Опаренко Петро Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Гнатович Опаренко
Народження 1882(1882)
Київщина
Смерть 5 березня 1970(1970-03-05)
США США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Підполковник
Командування помічник начальника 2-ї частини відділу навчання військ Головного управління Генерального штабу УНР
Війни / битви Радянсько-українська війна
Інше Архімандрит Української Православної Церкви в США
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Петро́ Гна́тович Опаре́нко (18825 березня 1970) — адміністративний підполковник Армії УНР, Архімандрит Української Православної Церкви в США.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Київщині.

1917 рік — бухгалтер Військового міністерства Центральної Ради.

1918 рік — діловод навчального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави.

1919 рік — 2-й помічник начальника навчального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР. 17 травня в Луцьку потрапив до польського полону. 21 вересня повернувся у розпорядження штабу Дієвої армії УНР, помічник начальника 2-ї частини відділу навчання військ Головного управління Генерального штабу УНР (ГУГШ).

У 20—30-х роках жив в еміграції у Польщі. Після Другої світової війни емігрував до США. Прийняв священицький сан, був архимандритом Української Православної Церкви в США.

Помер 5 березня 1970 року. Похований 9 березня на цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку. Похоронну відправу по спочилому очолював Владика Архієпископ Мстислав[1].

Праці[ред. | ред. код]

Автор книги «Суд божий: нариси, оповідання, легенди» (Буенос-Айрес, 1962).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]