Інститут ядерних досліджень НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інститут ядерних досліджень НАН України
Головний корпус
Головний корпус
Основні дані
Засновано 1970
Приналежність НАН України
Контакт
Ключові особи директор — Слісенко Василь Іванович
Адреса 03680, МСП, Київ, проспект Науки, 47
Веб-сторінка www.kinr.kiev.ua

Інститут ядерних досліджень НАН України — створений 1970 року на базі відділу ядерної фізики Інституту фізики АН УРСР.

Складається з 27 наукових та науково-технічних відділів.

Від 1970 р. директором інституту був академік НАН України М. В. Пасічник, у 19741983 рр. — академік НАН України О. Ф. Німець, у 1984-2015 р. — академік НАН України І. М. Вишневський, з 2015 року — Слісенко Василь Іванович.

В інституті ведуться фундаментальні та прикладні дослідження у галузі ядерної фізики низьких і середніх енергій, ядерної енергетики та ядерних технологій, фізики твердого тіла, фізики плазми, радіоекології.

База[ред.ред. код]

Експериментальну базу інституту складають унікальні в Україні ядерно-фізичні установки: дослідницький ядерний реактор ВВР-М (став до ладу 12 лютого 1960 р.; був першим ядерним реактором на теренах України), «гарячі камери» для роботи з радіоактивними матеріалами високої активності, циклотрони У-240 та У-120, тандем-генератор (електронний прискорювач) ЕГП-10К.

Основні напрями[ред.ред. код]

Основні напрями фундаментальних і прикладних робіт ІЯД охоплюють ядерну фізику, атомну енергетику, фізику твердого тіла та радіаційну фізику, фізику плазми, радіоекологію та радіобіологію. Програма досліджень інституту здійснюється в 27 наукових та науково-технічних відділах, в яких працює близько 760 співробітників, в тому числі 211 наукових працівників, з яких 1 академік НАН України, 1 член-кореспондент НАН України, 42 доктори та 154 кандидати наук.

З більшості традиційних для інституту напрямів склалися широковідомі наукові школи під керівництвом відомих вчених: з нейтронної фізики (акад. НАНУ О. І. Лейпунський і акад. НАНУ М. В. Пасічник), фізики ядерних реакцій з зарядженими частинками (академік НАН України О. Ф. Німець), мікроскопічної теорії ядра (член-кореспондент НАНУ В. М. Струтинський, доктор фізико-математичних наук В. М. Коломієць), ядерної спектроскопії (член-кореспондент НАНУ Г. Д. Латишев і академік НАНУ І. М. Вишневський), неприскорювальної фізики елементарних частинок (член-кореспондент НАНУ Ю. Г. Здесенко).

Після Чорнобильської аварії співробітники ІЯД були в числі перших, хто взяв активну участь у боротьбі з її наслідками. Було встановлено рівень радіоактивного забруднення довкілля в різних регіонах України, розроблено та виготовлено численні прилади та установки для контролю за міграцією радіонуклідів в навколишньому середовищі, за станом паливовміщуючих мас об'єкта «Укриття», що в значній мірі сприяло пом'якшенню наслідків Чорнобильської катастрофи.

Наразі в інституті приділяється велика увага розробці новітніх ресурсозберігаючих радіаційних і плазмових технологій та впровадженню їх у виробництво. Зокрема, створено та впроваджено на АЕС України сучасне дозиметричне забезпечення та новітню систему моніторування радіаційного навантаження корпусів реакторів ВВЕР-1000, що дозволяє одержувати на високому науково-технічному рівні інформацію, необхідну для безаварійної експлуатації атомних енергоблоків та ефективного керування їхнім радіаційним ресурсом[1].

На технічній базі ІЯД створено регіональну технологічну лінію для радіаційної пастеризації і консервації харчових продуктів, використання якої в промислових масштабах сприятиме захисту споживачів від інфекційних захворювань та запобіганню втрат продуктів при зберіганні.

