Ґудрьод Мисливець
| Ґудрьод Мисливець | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| поч. IX ст. — бл. 820 р. | ||
| Попередник: | Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу | |
| Наступник: | Олав Ґейрстад-Альв Гальвдан Чорний | |
| Народження: |
кін. VIII ст. Норвегія | |
| Смерть: |
бл. 820 р. Стілвусунд | |
| Причина смерті: | Вбивство | |
| Рід: | Інґлінґи | |
| Батько: | Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу | |
| Мати: | Лів Даґсдоттір | |
| Шлюб: |
Альвгільд Альварінсдоттір Аса Гаральдсдоттір | |
| Діти: |
Олав Ґейрстад-Альв Гальвдан Чорний | |
Ґудрьод Мисливець або Ґудрьод Король Полювання (давньоскан. Guðrǫðr veiðikonungr), також відомий як Ґудрьод Чудовий (давньоскан. Guðrǫðr enn gǫfugláti) — напівлегендарний конунг Вестфоллу з роду Інґлінґів.
Родовід[ред. | ред. код]
Ейстейн Гальвдансон, конунг Вестфоллу і Румеріке
- Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу, конунг Вестфоллу і Румеріке
- Ґудрьод Мисливець, конунг Вестфоллу
- Гальвдан Чорний, конунг Вестфоллу (спільно з братом) і Аґдеру
- Гаральд Прекрасноволосий, король Норвегії
- Олав Ґейрстад-Альв, конунг Вестфоллу (спільно з братом)
- Ґудрьод, конунг Гедмарку
Життєпис[ред. | ред. код]
Практично всі відомості, що стосуються Олава, записані ісландським скальдом Сноррі Стурлусоном в першій сазі «Кола Земного» — в «Сазі про Інґлінґів».
Ґудрьод мав дружину Альвгільд, дочку Ґандальва Альвґейрсона, конунга Альвгейма[1]. Як посаг, отримав частину Вінґулмарка. Від першого шлюбу Ґудрьод мав сина Олава Ґудрьодсона[2]. Після смерті конунга Ґандальв взяв посаг назад, за який потім бився другий син[3].
Коли Альвгільд померла, Ґудрьод забажав взяти шлюб вдруге і послав сватів до Аґдеру до конунга Гаральда Рудобородого[4], маючи намір одружитися з його дочкою Асі Гаральдсдоттір[5]. Гаральд відмовив, через що Ґудрьод вирішив взяти Асу силою[2].
Для викрадення він зібрав кораблі, щоб відкрито напасти на Гаральда. Ґудрьод висадився на берег в Аґдері і по суші несподівано вночі вторгся до маєтку правителя, але оборонці встигли виставити армію. В битві полягли конунг Гаральд і його син Ґюрд, сам же Ґудрьод захопив чимало здобичі включно з Асою. Вона невдовзі народила йому сина Гальвдана[2].
Але подібне одруження коштувало життя самому Ґудрьоду. В пору жнив, осінь, коли Гальвдану виповнився рік, а старшому сину було двадцять, Ґудрьод пішов на бенкет у Стілвусунд[6]. В ту годину він був дуже п'яний і ввечері, коли вже темнішало, він хотів зійти з власного корабля, на якому прибув. Але не встиг він ступити на землю, його грудь простромив списом невідомий чоловік, якого одразу по тому вбили. Його впізнали лише вранці — це був кравець, слуга Аси. Вона не заперечувала, що це було зроблено за її вказівкою[2].
Гіпотези[ред. | ред. код]
Було декілька спроб помістити Ґудрьода у більш конкретний історичний контекст. Історики, які цим займалися, прийшли до зовсім інших результатів. Експерименти проливають світло на те, якою легендарною постаттю був Ґудрьод. Послідовність Gudrød–Olav зустрічається не лише в норвезьких джерелах, але також — як Godfraidh–Amhlaeibh — у генеалогії норвезьких правителів-вікінгів у Дубліні (давньоскан. Dyflin)[7].
Кажуть, що Амлайб поїхав до Норвегії в 871 році, щоб допомогти своєму батькові Ґутфріду, чиє королівство опинилося під загрозою знищення. Деякі історики хотіли прирівняти Gudrød зі скандинавської традиції до ірландського Godfraidh. Як історичне ототожнення — зокрема в плані зв'язку джерел — це стикається з серйозним хронологічним розривом. Ґудрьод не міг вже бути норвезьким королем у той час, коли це мало б бути діло аж його онука Гаральда. Тому це ототожнення було відхилено[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
- ↑ а б в г «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48
- ↑ «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49
- ↑ норв. Harald Granraude, давньоскан. Haraldur hinn granrauði
- ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
- ↑ норв. Stivlesund, давньоскан. Stíflusundi, де це місце — невідомо
- ↑ а б Norsk biografisk leksikon (дописувач: Клаус Краґ)
Література[ред. | ред. код]
- (норв.) Клаус Краґ: «Ynglingatal og Ynglingesaga: en studie i historiske kilder» (1991) ISBN 82-00-21130-4
- (англ.) Пітер Гантер Блер: «Olaf the White and the Three Fragments of Irish Annals», том 3 (1939)
Посилання[ред. | ред. код]
- (норв.) «Сага про Інґлінґів» в перекладі Ґустава Шторма
- (давньоісл.) «Сага про Інґлінґів» мовою оригіналу
|
