Очікує на перевірку

Чеслав Мілош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чеслав Мілош
Czesław Miłosz
Чеслав Мілош в 1999
Народився30 червня 1911(1911-06-30)[1][2][…]
с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва
Помер14 серпня 2004(2004-08-14)[1][2][…] (93 роки)
Краків
ПохованняКрипта заслужених на Скалці
Країна Республіка Польща
 США
 Литва
Діяльністьпоет, дипломат, письменник, есеїст, перекладач, педагог, викладач університету, історик літератури
Сфера роботихудожня література[d], література[4], історія літератури[4], переклад[4] і дипломатія[4]
Alma materВільнюський університет (1934)
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі), Гарвардський університет, Polish Radio Wilnod і Міністерство закордонних справ Польщі
Мова творіванглійська і польська
Жанрпоезія і проза
Magnum opusThe Captive Mindd, Campo di Fiorid, Piosenka o końcu światad, A Treatise on Poetryd, Q9208811?, Q18425219?, Q24946140?, Q24946663? і Ocalenied
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури, Польська академія знань, Американська академія мистецтв і наук, Асоціація письменників Польщі, Жагари і Akademicki Klub Włóczęgów Wileńskichd
Конфесіякатолицька церква[5]
РідHouse of Miłoszd
БатькоAleksander Miłoszd
РодичіGrażyna Strumiłło-Miłoszd, Оскар Мілош, Joanna Milosz-Piekarskad і Czeslaw de Wijsd
Брати, сестриAndrzej Miłoszd
У шлюбі зCarol Thigpen-Miłoszd і Janina Miloszd
ДітиAnthony Miloszd і Peter Miloszd
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (1980)
Сайт: milosz.pl
CMNS: Чеслав Мілош у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Дім-музей Чеслава Мілоша в Шетенйе.

Чеслав Мілош (пол. Czesław Miłosz; 30 червня 1911, с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва — 14 серпня 2004, Краків) — польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, дипломат, юрист. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Лауреат Нейштадтської літературної премії (Neustadt International Prize for Literature, 1978). Кавалер ордену Білого Орла. Праведник світу.

У 1951–1993 роках перебував у еміграції.

Брат Анджея Мілоша, режисера-документаліста, публіциста, перекладача.

Біографія

[ред. | ред. код]

Родина Мілошів належала до шляхти гербу Любич.

Чеслав Мілош народився у родовому маєтку матері, Вероніки, що містився в селі Шетейне тодішньої Ковенської губернії Російської імперії (тепер Литва).

В родині розмовляли по-польськи, але, завдяки старанням свого дядька, хлопець з дитинства добре знав і литовську. Пізніше Чеслав Мілош говорив про себе, що він, польський письменник і поет, але краєвиди та дух передвоєнної Литви ніколи не полишали його.

1921—1929 — навчався у гімназії у Вільно (у той час місто було під владою Польщі).

Потім навчався у Віленському університеті імені Стефана Баторія (спочатку на полоністиці, пізніше — на правничому факультеті).

Дебютував як поет у Вільнюсі на шпальтах університетського часопису Alma Mater Vilnensis. Трохи пізніше засновує разом з однодумцями поетичну групу «Жагари».

Працював на Польському радіо у Вільнюсі, але був звільнений за звинуваченнями в підтримці прагнень приєднання Вільнюса до Литовської Республіки та у діяльності на користь білоруської культури.

Переїхав до Варшави, де також влаштувався на радіо. Працював тут практично до окупації Польщі німецькими військами (1939).

Під час польсько-німецької війни (вересень 1939) емігрував до Румунії, але після приєднання Вільнюса до Литви повернувся на батьківщину й прийняв литовське громадянство. Проте після радянської окупації Литви (липень 1940) переїхав до Варшави, а після поразки Варшавського повстання (осінь 1944) — до Кракова.

Роки життя в окупованій німцями Варшаві означені роботою в підпіллі та доволі плідною творчістю, яка, попри скрутні обставини, є здебільшого оптимістичною. Але це був лише певний психологічний захист. Побачене у варшавському гетто назавжди залишило слід в творчості письменника.

Повоєнний період

[ред. | ред. код]

Після відходу німців співпрацював з новою, комуністичною владою. Працював у дипломатичних установах ПНР у США та Франції як аташе з питань культури. Але врешті-решт був розчарований сутністю нового устрою і 1951 року отримав політичний притулок у Франції.

У еміграції

[ред. | ред. код]
Анджей і Чеслав (праворуч) Мілоші. Варшава, 1999 рік.

