Оскар Едуард Местер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Едуард Местер
нім. Oskar Eduard Messter
Bundesarchiv N 1275 Bild-361-01, Oskar Messter.jpg
Оскар Местер. Фото 1920
Дата народження 21 листопада 1866(1866-11-21)
Місце народження Берлін, Пруссія
Дата смерті 7 грудня 1943(1943-12-07) (77 років)
Місце смерті
Громадянство Flag of Prussia (1892-1918).svg Королівство Пруссія
Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Професія промисловець, кінопродюсер, режисер, сценарист
IMDb ID 0582268
Нагороди та премії
Залізний хрест 2-го класу
Commons-logo.svg Оскар Едуард Местер у Вікісховищі
Akt-Skulpturen (1903)

О́скар Едуа́рд Ме́стер (нім. Oskar Eduard Messter; 21 листопада 1866, Берлін, Пруссія — 7 грудня 1943, Тагернзе, Третій Рейх, нині Німеччина) — німецький кінопромисловець, кінопродюсер, сценарист, кінорежисер і кінооператор. Піонер кінематографа, автор низки винаходів і технічних удосконалень в кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Оскара Местера, Едуард Густав Кольмар Местер, спеціалізувався на виробництві прецизійних і оптичних пристроїв. Під керівництвом батька Оскар почав вивчати оптику та у 28-річному віці успадкував сімейний бізнес.

У 1896 році Оскар Местер відкрив першу в Німеччині кінофабрику і почав серійний випуск вдосконалених ним кінопроекційних апаратів, знімальних камер та іншої апаратури. Того ж року він створив кіноательє із застосуванням штучного освітлення де почав знімати (як сценарист, режисер, оператор і продюсер) перші німі короткометражні, документальні та ігрові фільми та відкрив кінотеатр на Унтер-ден-Лінден у Берліні.

У 1897 році заснував фірму «Местер-Проектографенгезельштафт» («Местер-фільм», нім. Meßter-Film), де починали свою діяльність в кіно Генні Портен, Гаррі Лідтке, Карл Фройліх, Гвідо Зеєбер та інші діячі німецького кіно[1]. Знімав членів німецької імператорської родини, сцени природи і надземні види Берліна, зроблені з повітряної кулі.

У 1903 році Местер здійснив показ перших звукових фільмів на кінопроекторі й фонографі, пристрої що виробляє синхронно записи, яке він назвав Біофон (нім. Biophon). У 1912 році спільно з німецьким астрономом Ф. Аргенгольдом зняв перший у світі фільм про сонячне затемнення.

З 1914 року Местер випускав хронікально-документальні журнали «Местер-вохеншау», одночасно продовжував випуск художніх ігрових фільмів. У 1916 заснував спільно з австрійським кінематографістом Александром Йозефом Коловрат-Краківським студію «Sascha-Meßter-Film», що знімала військові репортажі з полів битв Першої світової війни, та які забезпечували імперську військову пропаганду. З наступного року займався переважно питаннями кінотехніки. У 1920 році заснував «Німецьке кінотехнічне товариство».

З 1928 року Оскар Местер був експертом з питань кінотехніки у фірмі «Тобіс». Він є одним із засновників німецької оптичної асоціації.

За участю Местера його кінокомпанії зняли близько 200 фільмів, він був продюсером понад 430 кінострічок.

Визнання[ред. | ред. код]

  • Нагороджений Залізним Хрестом 2-го ступеня (1915).
  • У 1926 році асоціацією німецьких кіновиробників (нині Товариство ТБ і кінотехнології/ Fernseh- und Kinotechnische Gesellschaft) була заснована медаль імені Оскара Местера для нагородження за особливі заслуги в просуванні новинок в кінотехнологіях. Сам Местер у 1927 став її першим лауреатом.
  • У 1936 році Местер став почесним професором Берлінського технічного університету.
  • У 1941-му  нагороджений Медаллю Гете в царині мистецтва і науки.
  • На його могильному пам'ятнику написано «старійшині кінематографу — винахідникові, дослідникові і піонерові-засновникові німецької кіноіндустрії»

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Loiperdinger, M. (Ed.): Oskar Messter: Filmpionier der Kaiserzeit and Oskar Messter, Erfinder und Geschäftsmann, KINtop Schriften 2 & 3, Stroemfeld/Roter Stern; Basel, 1994. In German ISBN 3-87877-762-0.
  • Messter, O.: Mein Weg mit dem Film, Berlin, 1936. Also in German.
  • МЕСТЕР, Оскар Эдуард // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 81. — 85000 прим. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]