Антоніо Хосе де Сукре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Хосе де Сукре і Алькала
Antonio José de Sucre y Alcalá
Антоніо Хосе де Сукре і Алькала
Антоніо Хосе де Сукре і Алькала
2-й Президент Болівії
29 грудня 1825 — 18 квітня 1828 року
Попередник: Симон Болівар
Наступник: Хосе Марія Перес де Урдінінеа
 
Народження: 3 лютого 1795(1795-02-03)[1][2][…]
Кумана, Венесуела[4]
Смерть: 4 червня 1830(1830-06-04)[1][2][…] (35 років)
Велика Колумбія
Причина смерті: вогнепальна рана
Поховання: Cathedral of Quitod
Країна:  Іспанська імперія
 Велика Колумбія
Шлюб: Mariana Carcelénd
Діти: Simona de Sucre Bravod
Автограф:
Нагороди:
Великий хрест ордена Сонця Перу

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Анто́ніо Хосе́ Франсі́ско де Су́кре Алькала́ (ісп. Antonio José Francisco de Sucre y Alcalá; 3 лютого 1795, Кумана, Нова Гранада, нині Венесуела — 4 червня 1830, поблизу Пасто, Колумбія) — Великий Маршал Перу (1823), один з лідерів війни за незалежність іспанських колоній в Латинській Америці у 18101826 роках. Президент Болівії з 19 червня 1826 до 18 квітня 1828 року. Національний герой Болівії та Еквадору.

Біографія

[ред. | ред. код]

1805 року Сукре став до боротьби за незалежність Венесуели та Колумбії. 1820 року був призначений начальником штабу лідера боротьби за незалежність колонії Симона Болівара та став найближчим його соратником. Того ж року, завдяки протекції Болівара, Сукре отримав чин генерала й наказ звільнити Велику Колумбію (нині Еквадор) від іспанської армії.

Залишивши Колумбію на чолі нечисельної армії, Сукре здійснив марш-кидок навколо затоки Гуаякіль та проголосив цю територію під протекторатом Колумбії. Потім його армія дісталась міста Кіто, сучасної столиці Еквадору, розташованого на висоті 3000 м над рівнем моря. 24 травня 1822 року іспанські війська, що захищали місто, були розбиті.

Після цієї перемоги армія Сукре повернула на південний схід та з'єдналась з армією Болівара, здобувши низку перемог. Зокрема, в серпні 1824 року було здобуто перемогу при Хуніні й завершено розгром іспанців у битві при Аякучо. 1824 року Болівар передав управління своєю армією Сукре, який завершив звільнення Перу й Верхнього Перу (нині Болівія).

Після звільнення колоній Сукре став президентом Болівії. На цьому посту він намагався провести низку економічних та політичних реформ, у тому числі експропріацію земель Римо-католицької церкви та створення системи загальної середньої освіти.

1828 року інтриги опозиції та повстання місцевих жителів змусили Сукре подати у відставку й повернутись до Еквадору. Він допомагав захищати Велику Колумбію від атак перуанців 1829 року, а за рік був запрошений очолити скликаний Боліваром «Великий Конгрес», який було покликано об'єднати Еквадор, Колумбію та Венесуелу у федеративну державу. Коли Сукре повернувся з Конгресу до Еквадору 4 червня 1830 року, його вбили поблизу Пасо. Вважають, що убивць підіслав Хосе Марія Обандо, колумбієць та супротивник Болівара, але доказів так і не було знайдено.

На честь Сукре назвали місто на півдні Болівії, штат на північному сході Венесуели та грошова одиниця в Еквадорі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]