Орланду Мендіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орланду Мендіш
Orlando Mendes
Orlando Mendes 1916.png
Ім'я при народженні Orlando Marques de Almeida Mendes
Народився 4 серпня 1916(1916-08-04)
острів Мозамбік
Помер 11 січня 1990(1990-01-11) (73 роки)
Мапуту, Мозамбік
Громадянство Мозамбік Мозамбік
Діяльність біолог, поет, прозаїк, драматург
Alma mater Коїмбрський університет
Мова творів португальська

[1]Орла́нду Ме́ндіш (порт. Orlando Marques de Almeida Mendes, 4 серпня 1916, острів Мозамбік11 січня 1990, Мапуту, Мозамбік) — видатний мозамбіцький письменник і вчений-біолог.
Голова Асоціації письменників Мозамбіку.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батьки Орланду Мендіша перебралися з Португалії до Мозамбіку на зламі XIX і XX століть.

Після закінчення ліцею у місті Лоуренсу-Маркіш Орланду тривалий час служив у фінансовому департаменті Міністерства сільського господарства колоніального Мозамбіку. Однак бажання продовжити освіту змусило його у 1944 переїхати разом з дружиною та чотирирічною дочкою до метрополії, де він поступив на біологічний факультет Коїмбрського університету і здобув ступінь магістра біологічних наук. По завершенню навчання отримав посаду асистента кафедри ботаніки того ж університету.

Після повернення 1951 року до Мозамбіку працював фітопатологом у Міністерстві охорони здоров'я, вивчаючи традиційну медицину корінних мозамбікців. Опублікував декілька монографій і наукових статей на цю тему.

Пропагував мозамбіцьку літературу, працюючи редактором у низці журналів міста Лоуренсу-Маркіш: «Tempo», «Itinerário», «Vertice», «África».

[2]У літературі дебютував як поет під сильним впливом неореалізму та модернізму, зокрема літературно-мистецького руху «Присутність»[pt], який знаменував другу фазу португальського модернізму. Опублікував загалом дванадцять збірок поезій[3], роман, п’єсу та низку оповідань.

Незважаючи на своє португальське коріння, Орланду Мендіш різко критикував авторитарно-репресивний режим Салазара та жорстоке ставлення колоніальної адміністрації до корінного чорношкірого населення. Під час війни за незалежність Мозамбіку проти Португалії підтримав визвольний рух «ФРЕЛІМО», публікуючи гострі антиколоніальні вірші.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

  1. «Траєкторії»  (Trajectórias, Coimbra, 1940).
  2. «Клімат» (Clima, Coimbra, edição do autor, 1959).
  3. «Після сьомого дня» (Depois do 7º Dia, Lourenço Marques, Publicações Tribuna, 1963).
  4. «І ось я вам  пишу» (Portanto Eu vos Escrevo, Viseu/Portugal, edição do autor, 1964).
  5. «Переддень Довіри» (Véspera Confiada, Lourenço Marques, Livraria Académica, 1968).
  6. «Прощай, Гутукумбуй» (Adeus de Gutucumbui, Lourenço Marques, Académica, 1974).
  7. «Голод хробаків» (A Fome das Larvas, Lourenço Marques, Académica, 1975).
  8. «Повстала країна I» (País Emerso I , Lourenço Marques, Modern Company, 1975).
  9. «Повстала країна II» (País Emerso II , Maputo, edição do autor, 1976).
  10. «Навчальне виробництво» (Produção Com que Aprendo, Maputo, Instituto Nacional do Livro e do Disco, 1978).
  11. «Оглянуті обличчя» (As faces visitadas, Maputo, AEMO, 1985).
  12. «Полум’я квітує в кузні» (Lume Florindo na Forja, Maputo, INLD, 1980).

Роман[ред. | ред. код]

« ...Спершу після дитинства Африки за Ксав’є Орвілем — про епос міжрасових стосунків — роман «Манливе марево життя» Мендіша. У наші дні, можливо, за браком інформації, не знаходжу тої вершини мистецької совісті, історично продукованого таланту, який дарувала доля Мозамбіку Орландові Мендішу. Без всіляких сентиментальностей це коронний номер у прозі «Всесвіту».
...ПРО РОМАН «Манливе марево життя» можна говорити й говорити, бо це, мабуть, найбільше мистецьке відкриття наших днів. Бездоганна пластика, чудова мова в її значущих основах, досконала структурна побудова твору, афористичність письма, точні характеристики, написано кров’ю серця...
«

Роман Андріяшик. «Світло і марево життя» // «Літературна Україна» №21 (4170) — 1986. — 22 травня. — С. 3

П’єса[ред. | ред. код]

  • «Хвилина мовчання»  (Um Minuto de Silêncio, Teatro, Beira, Notícias da Beira, 1970).

Есе[ред. | ред. код]

  • «Про мозамбіцьку літературу»  (Sobre literatura moçambicana, Maputo, INLD, 1982).[4]

Дитяча література[ред. | ред. код]

  • «Тато робітник, та ще шість історій» (Papá Operário Mais Seis Histórias, Maputo, INLD, 1980, 2ª ed., 1983).
  • «Хлоп’я, яке не росло» (O menino que não crescia, Maputo, INLD, 1986)

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fidelizarte. Orlando Mendes. Portal da Literatura (pt-PT). Процитовано 2020-03-24. 
  2. Memórias de África e do Oriente | Catálogo - [Mendes, Orlando]. memoria-africa.ua.pt (pt). Процитовано 2020-02-17. 
  3. Orlando Mendes, Anais do IV Seminário Leituras da Modernidade: entornos da poesia, Página 81. www2.assis.unesp.br (pt). Процитовано 2020-02-18. 
  4. MENDES, O. Sobre Literatura Moçambicana. Maputo: Instituto Nacional do Livro e do Disco, 1982. (Resenha por Russell G. Hamilton, en:Research in African Literatures, Vol. 17, No. 3, Special Focus on Southern Africa (Outono de 1986), p. 422-425.)

Джерела та література[ред. | ред. код]