Край Височина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Край Височіна)
Перейти до: навігація, пошук
Край Височина
Kraj Vysočina
Край
Flag of Vysocina Region.svg
Vysocina Region CoA CZ.svg
Прапор краю Герб краю
Їглава. Костел Св. Ігнатія
Засновано 
Країна: Чехія Чехія
Адміністративний центр: Їглава
Гейтман: Джордж Бегоунек (ЧСДП)
Площа: 6 795,73 км²
Кількість жителів: 512 727 (26.03.2011) [1]
Густота населення: 75 осіб/км²
Найвища точка: 837 м (г. Яворжице)
Історична земля: Богемія, Моравія
Кількість округів: 5 округів
ISO 3166-2: CZ-VY
CZ-NUTS: CZ063
RZ: J
Офіційний сайт
Розташування
Kraj Vysocina.svg

Край Височина (чеськ. Kraj Vysočina; до травня 2001 року Їглавський край, до до липня 2011 — просто Височина)[2] — адміністративна одиниця (край), одна із 14 вищих (1-го рівня) одиниць органів місцевого самоврядування Чеської республіки. Розташований у південно-східній частині історичної області Богемія і частково на південному заході Моравії. Адміністративний центр краю — місто Їглава.

Географія[ред.ред. код]

Околиці села Микуловіце

Край розташований на півдні країни. На півночі—північному-сході межує із Пардубіцьким краєм, на південному заході і заході — з Південночеським краєм, на північно-західному — з Центральночеським краєм. Крайня південна дочка кордону краю лежить за 5 км від кордону Австрії.[3]

За часів Австро-Угорщини, поблизу гори Мелехов, у західній частині округу Гавличкув-Брод був відзначений один із символічних центрів Європи. Детальніша інформація про причину встановлення центру в цьому місці відсутня.[4]

Край Височіна має гористий рельєф. Практично весь регіон лежить у Чесько-Моравській височині. Найвища точка краю — гора Яворжице (Javořice) висотою 837 метрів над рівнем моря.

Границя морського вододілу тягнеться із північного сходу на південний захід і ділить край на дві майже рівні частини. Територією краю протікають такі річки як Сазава — права притока Влтави — басейн ЛабиПівнічне море. Ослава (чеськ. Oslava) — ліва притока річки Їглави, Їглава — ліва притока Диє, Диє — права притока Морави — всі річки басейну ДунайЧорне море.

Населення[ред.ред. код]

У краї налічується 704 населених пунктів (2011):[5] у тому числі 34 міста, 39 смт, та 631 село, в яких проживає 512 727 мешканців (станом на (26 березня 2011) року). На один населений пункт в середньому припадає 728 осіб, більшість населених пунктів нараховують не більше 500 жителів.[6]. Середня щільність населення краю нижче середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 75 осіб на км². Найвища щільність у місті Тршебич (657), найнижча — в окрузі Пельгржимов (56). За цими показниками край займає 10-те місце за кількістю населення із всіх 13-ти країв республіки і столиці.

Зміна чисельності населення краю[1]
Роки 1961 1970 1980 1991 2001 2010 2011
Населення, осіб 481 045 486 571 508 868 513 740 512 143 515 864 512 727

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Округи краю Височіна
1) Гавличкув-Брод
2) Ждяр-на-Сазавою
3) Пельгржимов
4) Їглава
5) Тршебич

Край Височіна ділиться на 5-ть округів в яких, у свою чергу, налічується 41 муніципальне утворення (obce), із них 15 муніципалітетів мають розширені повноваження.[7]

Округи краю Височіна (2011)
Округ Населення,[1]
осіб
Площа,
км²
Густота,
осіб/км²
Населенні
пункти
Гавличкув-Брод (HB) 95 169 1 264,95 75 120
Ждяр-над-Сазавою (ZR) 119 019 1 578,51 75 174
Їглава (JI) 112 222 1 199,32 94 123
Пельгржимов (PE) 72 569 1 290,00 56 120
Тршебич (TR) 113 748 1 463,07 78 167

Найбільші міста[ред.ред. код]

Місто Тршебич зимою

У краї Височіна нараховується 42 міста. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.[1]

Місто Населення Місто Населення
Їглава 50 760 Гумполець 10 966
Тршебич 37 781 Нове-Место-на-Мораві 10 277
Гавличкув-Брод 23 723 Хотеборж 9 552
Ждяр-над-Сазавою 22 275 Бистршице-над-
Пернштейнем
8 595
Пельгржимов 16 339 Моравска-Будейовіце 7 662
Вельке-Мезиржичі 11 800 Свєтла-над-Сазавою 6 848

Економіка і транспорт[ред.ред. код]

Панорама АЕС Дуковани

У краї розвинута деревообробна, склодувна, машинобудівна, металообробна, текстильна, меблева і харчова промисловості.

У сільському господарстві, високогірні райони краю є винятково сприятливими для виробництва молока, вирощування картоплі та ріпаку. Тут є можливість для розвитку великих лісових господарств.

Середній рівень зареєстрованого безробіття становить 9,44% (2011), середня брутто заробітна плата становить 20 352 чеські крони (2011). ВВП на душу населення становив 270 743 чеські крони (2009).[5]

Поблизу села Дуковани (округ Тршебич) було побудовано і в 19851987 роках введено в експлуатацію 4-ри енергоблоки ВВЕР-440 першої в Чехії АЕС Дуковани (EDU), загальною електричною потужністю 1897 МВт.

В регіоні рух автотранспорту здійснюється переважно по автомагістралі D1 (D1) за маршрутом Прага — Брно і двох європейських магістралях: E59 (Їглава — Відень — Загреб) і E551 (Чеське Будейовіце — Тршебонь — Гумполець)[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Попередні результати перепису населення 2011 року (pdf) (чес.)
  2. Без слова "Край в повній назві регіону. Сучасна назва діє із серпня 2011 року (ČTK).
  3. Чеська республіка(чес.)
  4. Lukáš Kašpar: Kde v Česku leží střed Evropy? Překvapivá zjištění naší detektivní mise, Процитовано 2012.01.22
  5. а б Vítejte v analytických a statistických službách kraje Vysočina ! (чес.). Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-01-22. 
  6. Особливості краю (Charakretistika kraje). Чеське статистичне управління (ČSÚ) (cz). 2009-12-15. Архів оригіналу за 2012-02-13. Процитовано 2010-04-17. 
  7. Регіональний інформаційний сервіс. Край Височіна
  8. http://www.dalnice-silnice.cz

Посилання[ред.ред. код]

Central Bohemian Region CoA CZ.svg Центральночеський край Pardubice Region CoA CZ.svg Пардубицький край Pardubice Region CoA CZ.svg Пардубицький край
South Bohemian Region CoA CZ.svg Південночеський край Gray compass rose.svg South Moravian Region CoA CZ.svg Південноморавський край
South Bohemian Region CoA CZ.svg Південночеський край South Bohemian Region CoA CZ.svg Південночеський край South Moravian Region CoA CZ.svg Південноморавський край