Остапенко Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остапенко Олександр Петрович

Остапенко Олександр Петрович (1854, місто Зіньків Полтавської губернії – після 1912) – ветеринар, медик, громадський діяч.

Дисертації«Запліднення у світі тварин», «Озон по відношенню до організму тварин» (1876); автор інших наукових праць з ветеринарії, перекладав із французької посібники по ветеринарії. У Харківському ветеринарному інституті отримав спеціальність лікаря-ветеринара з відзнакою, потім – приват-доцент, магістр ветеринарних наук, доцент інституту, екстраординарний і ординарний професор, заслужений професор. Читав курс акушерства. Засновник кафедри паталогічної анатомії[1] та мікробіології[2].

Директор Харківського ветеринарного інституту (1904-1909)[3]. Із 1892 року, за пропозицією Харківського міського правління, – завідувач ветеринарної частини боєнь.

Після закінчення курсу на медичному факультеті Харківського університету здобув спеціальність лікаря (повітовий лікар). Тричі був обраний гласним Харківської міської думи, голова і член багатьох підготовчих і виконавчих комісій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Барановський Д. 165 років стабільності // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. — Х.: РВВ ХДЗВА, 2016. — Випуск 32, Ч.1, «Сільськогосподарські науки». — С. 12
  2. Директори Харківського ветеринарного училища та інституту
  3. Там само

Джерела[ред. | ред. код]

Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. – Полтава: Типо-литография преемников Дохмана, 1912. – С. 140-141.