Операція «Глибока заморозка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Операція "Глибока заморозка" (ОГЗ або анг. "ODF") — кодове ім'я для численних місій США в Антарктиді, починаючи з "Операції Глибока заморозка I" в 1955–56 роках та згодом "Операції Глибока заморозка II", "Операції Глибока заморозка III" і так далі. Перша американська операція відбулася ще до того, як адмірал Річард Берд запропонував "Глибоку заморозку". Зважаючи на постійну присутність США в Антарктиді, "Операція Глибока заморозка" стала використовуватись як загальний термін для операцій США на цьому континенті, зокрема регулярних місій для постачання продовольства до американських антарктичних баз, координованих Збройними силами США.

До "Міжнародного геофізичного року"[ред. | ред. код]

ВМС США R4D-5L "Дакота" здійснив першу посадку на Південному полюсі 31 жовтня 1956 року
Емблема ескадрильї військово-морського флоту "Antarctic Development Squadron", SIX (VXE-6), відома як Скувойджені пінгвіни

ВМС США вже мали записи про свої попередні розвідки в Антарктиді. У 1839 році капітан Чарльз Вілкс очолив першу Розвідувальну експедицію США, яка була здійснена у водах Антарктики. У 1929 р. Адмірал Річард Е. Берд створив військово-морську базу при станції Мала Америка I та керував експедицією для вивчення внутрішніх територій Антарктиди, а згодом також здійснив перший політ над Південним полюсом. В 1934–35 рр. Друга експедиція Берда досліджувала дальні території. Третя експедиція Берда в 1940 р. нанесла на карту море Росса .

Берд відіграв важливу роль в операції ВМС США "Стрибок у висоту", що відбулася після Другої світової війни в 1946–47 рр.. Операція дала змогу нанести на карту більшу частину берегової лінії Антарктиди. У 1948 році командувач Фін Ронн очолив експедицію, яка сфотографувала понад 450 000 квадратних миль площі Антарктиди (1,1 мільйона км²) з кабіни літака. Згодом, в 1954–55 рр., криголам USS Atka (AGB-3) здійснив розвідувальну експедицію, досліджуючи найкращі місця та бухти для висадки людей.

Операція «Глибока заморозка I»[ред. | ред. код]

Поштовхом до операції «Глибока заморозка» став Міжнародний геофізичний рік 1957–58. МГР, як відомо, було спільним проєктом сорока країн для проведення досліджень з землезнавства, яке охоплювало простори від Північного полюсу до Південного полюсу. США разом із Новою Зеландією, Великою Британією, Францією, Японією, Норвегією, Чилі, Аргентиною та СРСР погодилися вирушити на Південний полюс, найменш досліджуваний район на Землі. Їх метою було поповнити світові знання про гідрографію Антарктики та погодний режим, льодовикові рухи та морське життя . Військово-морському флоту США було доручено допомагати в експедиції вченим США.

У 1955 році для виконання цієї місії була створена спеціальна група "Task Force 43". [1] "Операція Глибока заморозка I" підготувала постійну дослідницьку станцію і проклала шлях для більш вичерпних досліджень для наступних операцій Глибокої заморозки. Експедиція відбувалася протягом антарктичного літа, з листопада 1955 року по квітень 1956 року, і була відзнята ВМС США та студією Уолта Діснея. Створивши емблему "Цільової групи 43", Уолт Дісней став почесним членом експедиції.[2]

Адмірал Річард Берд на борту ВМС США (грудень, 1955 р.)
Швартування корабля ВМС США на станції Мак-Мердо (грудень, 1955 р.)

В операції брали участь наступні кораблі:

  • USS Wyandot (AKA-92), вантажне судно
  • USS Arneb (AKA-56), вантажне судно
  • USS Edisto (AGB-2), вантажне судно
  • USS Glacier (AGB-4), криголам
  • USCGC Eastwind (WAGB-279), криголам
  • USS Nespelen (AOG-55), танкер
  • USNS Greenville Victory (T-AK-237), торговельне вантажне судно

