Оскар Мілош
| Оскар Мілош | |
|---|---|
| Народився | 28 травня 1877[1][2][…] Череяd, Сєнненський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2 березня 1939[1][2][…] (61 рік) Фонтенбло[2] ·інфаркт міокарда |
| Поховання | cemetery of Fontainebleaud |
| Країна | |
| Національність | литовець, єврей |
| Діяльність | поет, перекладач, дипломат, драматург, есеїст, письменник |
| Alma mater | Луврська школаd (1896), ліцей Жансон-де-Саї і Національна школа живих східних мов[d] (1899) |
| Знання мов | французька[1][5], литовська і польська |
| Мова творів | французька |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | House of Miłoszd |
| Родичі | Чеслав Мілош і Andrzej Miłoszd |
| Нагороди | |
| Сайт: milosz.planetaclix.pt/milosz.html | |
| | |
Оскар Мілош (фр. Oscar Venceslas de Lubicz Milosz, лит. Oskaras Milašius; 28 травня 1877[6], містечко Черея в Білорусі — 2 березня 1939[7], Фонтенбло[8] біля Парижу) — французький поет[9] і литовський дипломат; родич (дядько) і наставник лауреата Нобелівської премії з літератури 1980 Чеслава Мілоша.
Освіта
- Школа Лувра
- ліцей Жансон-де-Сайі
Оскар Мілош народився у Череї Мінської губернії Російської імперії, де провів своє дитинство. Його батько Владислав Любич-Мілош з давнього литовського аристократичного роду, який бере початок з XII сторіччя. Його мати Роза Розенталь була єврейкою, донькою єврейського Варшавського університету. У родині говорили польською мовою. Оскар був хрещений у католицькій церкві 2 липня 1886 року у Свято-Олександрівському костелі Варшави.
З 1889 року жив у Парижі, навчався у Школі східних мов. В 1914 році пережив релігіозне осяяння. Свої твори підписував Oscar Vladislas de Lubicz Milosz, O. V. de L. Milosz.
Дебютував «Поемою занепаду» («Le Poéme des Décadences») в 1899 році. Окрім поетичних творів, залишив драматичні («Мигель Маньяра», «Мефибосет», «Савл из Тарса»), містичні трактати-поеми «Ars Magna» (1924) і «Les Arcanes» (1927), роман «L'Amoureuse Initiation» (1910), видав збірку литовських пісень та казок у своєму перекладі французькою мовою.
У 1916 році, під час Першої світової війни, Мілоша призвали до російської дивізії французької армії[10] та призначили до прес-корпусу.
До кінця війни, коли і Литва, і Польща знову отримали фактичну незалежність, Мілош вирішив ідентифікувати себе з Литвою[11] — хоча він ще не розмовляв литовською — оскільки вважав, що це була батьківщина його предків у 13 столітті та до нього.
Після війни він в публічних виступах пропагував ідею створення незалежної литовської держави. В 1925 році був першим представником Литви у Франції, в 1925—1938 роках — радником посольства Литви в Парижі. В 1931 році отримав французьке громадянство.
Був нагороджений Орденом Почесного легіону (1931). З 1966 році у Франції діє Громада друзів Оскара Мілоша («Amis de Milosz»), вона видає присвячені його творчості «Зошити».
- Le Poème des Décadences, 1899
- Les Sept Solitudes, 1906
- L'Amoureuse Initiation, roman1910
- Les Éléments, 1911
- Chefs d’œuvre lyriques du Nord, traductions, 1912
- Miguel Mañara. Mystère en six tableaux. 1913
- Mephiboseth, théâtre, 1914
- Saul de Tarse, théâtre, 1914 (non publié)
- Symphonies, Nihumim, 1915
- Épître à Storge, 1917
- Adramandoni, 1918
- La Confession de Lemuel, 1922
- Ars Magna, 1924
- Les Arcanes, 1927
- Les origines ibériques du peuple Juif, 1932
- Les origines de la nation lituanienne, 1936
- Psaume de l’Étoile du matin, 1936
- La Clef de l'Apocalypse, 1938
Повне зібрання творів Оскара Мілоша видане в 13 томах у видавництві Silvaire/du Rocher, Париж. Всі вірші Мілоша увійшли в 2 тома «Поезія» (Poésies).
Нові видання:
- La Berline arrêtée dans la nuit, Anthologie poétique, Poésie/Gallimard, Paris, 1999
- L'Amoureuse Initiation, collection de poche, Le serpent à plumes, 2004
- Contes de Lituanie, transcrits par Milosz, illustrés par Marc Daniau, le Seuil, 2005
- Lebois A. L’Œuvre de Milosz. Paris: Denoël, 1960.
- Buge J. Milosz en quête du divin. Paris: Nizet, 1963
- Richter A. Milosz. Paris: Editions Universitaires, 1965
- Bellemin-Noel J. La Poésie-philosophie de Milosz: essai sur une écriture. Paris: Klincksieck, 1977.
- Richer J. Aspects Esotériques de l’Œuvre Littéraire. Paris: Dervy-livres, 1980, p. 192—236.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118582593 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6541786r/f40.image.r=%22Milosz%20Oscar%22
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварськая державна бібліотека та ін. Record #118582593 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.
- ↑ Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118582593 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.
- ↑ SNAC: http://snaccooperative.org/ark:/99166/w66m434f
- ↑ Экспедиційний корпус Російської армії у Франції та Греції.
- ↑ Tradition and Agency: Tracing Cultural Continuity and Invention, (укр. Традиція та дія: Відстеження культурної спадкоємності та їх винахід.) Aarhus: Aarhus University Press. 2006. p. 172. ISBN 9788779349520..
- Народились 28 травня
- Народились 1877
- Уродженці Могильовської губернії
- Померли 2 березня
- Померли 1939
- Померли у Фонтенбло
- Випускники ліцею Жансон-де-Саї
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Литовські поети
- Литовські дипломати
- Дипломати
- Драматурги
- Почесні доктори університету Вітовта Великого
- Литовці Білорусі
- Білоруські євреї
- Литовці Франції
- Французькі поети