Під час перебування у еміграції в Парижі співпрацював з Літературним інститутом Єжи Ґедройця в Мезон-Лаффітт, де і виходили друком усі його тодішні твори. Найзнаковішим серед них, безумовно, є збірник есеїв 1953 року під назвою «Поневолений розум» (The Captive Mind). В ньому проаналізовано поведінку та долю інтелектуалів в тоталітарному суспільстві. Поет не приховує своєї негативної оцінки комуністичного режиму в Польщі і взагалі не соромиться свого теперішнього упередження проти комунізму. Пізніше він напише, що після захоплення Литви радянськими військами російський комуністичний режим викликав у нього асоціацію бездонної діжки. Таким чином, на відміну від ліберальних діячів та інтелектуалів заходу, котрі мали ілюзорні симпатії до Радянського союзу, Чеслав Мілош, як людина, що пережила окупацію Польщі німцями і перехід країни до сфери впливу Сталіна, дуже гостро відчував вразливість творчої особистості за умов тоталітаризму

Мешкав у Франції до 1960, коли на запрошення Каліфорнійського університету переїхав до США. Протягом 20 років був професором слов'янської філології в університеті Каліфорнії (Берклі). Також став професором Гарвардського університету. Американський період творчості письменника був особливо плідним. У США він займався не лише оригінальною творчістю, але й багато перекладав, мандрував країною, вів досить активне громадське життя.

Останні роки життя

[ред. | ред. код]

1993 — повернувся до Польщі, де оселився у Кракові, пояснюючи вибір цього міста його «найбільшою подібністю до Вільнюса».

Похований у Крипті (Пантеоні) заслужених поляків (у підземеллях костелу монастиря паулінів на Скалці, Краків).

Творчість

[ред. | ред. код]

Прозові та поетичні тексти Чеслава Мілоша є бездоганним прикладом західного мислення. Як письменник, він глибоко закорінений у європейську інтелектуальну традицію. Однак, його темами, його переживаннями були не лише рефлексії інтелектуала щодо політики, навпаки, письменник бачить чудесне в, здавалось, буденних речах. І тут потрібно відмітити його зв'язок зі світом дитинства й юності в Литві. Завдяки своєму світоглядному впливу, Чеслав Мілош є особливо важливою особистістю для модерної Польщі. Він є тим консерватором і, деякою мірою, захисником католицьких цінностей, який надзвичайно багато зробив саме для поступу країни в демократичному напрямку.

Станіслав Бараньчак так пише про вплив книжки «Поневолений розум» на громадян комуністичної Польщі у передмові до видання 1980-тх років:

Видана вперше 1953 року, ця книжка ніколи пізніше не перевидавалася в своїй польській версії (друге видання появилося щойно після Нобелівської премії для Мілоша, з датою 1980 року); більше того, вона була видана еміґраційним видавництвом, отже тим трудніше було її здобути в Польщі. А проте знали її всі..., і вона справила великий вплив на всіх. Я знав таких своїх ровесників, яким читання Поневоленого розуму помогло провести докорінну переоцінку їхнього життя. Засмальцовані й подерті до неможливости примірники паризького видання 1953 року кружляли з рук до рук, позичені часом на прочитання на одну ніч; у багатьох випадках це була ніч, яка прояснювала розум назавжди...

Сейм Польщі оголосив 2011 рік Роком Мілоша.

Нобелівська премія

[ред. | ред. код]

1980 року рішенням королівського комітету письменнику присуджують Нобелівську премію з літератури. Головне формулювання, яке обґрунтовувало надання цієї високої нагороди звучало так: Тому «хто з безкомпромісною проникливістю аналізує незахищеність людини у світі багатьох конфліктів» (who with uncompromising clear-sightedness voices man's exposed condition in a world of severe conflicts). У своєму виступі на бенкеті на честь присудження нагороди, Чеслав Мілош говорив про загальнолюдські цінності, про польську літературну традицію та її значення у загальносвітовому літературному процесі. Акцентуючи увагу на тому, що польська література це, в першу чергу, література країни затисненої між двома гігантами — Німеччиною та Росією і часто творена у бараках та концтаборах. Звідси трагізм та складність її перекладу і сприйняття західним читачем. Взагалі Чеслав Мілош схильний критикувати Захід, абсолютно вірно зауважуючи те, що західні країни, передовсім, дбають про свій власний спокій та матеріальні цінності. Тому, у двадцятому столітті, східна Європа є своєрідним буфером між авторитарним Радянським Союзом та дкмократичних країнами. Письменник говорить про деструктивність такого підходу. Таким чином, переконаний він, цілі покоління східноєвропейців випадають із західноєвропейського культурного процесу.

Видання перекладів українською

[ред. | ред. код]

Деякі вірші українською в онлайн доступі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б The Righteous Among the Nations Database
  6. ↑ До збірки ввійшли Нобелівська промова та такі есеї: До Томаса Венцлови, Сенс регіоналізму, Ла Комб, Втрачені місця, Про вигнання, Про ідентичність, Розважаючи про ссавця, Лист до захисників культури, Два процеси, Про цензуру, Взаємні порахунки, Антисемітизм у Польщі, Мова та нації, Про історію польської літератури, вільнодумців і масонів, Приватні обов'язки перед польською літературою, Напівприватний лист про поезію, Дві фальші et co., Про брехню, Лист до Єжи Анджеєвського, Ким є Ґомбрович?, Про Йосифа Бродського, Таємничий пам'ятник

Література

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чеслав Мілош
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чеслав Мілош

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чеслав_Мілош&oldid=43595172