31 жовтня 1956 року контр-адмірал ВМС США Джордж Джюф Дюфек [3] зі своєю командою успішно посадив на Південному полюсі літак "R4D Skytrain" (Дуглас DC-3) Це перший літак, який приземлився на Південному полюсі, і перший раз, коли американці ступили на Південний полюс. Літак отримав назву "Que Sera, Sera" в честь популярної пісні. Це заклало початок для створення першої постійної бази на Південному полюсі, де можуть здійснювати посадку літаки (сьогодні відома як станція Амундсен–Скотт). Станція була введена в експлуатацію 1 січня 1957 року. Первинна станція ("Старий Берд") проіснувала близько чотирьох років, перш ніж вона почала руйнуватися під тиском снігу. Будівництво другої підземної станції, яке відбувалося неподалік від першої, розпочалося в 1960 році, і використовувалася загалом до 1972 року. Потім станція була перетворена на літній польовий табір, допоки вона не була залишена в 2004-05 роках. Друга база місії, станція Берда (колишня науково-дослідна станція), створена ВМС США під час Міжнародного геофізичного року, коли відбувалася операція «Глибоке заморожування II» у Західній Антарктиді. [4] Аеродром Антарктичної програми Сполучених Штатів був побудований для обслуговування операції "Глибока заморозка" (першої місії), пізніше отримав назву Вільямс Філд або Віллі Філд. [5]

Гельмут П. Джарон, дослідник Аврори на станції Берд у 1961 році. Джаронові скелі названі саме на його честь. [6]

Наступні операції[ред. | ред. код]

Багато планів "Операції глибокої заморозки" вдалося досягти при здійсненні "операції Глибока заморозка II", яка продовжила постійну присутність США в Антарктиді. "Шоста ескадрилья розвитку Антарктики", яка належала Військово-Морським Силам США, здійснювала льотні наукові та військові місії до Гренландії та аеродрому Вільямса Філда з 1975 року. Офіційною назвою командування ВМС в Антарктиді була "Військово-морська підтримка США, Антарктика".[7] [8]

На початку 1996 року Національна гвардія Сполучених Штатів оголосила, що 109-е авіаційне крило, яке дислокується в аеропорту Шенектаді, що в селищі Скоша, штат Нью-Йорк, перейме всю місію від ВМС США в 1999 році. Операції в Антарктиці будуть повністю профінансовані Національним науковим фондом. Рішення про перехід місії від Військово-морських сил США до Національної гвардії США було одним із заходів щодо економії коштів через скорочення бюджету після холодної війни.[9]

Можливість Повітряних сил Національної гвардії США взяти на себе оперативний контроль над місією вперше з'явилася в 1988 році. 109-те Авіаційне крило було повідомлено, що майже за одну ніч буде закритий один з радіолокаційних майданчиків дистанційної системи раннього попередження (DEW), який знаходився у Ґренландії. Контрольні пункти в інших місцях незабаром також будуть закриті, і 109-те Авіаційне крило таким чином залишиться без роботи, оскільки його основна місія закінчилася. Через свій застарілий флот ВМС США попросили "109-те Авіаційне крило" взяти на себе пошуково-рятувальні операції на наступні 2 роки для підтримки операції «Глибоке заморожування». Національна гвардія погодилася на пропозицію. На той час вона не думала згодом брати на себе всю місію. 109-те Авіаційне крило запитало, чи зможе ВМС допомогти перевезти необхідні вантажі для обслуговування флоту до Південного полюсу. Військово-морський флот спочатку чинив опір, оскільки його процедури та конфігурації вантажів відрізнялися від процедур Повітряної гвардії, але згодом таки погодився на це. Головною місією Національної гвардії ВМС США та Повітряної авіації США було перевезення палива та продовольства на станцію Національного наукового фонду, яка знаходилась на Південному полюсі, щоб його персонал міг пережити ізоляцію тривалої антарктичної зими, яка тривала з лютого по жовтень.

Військові віддали честь останньому "LC-130", який вилетів з Антарктиди у 2010 році

У 1990 році була створена робоча група Військово-повітряних сил Національної гвардії для вивчення питання Антарктики. Наступного року розпочався діалог між Військово-повітряними силами Національної гвардії та ВМС США. Спочатку ВПС Національної гвардії було важко переконати Військово-повітряний штаб США залучити довгострокові ресурси на цю область світу, яка не була оголошена регіоном ведення військових дій, як це декларували міжнародні договори. ВПС Національної гвардії підтримувала військові операції в Гренландії та Арктиці (включаючи операції ВМС США) з середини 1970-х років та була оснащена спеціальним сніговим літаком "C-130", який належав 109-му Авіаційному крилу . Це переконало штаб ВВС Сполучених Штатів, що не в інтересах країни відмовлятися від можливості досягти швидкого та надійного доступу до обох полярних регіонів.

