Ольгерд Бульба
| Ольгерд Бульба | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Альгерд Бульба | ||||
| Ім'я при народженні | Вітовт Станіславович Чиж біл. Вітаўт Станіслававіч Чыж | |||
| Псевдонім | Ян Еленський Ян Яленьський Гідальго Чижук Ошмянський | |||
| Народився | 1884 фільварок Антонишки, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 1939 Вільнюс | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | письменник публіцист критик громадський діяч етнограф | |||
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Magnum opus | «Кількість слів про дівочий одяг на Білорусі» (1911) | |||
| Батько | Станіслав Чиж | |||
|
| ||||
 Ольгерд Бульба у Вікісховищі | ||||
Ольгерд Бульба (біл. Альгерд Бульба; справжнє — Вітовт Станіславович Чиж (біл. Вітаўт Станіслававіч Чыж), 1884, фільв. Антонишки, Ошмянський повіт, Віленська губернія, тепер Островецький район, Гродненська область — 1939, Вільнюс; псевд.: Ян Еленський, Ян Яленьський, Гідальго, Чижук Ошмянський) — білоруський громадський діяч, етнограф, критик і публіцист.
Ольгерд Бульба народився у 1884 році в Ошмянському повіті, Віленської губернії. Навчався в гімназії у Варшаві. У грудні 1905 року заарештований і засуджений за агітацію проти царизму на Ошмянщині. Влітку 1906 року втік до Галичини. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1910). Потім повернувся до Вільнюса. У 1908—1911 роках був членом редколегії «Наша нива». Свого часу був активістом Євангельської церкви, займався бізнесом. У 1920-х роках був чиновником Вільнюської польської адміністрації. З 1928 року — віцепрезидент Вільнюса[1].
Автор рецензій, алегоричних оповідань, статей про білоруське музичне життя. Друкувався в «Наша нива» під псевдонімами, з 1911 року друкувався в польських виданнях. Писав відгуки до збірки Янки Купали «Гусляр», «Пісні жалю» Якуба Коласа. Писав про суспільні погляди Вінцента Дуніна-Мартинкевича, його роль в історії білоруської літератури, про поезію Тараса Шевченка. Автор публікацій про постановки Білоруського музично-драматичного гуртка «Білоруська сюїта» Людомира Раговського, етнографічні статті про народні промисли, одяг.
Переклав білоруською мовою твори Миколи Лєскова, Григорія Данилевського, Леоніда Андреєва та ін.
- «Кілька слів про дівочий одяг на Білорусі» (біл. «Колькі слоў аб дзявочай апратцы на Беларусі») — Вільнюс, 1911.
- ↑ Маракоў, Леанід. Чыж Вітаўт Станіслававіч. marakou.by (біл.). Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі. 1794-1991. Процитовано 15 жовтня 2011.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 3: Беларусы — Варанец / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1996. — Т. 3. — 511 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0068-4 (т. 3).
- Беларускія пісьменнікі: біяграф. слоўн. Т. 1. — Мн., 1992.
- Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі. Энцыклапедычны даведнік у 10 тамах (15 кнігах). Т. 3. Кніга 2 / Укладальнік Л. У. Маракоў. — Мн., 2005.
- Смалянчук А. Краёвец Антон Луцкевіч / А. Смалянчук // Гістарычны Альманах. 1998. Т. 1. С. 27—45. — С. 33.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.