Олав Ґейрстад-Альв
| Олав Ґейрстад-Альв | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| бл. 820 р. — бл. 845 р. | ||
| Попередник: | Ґудрьод Мисливець | |
| Наступник: | Ранґвальд Шанований | |
| Народження: |
бл. 800 р. Вестфолл | |
| Смерть: |
бл. 845 р. Естфолл | |
| Рід: | Інґлінґи | |
| Батько: | Ґудрьод Мисливець | |
| Мати: | Alfhildd | |
| Діти: | Ранґвальд Шанований | |
Олав Ґейрстад-Альв або Ґейрстадальв (давньоскан. Ólaf Geirstaðaálf) — напівлегендарний конунг Вестфоллу, правив перші вісімнадцять років самостійно, а коли молодший єдинокровний брат виріс, став співправителем Вестфоллу з ним, решту терміну до смерті.
Родовід[ред. | ред. код]
Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу, конунг Вестфоллу і Румеріке
- Ґудрьод Мисливець, конунг Вестфоллу
- Гальвдан Чорний, конунг Вестфоллу (спільно з братом) і Аґдеру
- Гаральд Прекрасноволосий, король Норвегії
- Ейрік I Кривава Сокира, король Норвегії
- Олав Ґейрстад-Альв, конунг Вестфоллу (спільно з братом)
Життєпис[ред. | ред. код]
Майже всі стиснуті відомості про життя Олава зібрані в «Колі Земному», в «Сазі про Інґлінґів» ісландського скальда Сноррі Стурлусона.
Він був первістком Гудрьода Мисливця від його першої дружини Альвгільд Альвгейрсдоттір, дочки конунга Альвгейма Альвгейра[1].
Олав успадкував вотчину у 20 років, коли Ґудрьода вбили, а Гальвдану відповідно був рік, про що також прямо згадується[2]. Тим часом конунг Альвгейр захопив назад посаг, тож Олав мав у підпорядкуванні лише Вестфолл[3]. Потім Вермланд також відпав від синів Ґудрьода, сина ще Гальвдана Білої Кістки, і вони почали платити данину свейським конунгам[3].
З «Саги про Гальвдана Чорного» відомо, що Гальвдан взяв владу у 18 років[4], це означає, що Олаву було вже 38 років. Вони розділили Вестфолл рівно навпіл, причому старшому відійшла західна частина, а молодшому східна[3].
Про його одруження нічого не відомо, але він мав сина Ранґвальда[5], який став спадкоємцем батькової частини Вестфоллу і приходився двоюрідним братом Гаральду Прекрасноволосому[6].
Згадується, що він помер від подагри. Існує інша легенда, що Олав Ґейрстад-Альв та інші лідери місцевої громади були поховані живцем, щоб зупинити чуму у VIII ст., яка нібито була спричинена подихом небезпечної тварини[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
- ↑ «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48
- ↑ а б в «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49
- ↑ «Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1
- ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
- ↑ «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 50
- ↑ Стефан Чуді-Мадсен: «Norges kulturhistorie: Kaupang og katedral», Aschehoug, Осло (1984) ISBN 82-03-11208-0
Посилання[ред. | ред. код]
- (норв.) «Сага про Інґлінґів» в перекладі Ґустава Шторма
- (давньоісл.) «Сага про Інґлінґів» мовою оригіналу
|
