Ольховський Владислав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольховський.
Владислав Сергійович Ольховський
Народився 5 лютого 1938(1938-02-05)
Приморський край
Помер 23 квітня 2020(2020-04-23) (82 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність фізик
Alma mater радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь ядерна фізика
Заклад Інститут ядерних досліджень НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук, магістр богослов'я
Відомий завдяки: антиеволюціонізм, християнська апологетика

Владислав Сергійович Ольховський (5 лютого 1938 — 23 квітня 2020) — український вчений в галузі ядерної фізики, доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1992), член Українського фізичного товариства; апологет християнства, антиеволюціоніст.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині військового моряка у Приморському краї (Росія).

Закінчив Радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1960 році за спеціальністю «ядерна фізика» (диплом з відзнакою відмінника). В 1960—1963 рр. навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Взаємодія нейтронів з ядрами», а в 1989 г. — докторську дисертацію — «Методи дослідження ядерних реакцій за допомогою аналізу їх продовження і енергетичної структури S-матриці» в Інституті ядерних досліджень НАНУ.

В. С. Ольховський працював в Інституті ядерних досліджень НАНУ, викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Також працював у Мессинському університеті (Італія), Катанійському університеті (Сицилія).

З 1994 року — завідувач лабораторією часового аналізу ядерних процесів Інституті ядерних досліджень НАНУ.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Спеціаліст в галузі теоретичної ядерної фізики, квантової механіки й квантової електродинаміки, математичної фізики.

У його наукових роботах висвітлюються такі напрями: аналітична теорія матриць розсіювання, явище суперлумінації, проблеми часу в квантовій фізиці, незворотність часу, часовий аналіз ядерного синтезу у Всесвіті.

Позанаукова діяльність[ред. | ред. код]

Також є автором численних праць з християнського богослов'я.

Відомий також як апологет християнства, заперечувач еволюції, прихильник гомеопатії та «біорезонансної медицини».

Навчався у баптистській Ірпінській біблійній семінарії, отримав диплом магістра богослів'я. Проповідник євангелічного християнства.

Засновник і керівник антиеволюціонної громадської організації «Інститут проблем походження і розвитку Всесвіту і життя».[1] Автор публіцистичних і апологетичних статей на християнських і креаційних сайтах. Заперечує науково встановлений вік Землі (4,5 млрд років), еволюцію життя на Землі, еволюцію людини. Креаціоніст-букваліст.

Вважав гомеопатію ефективним засобом лікування[2].

Є головним науковим співробітником НДЦ «Відгук» та автором публікацій у нерецензованих виданнях на тему так званих «квантової» та «біорезонансної» медицини.

Висловлювання В. Ольховського з наукових тем поза його спеціальністю (ядерна фізика) неодноразово піддавалися критиці науковців[3].

Праці[ред. | ред. код]

Загалом В. Ольховський має більше 200 наукових публікацій з ядерної фізики.

  • (рос.)К изучению свойств унитарной и неунитарной S-матрицы на основе причинности и условия полноты волновых функций / Теоретическая и математическая физика. — 1974. — т. 20, — № 2. — С.211—222.
  • (рос.)Анализ фазового времени туннелирования холодных нейтронов через нейтронный интерференционный фильтр / Ядерная физика. — 2005. — т. 68, № 7. — С.1139—1141. (в соавторстве)
  • Imprints of compound and direct processes in cross sections and durations of nuclear reactions, Nuclear Physics, 1984, v.A425, p. 445-457.
  • To the Investigation of Nuclear Reactions and Decays by Analysis of Their Durations, Sov. J. Part. Nucl., 1984, v.15, n2, pp. 130–148.
  • Nonstationary Characteristics in Study of Nuclear Reaction Mechanism and Kinetics and Compound-Nucleus Properties, Nukleonika, 1990, v.35, n1-3, pp. 99–144 (у співавторстві).
  • Recent Developments in the Time Analysis of Tunnelling Processes, Physics Reports, 1992, v.219, n 6, pp. 339–356.
  • More about Tunnelling Times, the Dwell Time and the «Hartman Effect», J. de Phys. I France, 1995, v.5, October 1995, Developments in Time Analysis of Particles and Photon Tunnelling, in: Proc. of the Adriatico Researcpp.1351–1365 (у співавторстві).
  • h Conf. on Tunnelling and Its Implications, ICTP, Trieste, Italy, 30 July-2 August 1996, World Sci., pp. 327–355;(у співавторстві).
  • Unified Time Analysis of Photon and Particle Tunnelling, Preprint-review IC/2001/67, the Abdus Salam International Centre for Theoretical Physics, 2001, pp. 35
  • Time Analysis of Particle and Photon Tunnelling, Physics of the Alive, 1997, v.5, n1, pp. 23–41;
  • Recent Developments in Joint Energy and Time Analysis of Nucleon-Nucleus Reactions at the Range of Isolated and Overlapped Resonances, in: Conference Proceedings, v.59, Part I, Internat.Conf.on Nuclear Data for Science and Technology, Trieste, 19-24 May 1997,Italian Physical Society, Bologna-Italy, pp. 280–282.
  • On Superluminal Motions in Photon and Particle Tunnellings, Physics Letters, 1998, v. A248, pp. 156–160 (у співавторстві).
  • Are Superluminal Group Velocities of Tunneling Photons Compatible with the Einstein Causality?, in: Time's Arrows, Quantum Measurement and Superluminal Behavior, Proc. of the Internat.Conf., Napoli, Italy, 3-5 October, 2000, Eredi — Roma, 2001, pp. 173–177.
  • Influence of Excited Radioactive Nuclei for Results in Large-Scale NuclearChronometry, in: Proc. of the Internat. Conf. Nuclear Physics at Border Lines, Lipari (Messina), Italy, 21-24 May 2001, World Scientific, 2002, pp. 244–247.
  • Superluminal Tunneling through Two Successive Barriers, Europhysics Letters, 2002, v. 57 (6), pp. 879–884 (у співавторстві).
  • Does Sub-Barrier Bremsstrahlung in Alpha-Decay of 210Po Exist? Progress of Theoretical Physics, v.109, № 2, 2003, pp. 203–211 (у співавторстві).
  • Decrease of the tunneling time and violation of the Hartman effect for large barriers, Physical Review, 2004, v.A70, N1, 034103-1-4 (у співавторстві).
  • Unified Time Analysis of Particle and Photon Tunnelling, Physics Reports, 2004, v.398, N3, pp. 133–178 (у співавторстві).
  • Resonant and non-resonant tunneling through a double barrier, Europhysics Letters, 2005, v.70 (6), pp. 712–718.
  • Tunnelling Time of a Gaussian Wave Packet through Two Potential Barriers, Central European Journal of Physics, 2005, v.3(3), pp. 339–35 (у співавторстві).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Громадська організація «Інститут проблем походження і розвитку Всесвіту і життя». Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 2 травня 2013.
  2. ↑ В. С. Ольховский. Гомеопатия как метод медицинского, а не оккультного лечения[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ↑ И. Дзеверин, П. В. Пучков, И. В. Довгаль Эмпирические основы теории макроэволюции[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольховський_Владислав_Сергійович&oldid=38160502