Ордер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

О́рдер (нім. order, фр. ordre — наказ, порядок, від лат. ordo — ряд, порядок) — припис, розпорядження, документ, що встановлює або фіксує певний порядок чого-небудь[1].

У законодавстві термін вживається у наступних значеннях:

Касовий ордер — первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси[2].

Прибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].

Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій[4].

Ордер на житлове приміщення — документ, на підставі якого здійснюється вселення в надане житлове приміщення у будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду ЖБК[5].

Ордер різних зборів (англ. Miscellaneous Charges Order — MCO) — документ, що використовується для оплати додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням, і який може бути використаний для оплати перевезення несупроводжуваного багажу[6].

Адвокатський ордер. Україна, 2013

Ордер (адвокатський) — письмовий документ, що у випадках, встановлених законом, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера[7].

Архітектурний ордер — конструктивна і художня система в архітектурі.

Ордер на арешт (англ. Arrest warrant) — переважно в країнах англо-саксонської системи — документ, що видається суддею від імені держави, який дозволяє арешт і утримання під вартою особи, обшук і вилучення майна.

Примітки[ред.ред. код]