Острови Спратлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

група островів[d] і спірна територія[d]
Острови Спратлі
англ. Spratly Islands
кит. 南沙群岛
в'єт. Quần Đảo Trường Sa
Swallow Reef4.jpg
Риф Сваллоу

Карта
Острови Спратлі
Острови Спратлі
Географія
10° пн. ш. 114° сх. д. / 10° пн. ш. 114° сх. д. / 10; 114Координати: 10° пн. ш. 114° сх. д. / 10° пн. ш. 114° сх. д. / 10; 114
Місцезнаходження Південнокитайське море
Акваторія Південно-Китайське море
Площа 5  км² 
Країна
Спірна територія: В'єтнам В'єтнам, Flag of the People's Republic of China.svg КНР, Філіппіни Філіппіни, Малайзія Малайзія, Flag of the Republic of China.svg Тайвань, Бруней Бруней
Адм. одиниця Санша[d]
Острови Спратлі. Карта розташування: Південнокитайське море
Острови Спратлі
Острови Спратлі
Острови Спратлі (Південнокитайське море)

CMNS: Острови Спратлі на Вікісховищі

Острови Спратлі (в'єт. Quần Đảo Trường Sa; кит. 南沙群岛; тай. Kapuluan ng Kalayaan) — архіпелаг у південно-західній частині Південнокитайського моря, що складається з більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 км . Загальна площа району становить понад 400 тис. км, його центр знаходиться за 400 км від островів Палаван і Калімантан, за 500 км від узбережжя В'єтнаму і за 1000 км від китайського острова Хайнань.

Територіальна приналежність островів оскаржується відразу шістьма державами: В'єтнамом, КНР, Філіппінами, Малайзією, Тайванем і Брунеєм. Попри свій крихітний розмір, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні. Крім того, дослідження свідчать про наявність значної кількості нафти і газу. На островах немає постійного населення, в даний час вони використовуються як рибопромисловий район.

Офіційні претензії на встановлення державного суверенітету над усім архіпелагом Спратлі пред'являють Китай і В'єтнам. Одночасно на ряд південних островів і рифів претендують Філіппіни, Малайзія, Бруней і Тайвань. У даний час під контролем В'єтнаму перебувають близько 40 островів, Китай займає 15, Філіппіни — вісім, Малайзія — шість островів архіпелагу. Тайвань володіє одним, але найбільшим за розмірами островом — Тайпін (Іту-Аба). Всі зазначені держави розмістили військові підрозділи на підконтрольних островах, активно розвивають їх інфраструктуру та освоюють природні ресурси в цьому районі.[1]

Переговори щодо островів велися регулярно, починаючи з 1992 року, коли була прийнята Декларація АСЕАН про мирне вирішення конфлікту. У 2002 році на саміті АСЕАН був підписаний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі та Спільна декларація про співробітництво в галузі нетрадиційних питань безпеки. Ці договори підтвердили дотримання принципів ненападу і невтручання у справи один одного та вироблення механізмів врегулювання конфліктів. Кодекс поведінки не включив у себе положення, запропоноване В'єтнамом, про замороження будівництва нових структур в районі моря. Категорично проти цієї пропозиції виступив Китай. Посягання Китаю на острови Спратлі є яскравим прикладом китайського експансіонізму в Південно-Східній Азії.[2]

У 2005 В'єтнам знову оголосив про суверенітет над островами Спратлі. Але уже в травні-червні 2011 р. між В'єтнамом і Китаєм відбулося кілька інцидентів, таких як пошкодження кабелів в'єтнамських дослідних суден, протести біля китайських диппредставництв у В'єтнамі, обміни заявами політиків і дипломатів, морські навчання В'єтнаму, хакерські війни. У свою чергу, 2008 року Філіппіни заявили, що будуть «битися до останнього моряка і морського піхотинця» за острови.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]