Олесницькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олесницький.
Олесницькі
Дембно
Опис герба: >>>

Олесницькі (пол. Oleśniccy) — шляхетні роди гербу Дембно[1].

Походження[ред. | ред. код]

Польський рід[ред. | ред. код]

Давній польський заможний шляхетний рід, що сягає XV ст. Першим відомим представником був Збіґнєв з Олесниці (XIV ст.). Його сини зробили кар'єру при дворі короля Владислава II Ягайла: Ян (близько 1360-1413 рр.) — управитель Литви[2]; Завіша з Рушкова та Олесниці (1433 р.) — підсудок сандомирської землі; і Добєслав (1369-1440 рр.) — воєвода сандомирський. Найвидатнішим представником роду був син Яна — Збіґнєв (1389-1455). Він був краківським єпископом, та першим польським кардиналом. Його брат Ян (близько 1400-1460 рр.) став маршалком Королівства Польського, і сандомирським воєводою. Його син Збіґнєв (близько 1430-1493 рр.) — підканцлер коронний і архієпископ гнєзненський[3].

Рід вважається вимерлим з кінця XVII ст.

Руський рід[ред. | ред. код]

Достеменно про походження руського шляхетного, а пізніше священницького роду Олесницьких гербу Дембно невідомо. Сам Євген Олесницький уважав що їхній рід одного кореня з польським. Першим відомим представником роду був Ілля Олесницький — православний священник з Волині. У 1801-му році він з родиною переселився до Пеняків біля Бродів та Підкаменя, де став греко-католицьким священником в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Його син Ілля був службовцем у домініях Мйончинських і Кросновських (за іншими даними греко-католицький священик[4]). Батько Євгена Олесницького Григорій, син Іллі Олесницького-молодшого, вступив до Духовної семінарії у Львові, де під впливом своїх товаришів М. Шашкевича й М. Устияновича перейнявся ідеями українського національного відродження, а потім став парохом.

Рід Олесницьких був посвоячений з усіма священицькими родами на Поділлі. Це теж сприяло тому, що в його домі панувала українська патріотична атмосфера:

Дух у нашій хаті був руський. У давніших часах говорили родичі між собою, як взагалі в попівських родинах, по польськи, та опісля, в часах, які я затямив, говорили по українськи. Одначе з нами, дітьми, говорили всі лиш по українськи...

— Євген Олесницький у спогадах «Сторінки з мого життя»[5]

Документи про підтвердження шляхетства почав збирати ще прадід Ілля Олесницький, однак не завершив цього. Його син і батько Є. Олесницького — Григорій — розірвав зі шляхетськими традиціями роду. За свідченням Є. Олесницького, він, опинившись серед руського духовенства:

…здається соромився свого шляхотського польського походження. Про це ніколи не було мови в хаті, а коли часом згадувалося, то хіба з насмішкою. […] Мої сестри, значно старші від мене, згадували нераз в пізніших роках, що наші шляхотські документи наша покійна мама зужила в кухні під пляцки…

— Євген Олесницький у спогадах «Сторінки з мого життя»[1]

Опис гербу[ред. | ред. код]

Докладніше: Дембно (герб)

Родова схема[ред. | ред. код]

Польський рід[ред. | ред. код]

Руський рід[ред. | ред. код]

о. Ілля Олесницький (*? — †?) — православний, а пізніше греко-католицький священник у Пеняках

