Особливі міста Японії

Адміністративний поділ Японії
Регіональний * Канто Кінкі Кюсю Сікоку Тохоку Тюбу Тюґоку Хоккайдо
Префектурний Айті Акіта Аоморі Вакаяма Ехіме Ґіфу Ґумма Ібаракі Івате Ісікава Канаґава Каґава Каґошіма Коті Кумамото Кіото Міядзакі Міяґі Міє Нара Наґано Наґасакі Ніїґата Ойта Окаяма Окінава Осака Сайтама Саґа Сідзуока Сімане Сіґа Токіо Токушіма Тотторі Тотіґі Тояма Тіба Фукуй Фукуока Фукусіма Хоккайдо Хьоґо Хіросіма Яманасі Ямаґата Ямаґуті
Субпрефектурний Області Повіти
Муніципальний Міста державного значення Центральні міста Особливі міста Міста Особливі райони Токіо Райони Містечка Села
Субмуніципальний Міські райони
Категорія • Інші країни

(Натискати на круг на мапі)

■ ― міста державного значення

■ ― центральні міста

■ ― особливі міста

Особли́ві міста́ (яп. 特例市, токурей-ші) — міста Японії, населення яких становить понад 200 000 чоловік. Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 23 розділу 252 статті "Закону Японії про місцеве самоврядування" і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.

Особливим містам делегуються повноваження префектур у галузі охорони здоров'я, довкілля, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той яким володіють центральні міста Японії.

У квітні 2015 року в Японії було ухвалено новий закон про місцеве самоврядування, за яким категорія особливих міст скасовується, і всі міста з населенням понад 200 000 осіб можуть подати запит щодо зміни свого статусу на центральне місто. Особливі міста, статус яких не підвищено, мають змогу зберегти свою автономію і матимуть назву особливі міста на час застосування (яп. 施行時特例市, шікоджі токурей ші). Як виняток, протягом п'яти років після скасування статусу особливих міст, тобто до 1 квітня 2020 року, особливі міста з населенням меншим за 200 000 осіб також зможуть змінити свій статус на центральне місто.

Список особливих міст

Станом на 1 квітня 2019 року в Японії нараховується 27 населених пунктів, що визначені як "особливі" :

† — міста, які планують отримати статус центральних.

Назва	Японською	Прапор	Населення (2012)	Префектура	Регіон
1 квітня 2000
Йоккаїчі†	四日市市		307,599	Міє	Кінкі
Мацумото†	松本市		243,431	Наґано	Чюбу
Нумадзу	沼津市		199,883	Шідзуока	Чюбу
Одавара†	小田原市		197,413	Канаґава	Канто
Фуджі†	富士市		253,455	Шідзуока	Чюбу
Ямато	大和市		230,357	Канаґава	Канто
1 квітня 2001
Ібаракі	茨木市		276,474	Осака	Кінкі
Міто†	水戸市		269,162	Ібаракі	Канто
Суйта†	吹田市		357,917	Осака	Кінкі
Хірацука	平塚市		260,061	Канаґава	Канто
1 квітня 2002
Ацуґі	厚木市		224,181	Канаґава	Канто
Ічіномія†	一宮市		378,996	Айчі	Чюбу
Какоґава	加古川市		268,175	Хьоґо	Кінкі
Касуґай	春日井市		306,573	Айчі	Чюбу
Кішівада†	岸和田市		198,615	Осака	Кінкі
Токородзава†	所沢市		342,321	Сайтама	Канто
1 квітня 2003
Чіґасакі†	茅ヶ崎市		236,222	Канаґава	Канто
Такарадзука	宝塚市		227,617	Хьоґо	Кінкі
1 квітня 2004
Сока	草加市		244,851	Сайтама	Канто
1 квітня 2007
Джьоецу	上越市		202,366	Ніїґата	Чюбу
Ісесакі	伊勢崎市		207,253	Ґумма	Канто
Наґаока	長岡市		281,101	Ніїґата	Чюбу
Ота	太田市		217,107	Ґумма	Канто
Цукуба†	つくば市		216,221	Ібаракі	Чюбу
1 квітня 2008
Касукабе	春日部市		236,976	Сайтама	Канто
1 квітня 2009
Кумаґая	熊谷市		201,814	Сайтама	Канто
1 квітня 2014
Саґа	佐賀市		237,501	Саґа	Кюшю

Посилання

• Список центральних міст Японії (Міністерство Внутрішніх справ і комунікацій) (яп.)
• 1 параграф 23 розділ 252 стаття "Закону Японії про місцеве самоврядування" (яп.)