Олдржих Гуєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олдржих Гуєр
Oldřich Hujer (1880-1942).jpg
Народився 25 листопада 1880(1880-11-25)[1]
Paceřice[d], Королівство Богемія, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер 21 березня 1931(1931-03-21) (50 років) або 4 червня 1942(1942-06-04)[1] (61 рік)
Прага, Чехословаччина
Поховання Вишеградський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Національність чехи
Діяльність викладач університету, мовознавець, декан
Alma mater Факультет мистецтв Карлового університету
Сфера інтересів Індоєвропеїстика і слов'янознавство
Заклад Факультет мистецтв Карлового університету

CMNS: Олдржих Гуєр на Вікісховищі

Олдржих Гуєр (чеськ. Oldřich Hujer; 25 листопада 1880(18801125), Пацержице-в-Турнаві — 4 червня 1942, Прага) — чеський мовознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення пржибрамської гімназії навчався на філософському факультеті Празького університету, за профілем індоєвропейського мовознавства. У 1905 році отримав ступінь доктора філософії за профілем санскриту, авести і літератури на санскриті під керівництвом проф. Ї. Зубатого. Після короткої роботи в гімназіях Часлава і Прага-Виноградської перейшов у Карлів університет на посаду доцента (1911), екстраординарного (1919), ординарного (1924) професорів, став наступником проф. Ї. Зубатого. Член королівського Чеського наукового товариства, Чеської академії наук (1924) і почесний член Лондонського філологічного товариства.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував слов'янське мовознавство та історію чеської мови дописьмового періоду: «Слов'янське іменне відмінювання» (1910), «Розвиток чехословацької мови» (1934). У роботі «Введення в історію чеської мови» (3-е изд., 1946) розглядав проблеми стосунку слов'янських мов до балтських, процес виділення праслов'янської мови з індоєвропейської, основні риси фонетики, граматики і словникового складу спільноіндоєвролейскої мови. Один із засновників (1922) і редакторів журналу «Slavia» («Славія»).

На висновки проф. Гуєра про окреме походження білоруської мови безпосередньо від протослов*янської мови посилався Я. Станкевич.

Твори[ред. | ред. код]

Займався в основному порівняльної граматикою індоєвропейських мов з особливою увагою до слов'янської групи, історією чеської мови і балтійськими мовами. Від початку був младограмматом, але удосконалив і поліпшив младограмматичні методи дослідження.     

Найважливіші твори:

  • Slovanská deklinace jmenná. Praha: Rozpravy ČAV, 1910.
  • Úvod do dějin jazyka českého. Praha 1914, 1926 a 1946.
  • «D.-č./sb.»: Des recherches tchèques sur la linguistique comparée ainsi que sur la philologie hindoue et orientale, in: Revue des travaux scientifiques tchécoslovaques, Section Ière, Praha 1919: 115-122.

Примітки

  1. а б Czech National Authority Database

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Лагатып Вікісховішча На Вікісховищі є медіафайли по темі Олдржих Гуєр
  • Hujer // KDO BYL KDO. Čeští a slovenští orientalisté, afrikanisté a iberoamerikanisté. — [1].