Остракон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остракон

Остракон або острак (дав.-гр. τὸ ὄστρακον — глиняний черепок) — черепок глиняної посудини, а також рідше морська раковина, яєчна шкаралупа, уламок вапняку або сланцю[1].

Остракони дійшли до нас від усіх епох, починаючи з Нового царства до арабської епохи. Серед них багато листів та ділових документів, демотичних, грецьких та коптських[2].

У Стародавньому Єгипті, через свою доступності в порівнянні з дорогими папірусами, глиняні черепки використовувалися для записів, розрахунків, квитанцій та коротких листів. На остраконах давні учні виконували шкільні домашні завдання. Текст на остраконах писали чорнилом або видряпували[3]. Були знайдені цілі архіви остраконів (наприклад, «Архів Никанора[de]»).

У Стародавній Греції, зокрема в Афінах, остракони використовувалися для голосування в процедурі остракізму і тому є цінним джерелом знань не тільки повсякденного, але й політичного життя.

Остракони вивчає наука папірологія[4]. Колекціонування остраконів відноситься до баллотіки[ru].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Археології відомі тільки два випадки великих знахідок остраконів у Єгипті:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) «Острак» // Власов В. Г.[ru], Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т.. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — Т. VI: Н — О.
  2. (рос.) Тураев Б. А., «Египетская литература». — М.: Издание М. и С. Сабашниковых. 3-я Государственная типография (бывш. Кушнерова) Пименовская), 1920. — Т. 1. — С. 32.
  3. (рос.) Барбара Мерц, «Красная земля, Чёрная земля.» — М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2008. — С. 161. — 464 с. — ISBN 978-5-9524-3621-3.
  4. (рос.) Фихман И.[ru], «Введение в документальную папирологию». — Наука, 1987. — С. 215.
  5. Археологи знайшли тисячі табличок із текстами стародавніх єгиптян. Курс України. 03.02.2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]