Омурбеков Азатбек Асанбекович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омурбеков Азатбек Асанбекович
рос. Азатбек Асанбекович Омурбеков
Прізвисько Le Boucher de Boutcha[1], Butcher of Bucha[2], Řezník z Buči, El carnicero de Bucha і Бучанський м'ясник
Народився 17 вересня 1983(1983-09-17)[3] (40 років)
Нукус, Узбецька РСР, СРСР[3]
Країна  Росія
Національність каракалпаки[4]
Місце проживання Хабаровськ
Діяльність офіцер, Chef de brigade
Знання мов російська
Учасник анексія Криму, Інтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Посада командир
Військове звання  Полковник
Конфесія православ'я
Нагороди
Герой Російської Федерації
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль Суворова Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «За повернення Криму» Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»

Азатбек Асанбекович Омурбеков (рос. Азатбек Асанбекович Омурбеков; 17 вересня 1983, Нукус, Узбецька РСР) — російський офіцер, терорист, полковник ЗС РФ. Герой Російської Федерації.

Біографія[ред. | ред. код]

Син військовослужбовця. У 2000 році закінчив Купинський ліцей № 2, потім — Челябінський танковий інститут. Учасник анексії Криму та інтервенції в Сирію. В листопаді 2021 року отримав благословення Російської Православної Церкви[5][6]. З 24 лютого 2022 року бере участь у вторгненні в Україну, командир 64-ї окремої мотострілецької бригади.

Бучанська різанина[ред. | ред. код]

Бійці бригади Омурбекова підозрюються у скоєнні воєнних злочинів в українському місті Буча, селі Андріївка та інших населених пунктах Київської області. ЗМІ його охрестили «Бучанським м'ясником»[7][8].

Омурбеков став добре відомий громадськості після того, як український сайт громадянської журналістики InformNapalm знайшов офіцера, оприлюднивши більшу частину його особистої інформації. Як повідомляє InformNapalm, Омурбеков — 40-річний підполковник, який очолював російські війська під час битви за Бучу[9]. Британська газета «Індепендент» заявила, що не може підтвердити або перевірити заяви[6].

У липні 2022 року журналісти-розслідувачі зі «Слідства.Інфо» знайшли підтвердження того, що у лютому — березні Омурбеков перебував на Київщині — його упізнав місцевий житель села Андріївка Київської області[10].

Згідно з розслідуванням інтернет-видання «Важные истории», Азатбек Омурбеков силоміць примушував йти в бій так званих «відмовників» — солдатів, які не бажали воювати, погрожував їм розстрілом, а також передавав командуванню фіктивну інформацію про неіснуючі успіхи своєї бригади[11].

Президент України Володимир Зеленський відвідав Бучу 4 квітня 2022 року. Потім він розповів про воєнні злочини, які вчинили російські війська. Війська під командуванням Омурбекова вбивали беззбройних мирних жителів і ґвалтували жінок і дітей. Після того, як російські війська залишили місто, було виявлено братські могили[12]. Тоді Зеленський закликав створити трибунал у Нюрнберзькому стилі для розслідування та переслідування російських воєнних злочинів[13].

Нагороди[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Катерина — військовослужбовець 70-ї окремої мотострілецької бригади.

Санкції[ред. | ред. код]

Азатбек Омурбеков як командир російської 64-ї окремої мотострілецької бригади брав безпосередню участь у наступальних діях на Київ, причетний до вбивства мирних жителів у передмісті Києва під час російського вторгнення в Україну, є підсанкційною особою багатьох країн світу[15].

З 21 квітня 2022 року внесений до санкційних списків Великої Британії через те, що «безпосередньо командував або мав істотний вплив на дії військових, причетних до вбивства мирних жителів у київському передмісті Буча під час російського вторгнення в Україну»[16][17].

З 6 травня 2022 року внесений до санкційного списку Канади за «співучасть у виборі президента Путіна вторгнутися в мирну і суверенну країну»[18].

З 3 червня 2022 року внесений до санкційних списків усіх країн Євросоюзу «за звірства, які являють собою злочини проти людяності та воєнні злочини. Він керував діями своєї військової частини й дістав прізвисько „м'ясник Бучі“ у зв'язку з його прямою відповідальністю за вбивства, зґвалтування і тортури в Бучі»[19][20].

З 19 жовтня 2022 року перебуває під санкціями України[21].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.bfmtv.com/international/qui-est-le-boucher-de-boutcha-ce-soldat-russe-accuse-d-etre-le-commanditaire-des-massacres-dans-la-ville-ukrainienne_VN-202204060561.html
  2. ↑ https://www.thetimes.co.uk/article/butcher-of-bucha-was-blessed-by-the-orthodox-church-2st2qjcpr
  3. ↑ а б https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=32581
  4. ↑ https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/03/1/7327081/
  5. ↑ Qui est Azatbek Omurbekov, surnommé le boucher de Boutcha ?. www.rtl.fr (fr-FR) . Процитовано 8 квітня 2022.
  6. ↑ а б 'Butcher of Bucha' was blessed by the Orthodox Church before 'war crimes'. The Independent (англ.). 6 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  7. ↑ Cole, Brendan. Who Is Azatbek Omurbekov? Commander Believed To Be Behind Bucha Killings. Newsweek. Процитовано 7 квітня 2022.
  8. ↑ The "butcher of Bucha": who is the Russian lieutenant colonel Asanbekovich, accused of genocide in Ukraine. News Euro 24 English. 6 квітня 2022.
  9. ↑ Hunt for Russian commanders in charge of Bucha atrocities as colonel named. uk.news.yahoo.com. Процитовано 8 квітня 2022.
  10. ↑ Командира «бучанських катів» впізнали на Київщині: вів двох заручників з мішками на голові. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 21 липня 2022.
  11. ↑ Командир дал приказ: «В расход их». istories.media (рос.). Процитовано 19 серпня 2022.
  12. ↑ Grylls, George; Parker, Charlie. Hunt for the 'Butcher of Bucha', a commander blessed by the Orthodox Church. The Times. Процитовано 7 квітня 2022.
  13. ↑ Macias, Amanda. Zelenskyy calls for a Nuremberg-style tribunal to investigate and prosecute Russian war crimes. CNBC. Процитовано 7 квітня 2022.
  14. ↑ Командиру «бучанських катів» присвоїли звання героя Росії. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 21 липня 2022.
  15. ↑ ОМУРБЕКОВ Азатбек Асанбекович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  16. ↑ CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK. ofsistorage.blob.core.windows.net. Процитовано 26 березня 2023.
  17. ↑ Британия ввела санкции против предполагаемого командира 64-й бригады, которую связывали с трагедией в Буче. BBC News Русская служба (рос.). 21 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2023.
  18. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (25 травня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 11: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 26 березня 2023.
  19. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  20. ↑ COUNCIL DECISION (CFSP) 2022/883
  21. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Омурбеков_Азатбек_Асанбекович&oldid=41719218