У березні 1993 р. ВМС США провели дводенний семінар з представниками Національного наукового фонду, Військово-повітряних сил Національної гвардії та інших зацікавлених сторін з метою вивчення варіантів логістичної підтримки операції. Проект операцій був підготовлений Військово-повітряними силами Національної гвардії в 1993 році. В лютому 1996 р. було затверджено передачу місії «Операція глибокої заморозки» та всіх літаків серії LC-130H, що експлуатуються у складі Міністерства оборони США,Військово-повітряним силам Національної гвардії. У вересні 1996 року старші офіцери 109-го Авіаційного крила ознайомили Бюро Національної гвардії з їх концепцією операцій та статусом їхньої підготовки для здійснення операції "Глибока заморозка".

Літак C-141 Starlifter, який належить Військово-повітряним силам США,берЕ участь в операції "Глибока заморозка".

Наприкінці антарктичного літнього сезону, жовтня 1997 - березня 1998 року, Військово-повітряні сили Національної гвардії взяли на себе командування програмою. 109-те Авіаційне крило таким чином матиме в своєму складі десять LC-130 . Серед них чотири модернізовані літаки LC-130, які вже перебували на озброєнні підрозділу плюс три нові літаки та три, які будуть передані ВМС США.

Теперешній стан[ред. | ред. код]

Цивільні та наукові операції Сполучених Штатів на континенті Антарктиди контролюються Антарктичною програмою США, а також Національним науковим фондом. Місії військової підтримки, що вилітають з міжнародного аеропорту Крістчерч, проводяться кожного року під час літнього сезону в Антарктиці (з кінця вересня до початку березня) 109 Авіаційним крилом. Спеціально оснащений літак "LC-130 Hercules" є основним в операціях Глибокої заморозки. Без підтримки 139 Авіаційної ескадрильї багато дослідницьких проектів просто припиняться. Літак LC-130 Hercules забезпечує логістичний рух вантажу до віддалених операційних місць на континенті.

Документальний фільм про ранні місії за назвою "Крижані орли" повинен був вийти у 2016 році. [10]

На даний момент Локхін Мартін є головним підрядником антарктичної програми США, яка керується Національним науковим фондом. [11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. February 1, 1955: Task Force 43 Commissioned to Plan and Execute Operation Deepfreeze. Naval History Blog. February 2013. 
  2. United States Antarctic Projects Officer (Jan 1961). Operation Deep Freeze Plaque. Bulletin of the U.S. Antarctic Projects Officer (Washington, DC: USAPO) 2 (5). ISSN 0503-5392. 
  3. Dates in U.S. Naval History. 
  4. The Antarctic Sun: News about Antarctica - Byrd History (page 1). antarcticsun.usap.gov. Процитовано 26 March 2018. 
  5. OAE's Williams Field Antarctica. www.coolantarctica.com. Процитовано 26 March 2018. 
  6. MAP
  7. NAVY MEDICINE SUPPORT COMMAND JACKSONVILLE FL (2010-03-01). Commander's Guidance 2010-2011 (Navy Medicine Support Command). Fort Belvoir, VA. doi:10.21236/ada524217. 
  8. Navy Comes In From Cold, Ends Antarctica Operations. Los Angeles Times (en-US). 1998-03-13. ISSN 0458-3035. Процитовано 2019-07-07. 
  9. Navy Comes In From Cold, Ends Antarctica Operations. Los Angeles Times (en-US). 1998-03-13. ISSN 0458-3035. Процитовано 2019-07-07. 
  10. Mary Stortstrom (March 15, 2015). Veteran recalls details of his mission to Antarctica. The Journal. Процитовано March 15, 2015. 
  11. Antarctic Support Contract. lockheedmartin.com. Архів оригіналу за 2014-06-26. 

Література[ред. | ред. код]

  • Белангер, Діан Олсон. Глибоке замерзання: США, Міжнародний геофізичний рік та витоки епохи науки Антарктиди . Боулдер, Колорадо: Університетська преса Колорадо, 2006. ISBN 0870818309 ISBN   0870818309 OCLC 69594000
  • Дуфек, Джордж Дж. Операція «Глибока заморозка» . Нью-Йорк: Harcourt Brace, 1957. OCLC 41818128 OCLC   41818128
  • Еллері Д. Шпалери, Кетрін А. Вількокссон. Операція "Глибоке заморожування": 50 років авіаперевезення ВПС США в Антарктиді 1956–2006 . ВВС Скотт: Історичний офіс, Командування повітряної мобільності, 2006. OCLC 156828085 OCLC   156828085
  • Сполучені Штати. Антарктичні моменти: Операція Глибока замерзання . Вашингтон, округ Колумбія: USGPO, 1969. OCLC 39250653 OCLC   39250653

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]