Створено автономні, високо надійні та безпечні нейтралізатори статичної електрики, що дають можливість суттєво знизити її шкідливий вплив при застосуванні у різноманітних галузях виробництва (хімічна, поліграфічна, паперова, текстильна тощо).

Розроблено і виготовлено спеціальні типи детекторів для спектроскопії заряджених ядерних частинок, використання яких значно підвищує ефективність реєстрації і якість даних ядерно-фізичних експериментів, що проводяться на прискорювачах ІЯД і ОІЯД (Дубна, Росія).

Запропоновано принципово нові конструкції плазмового металізатора для ефективної металізації дрібних деталей, який може застосовуватися в електроніці, оптиці, мікромеханіці та плазмохімічного реактора, який дає можливість синтезувати нові плівкові матеріали з металів та газів і може застосовуватись в спецелектрометалургії.

Розроблено технологічне обладнання для проведення роботи з високоактивними зразками йоду-131 та технецію, які можуть використовуватися для виробництва радіофармпрепаратів.

Результати радіоекологічних і радіобіологічних досліджень, отримані науковцями ІЯД, мають важливе значення для проведення екологічної експертизи під час проектування об'єктів ядерної енергетики та для оцінки впливу підприємств ядерного промислового комплексу на навколишнє середовище.

В інституті організована робота з професійної підготовки та перепідготовки спеціалістів, які працюють у галузі фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів у відповідних міністерствах і відомствах, на ядерних об'єктах України.

Ряд робіт ІЯД відзначено Державними преміями України та Преміями Президії НАН України імені видатних вчених. В ІЯД видається журнал «Ядерна фізика та енергетика» (до 2006 року — «Збірник наукових праць Інституту ядерних досліджень»)[2], щорічно проводяться наукові конференції та виходить з друку понад 300 статей та кілька монографій науковців.

В інституті здійснюється підготовка кадрів через аспірантуру, працює спеціалізована рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук із спеціальностей «фізика ядра, елементарних частинок та високих енергій» та «теплові та ядерні енергоустановки». Багато кваліфікованих науковців ІЯД викладають у вищих навчальних закладах.

Інститут ядерних досліджень має широкі наукові зв'язки. Проводяться спільні дослідження з науковцями Росії, США, Франції, Німеччини, Італії, Австрії, Польщі, Швеції, Нідерландів, Японії та інших країн. Підтримуються робочі зв'язки з МАГАТЕ. Інститут координує діяльність українських фізиків у роботі Об'єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна) та бере участь у роботі координаційної групи при НАЕК «Енергоатом» з наукового супроводу управління ресурсом корпусів реакторів.

Секції та відділи інституту[ред.ред. код]

Секція ядерної фізики

  • Відділ теорії ядра
  • Відділ ядерної фізики
  • Відділ ядерних реакцій
  • Відділ фізики високих енергій
  • Відділ теорії ядерних реакцій
  • Відділ структури ядра
  • Відділ поляризаційних процесів
  • Відділ ядерної спектроскопії
  • Відділ фізики лептонів
  • Відділ фізики важких іонів
  • Відділ ядерно-атомних процесів
  • Відділ ядерної електроніки та засобів автоматизації
  • Лабораторія часового аналізу ядерних процесів
  • Лабораторія фізико-технічних проблем джерел ядерних випромінювань

Секція атомної енергетики* Відділ теорії ядерних реакторів

Секція фізики твердого тіла

  • Відділ теоретичної фізики
  • Відділ радіаційної фізики
  • Відділ радіаційного матеріалознавства

Секція фізики плазми

  • Відділ теорії ядерного синтезу
  • Відділ теорії плазми
  • Відділ фізики плазми

Центр екологічних проблем атомної енергетики

Примітки[ред.ред. код]

  1. І. М. Вишневський, Г. П. Гайдар, О. В. Коваленко та ін. (2014). Радіаційні та ядерні технології в Інституті ядерних досліджень НАН України (укр.). Київ: НАН України, Ін-т ядерних досліджень. с. 176. ISBN 978-966-02-7285-9. 
  2. Ядерна фізика та енергетика // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]