Олга Алкалай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олга Алкалай
серб. Олга Алкалај
Народилася 23 листопада 1907(1907-11-23)
Белград, Королівство Сербія
Померла 15 березня 1942(1942-03-15) (34 роки)
Белград, Сербія[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія
Діяльність адвокат, партизан
Alma mater University of Belgrade Faculty of Law[d]

Олга Алкалай (сербохорв. Олга Алкалај / Olga Alkalaj; 23 листопада 1907, Белград15 березня 1942, там же) — югославський сербський адвокат, партизанка Народно-визвольної війни в Югославії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 23 листопада 1907 року в Белграді в єврейській родині. Як учениця гімназії і студентка була активним діячем революційного руху, в школі вступила в Союз комуністичної молоді Югославії[1]. Закінчила юридичний факультет Бєлградського університету, з 1923 року член Комуністичної партії Югославії. Одна з найбільш активних діячок Компартії Югославії і жіночого руху в Белграді, з 1938 року-член Комісії з питань жінок при Сербському крайовому комітеті КПЮ. Працювала в газеті «Дружина данас»[2], займала посаду секретаря партійної організації 5-го району Белграда. Захищала комуністів в суді[3].

Після окупації Югославії нацистами і початку гоніння на євреїв Олга отримала фальшивий паспорт на ім'я Софії Алексич[1], влаштувавшись служницею у Зориці Велькович. Вона продовжила свою діяльність і почала допомагати партизанам у підготовці до антигітлерівського виступу. У липні 1941 року зусиллями Олги Алкалай з тюремної лікарні на вулиці Відинської вибрався член ЦК КПЮ Александар Ранкович. У вересні 1941 року Олга увійшла в тимчасовий Белградський міський комітет.

У листопаді 1941 року після розкриття осередку Олгу заарештувала поліція, кинувши в табір Баніца і піддавши тортурам. Пізніше її вислали до табору смерті Сайміште[1], де її стан погіршився. У зв'язку з цим Олга спрямована в єврейський шпиталь. Партійна організація запропонувала їй бігти, але та відмовилася, не бажаючи наражати інших хворих на небезпеку, щоб їх не взяли в заручники німці. 15 березня 1942 року страчена за наказом керівництва табору: задушена в газвагені.

Ім'я Олги Алкалай нині носить вулиця в белградському районі Конярник.

Література[ред. | ред. код]

  • Жене Србије у НОБ. «Нолит» Београд, 1975. година.
  • Др Јаша Романо «Јевреји Југославије 1941—1945. Жртве геноцида и учесници Народноослободилачког рата». Београд 1980. година.
  • Radivoje Davidović, «Od Daviča do Čelebonovića — ulice beogradskih jevreja», Čigoja štampa, Belgrade, 2010.

Примітки[ред. | ред. код]