  • Ілля Олесницький (*прибл. 1790 — †?) ∞ Олександра Юшкевич (*? — †?)
    • о. Григорій Олесницький (*1816 — †1905) — парох у с. Великий Говилів ∞ Софія Познанська (*1821 — †1881)
      • Юлія Олесницька (*? — †?) ∞ о. Іван Барвінський герб Ястшембець (*? — †?)
      • Олена Олесницька (*? — †?) ∞ о. А. Туркевич (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • NN (*? — †?)
      • о. Іван Олесницький (*1850 — †1926) — парох у с. Переволока
        • Ярослав Олесницький (*1875 — †1933)
          • Роман Олесницький (*1906 — †1990) — адвокат у Нью-Йорку
            • Анна Олесницька (*1939)
            • Марк Олесницький (*1945)
              • Джессіка Олесницька (*?)
              • Лора-Марі Олесницька (*?)
          • Євген Олесницький (*1911 — †1980) — суддя в Ґданську ∞ Ґабріеля NN (*?)
            • NN Олесницька (*?)
            • NN Олесницька (*?)
        • Григорій Олесницький (*1890 — †1952) — адвокат у Підкамені і Золочеві, помер у США
        • NN Олесницька
        • NN Олесницька
      • д-р Євген Олесницький (*1860 — †1917) ∞ Ванда[6][7] Врублевська (*1864 — †?)
    • Матей Олесницький (*1822 — †?) — салінарний урядовець
      • о. Алоїзій Олесницький (*1863 — †1922)
        • Святослав Олесницький (*1906 — †1981)
          • Ярополк Олесницький (*1939)
          • Любов Олесницька (*1946) ∞ NN Рабель (*? — †?)
        • Микола Олесницький (*? — †?)
        • Олександр Олесницький (*? — †?)
        • Володимир Олесницький (*? — †?)
        • Емілія Олесницька (*? — †?)
        • Любов Олесницька (*? — †?)
        • Стефанія Олесницька (*? — †?)
      • Ізидор Олесницький (*між 1870-1880 — †?)
        • Роман Олесницький (*1913 — †1989)
          • Андрій Олесницький (*1944)
          • Юрій Олесницький (*1946)
          • Роман Олесницький (*1947)
          • Яромир Олесницький (*1950)
          • Анатолій Олесницький (*1954)
        • Яромир Олесницький (*1914 — †1945) — лікар в дивізії, а потім в УПА
          • Ксенія Олесницька (*? — †?) ∞ NN Кузьмич (*? — †?)
      • NN Олесницька (*? — †?)
      • NN Олесницька (*? — †?)
    • Ілля Олесницький (*1836 — †1911) — адміністратор залізниці у Станиславові ∞ Марія Дзіенконська (*? — †?)
      • Юлій Олесницький (*1878 — †1941) — адвокат у Станиславові ∞ Олександра Кульчицька гербу Сас (*? — †?)
        • Іванна (Ася) Олесницька (*1914 — †2009) ∞ Орест Лисинецький (*? — †?)
      • Теодор Олесницький (*1884 — †1960) — голова банкового акціонового підприємства “Земельний Банк Гіпотечний” в Станиславові (1922); співвласником фабрики солодощів “Льокарно” ∞ Софія Гуглевич (*1893 — †1982)
        • Д-р. Богдан Олесницький (*1914 — †1974) — лікар ∞ Софія Вергановська (*1918 — †1999)
          • Д-р. Марк Олесницький (*1942) — лікар
          • Марія Олесницька (*1947)
        • Остап Олесницький (*1917 — †1994) — магістр права; бібліотекар
        • Юрій Олесницький (*1922) — ветеран Армії Андерса, і Французького Легіону в Палестині ∞ Люцина Шибяк (*1935)
          • Олександр Олесницький (*1963) — музикант
          • Анетта Олесницька (*?) ∞ Фрейк Пуорро (*?)
        • Ігор Олесницький (*1927 — †2000) —
      • NN Олесницька (*? — †?)
      • NN Олесницька (*? — †?)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. Львів, 2016. Т. 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. Част. 1. 396 с.
  2. ↑ wielkorządca Litwy
  3. ↑ Oleśniccy
  4. ↑ Сохоцький І. Д-р Євген Олесницький // Історичні постаті Галичини ХІХ–ХХ ст. — Ню Йорк–Париж–Сідней–Торонто: Заходом і коштом Осередку праці НТШ у Філядельфії, 1961. — С. 118—136. — (Наукове товариство ім. Шевченка. Бібліотека українознавства. — Ч. 8).
  5. ↑ Чуйко І. С. ГРОМАДСЬКА ТА ПАРЛАМЕНТСЬКА діяльність ЄВГЕНА ОЛЕСНИЦЬКОГО (1860–1917 рр.)
  6. ↑ «Стрийська трійця». Олекса Бобикевич // Львівська газета
  7. ↑ за іншими даними Марія або Марта
  8. ↑ Наше Життя (Our Life), рік 1980, число 2, лютий - UNWLA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
  9. ↑ Михайло Рудницький – останній поет "Молодої Музи"

Література[ред. | ред. код]

  • Олесницький Є. Сторінки з мого життя / Є. Олесницький / [упоряд.: М. Мудрий, Б. Савчик; авт. вступ. ст. О. Аркуша; авт. прим. та комент. М. Мудрий]. – Львів: В-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2011.
  • Oleśniccy herbu Dębno w XVI-XVII wieku : studium z dziejów zamożnej szlachty doby nowożytnej / Jacek Pielas.
  • Oleśnicki // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олесницькі&oldid=38200875