Оскар Мілош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Мілош
Oskar Miłosz - portrait.jpg
Народився 28 травня 1877(1877-05-28)[1][2][…]
Череяd, Сєнненський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 2 березня 1939(1939-03-02)[1][2][…] (61 рік)
Фонтенбло[2]
·гострий інфаркт міокарда
Поховання cemetery of Fontainebleaud
Країна Flag of Lithuania (1918–1940).svg Литва
Flag of France (1794–1815, 1830–1958).svg Франція
Національність литовець, єврей
Діяльність поет, перекладач, дипломат, драматург, есеїст, письменник
Alma mater École du Louvred (186), ліцей Жансон-де-Саї і École nationale des langues orientales vivantesd (1899)
Мова творів французька[1] і литовська
Конфесія Католицька церква
Рід Q63532438?
Родичі Чеслав Мілош і Andrzej Miłoszd
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону
Сайт: milosz.planetaclix.pt/milosz.html

CMNS: Оскар Мілош у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Оскар Мілош (фр. Oscar Venceslas de Lubicz Milosz, лит. Oskaras Milašius; 28 травня 1877[4], містечко Черея в Білорусі — 2 березня 1939[5], Фонтенбло[6] біля Парижу) — французький поет[7] і литовський дипломат; родич (дядько) і наставник лауреата Нобелівської премії з літератури 1980 Чеслава Мілоша.

Освіта

  • Школа Лувра
  • ліцей Жансон-де-Сайі

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Оскар Мілош народився у Череї Мінської губернії Російської імперії, де провів своє дитинство. Його батько Владислав Любич-Мілош з давнього литовського аристократичного роду, який бере початок з XII сторіччя. Його мати Роза Розенталь була єврейкою, донькою єврейського Варшавського університету. У родині говорили польською мовою. Оскар був хрещений у католицькій церкві 2 липня 1886 року у Свято-Олександрівському костелі Варшави.

З 1889 року жив у Парижі, навчався у Школі східних мов. В 1914 році пережив релігіозне осяяння. Свої твори підписував Oscar Vladislas de Lubicz Milosz, O. V. de L. Milosz.

Дебютував «Поемою занепаду» («Le Poéme des Décadences») в 1899 році. Окрім поетичних творів, залишив драматичні («Мигель Маньяра», «Мефибосет», «Савл из Тарса»), містичні трактати-поеми «Ars Magna» (1924) і «Les Arcanes» (1927), роман «L'Amoureuse Initiation» (1910), видав збірку литовських пісень та казок у своєму перекладі французькою мовою.

Після Першої світової війни в публічних виступах пропагував ідею створення незалежної литовської держави. В 1925 році був першим представником Литви у Франції, в 1925—1938 роках — радником посольства Литви в Парижі. В 1931 році отримав французьке громадянство.

Визнання[ред. | ред. код]

Був нагороджений Орденом Почесного легіону (1931). З 1966 році у Франції діє Громада друзів Оскара Мілоша («Amis de Milosz»), вона видає присвячені його творчості «Зошити».

Твори[ред. | ред. код]

  • Le Poème des Décadences, 1899
  • Les Sept Solitudes, 1906
  • L'Amoureuse Initiation, roman1910
  • Les Éléments, 1911
  • Chefs d’œuvre lyriques du Nord, traductions, 1912
  • Miguel Mañara. Mystère en six tableaux. 1913
  • Mephiboseth, théâtre, 1914
  • Saul de Tarse, théâtre, 1914 (non publié)
  • Symphonies, Nihumim, 1915
  • Épître à Storge, 1917
  • Adramandoni, 1918
  • La Confession de Lemuel, 1922
  • Ars Magna, 1924
  • Les Arcanes, 1927
  • Les origines ibériques du peuple Juif, 1932
  • Les origines de la nation lituanienne, 1936
  • Psaume de l’Étoile du matin, 1936
  • La Clef de l'Apocalypse, 1938

Повне зібрання творів Оскара Мілоша видане в 13 томах у видавництві Silvaire/du Rocher, Париж. Всі вірші Мілоша увійшли в 2 тома «Поезія» (Poésies).

Нові видання:

  • La Berline arrêtée dans la nuit, Anthologie poétique, Poésie/Gallimard, Paris, 1999
  • L'Amoureuse Initiation, collection de poche, Le serpent à plumes, 2004
  • Contes de Lituanie, transcrits par Milosz, illustrés par Marc Daniau, le Seuil, 2005

Література[ред. | ред. код]

  • Lebois A. L’Œuvre de Milosz. Paris: Denoël, 1960.
  • Buge J. Milosz en quête du divin. Paris: Nizet, 1963
  • Richter A. Milosz. Paris: Editions Universitaires, 1965
  • Bellemin-Noel J. La Poésie-philosophie de Milosz: essai sur une écriture. Paris: Klincksieck, 1977.
  • Richer J. Aspects Esotériques de l’Œuvre Littéraire. Paris: Dervy-livres, 1980, p. 192—236.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118582593 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварськая державна бібліотека та ін. Record #118582593 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.
  6. Німецька національна бібліотека, Берлінська державна бібліотека, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118582593 // Загальний нормативний контроль (GND) — 2012—2016.
  7. SNAC: http://snaccooperative.org/ark:/99166/w66m434f