Отто Моєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Моєр
нім. Otto Mooyer
Народився 18 грудня 1877(1877-12-18)
Ангермюнде, Уккермарк, Бранденбург, Німеччина
Помер 15 листопада 1945(1945-11-15) (67 років)
Вальсроде, Гайдекрайс, Нижня Саксонія, Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Балтійський хрест
Балтійський хрест

Отто Моєр (нім. Otto Mooyer; 18 грудня 1877, Ангермюнде15 листопада 1945, Вальсроде) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

5 вересня 1896 року вступив в 76-й піхотний полк, з 1 жовтня 1903 по 30 вересня 1907 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1907 по 21 липня 1910 року навчався у Військовій академії. 1 квітня 1911 року переведений у Великий Генштаб. Учасник Першої світової війни. З 1 серпня 1914 року — спостерігач на дирижаблі «Лігніц». 13 вересня 1914 року переведений в Генштаб 49-ї резервної дивізії. 27 листопада був поранений. З 24 грудня 1914 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) коменданта Бреслау, з 25 серпня 1915 року — 88-ї, з 31 липня 1916 року — 195-ї, з 26 грудня 1916 року — 242-ї піхотної дивізії. З 29 червня 1917 року — інструктор курсу офіцерів Генштабу в Седані. З 11 березня 1918 року — 1-й офіцер Генштабу 4-го резервного корпусу, з 28 вересня 1918 року — армійської групи «A». 17 грудня 1918 року переданий в розпорядження начальника Генштабу сухопутних військ і направлений в Центральне управління прикордонної охорони на Сході. З 21 липня 1919 року — офіцер зв'язку командного пункту в Кольберзі з військами, які повертались з Балтики. З 1 жовтня 1919 року — консультант Імперського військового міністерства. 23 січня 1920 року відряджений в 76-й піхотний полк. 9 квітня 1920 року звільнений.

1 червня 1934 року вступив в люфтваффе як офіцер служби комплектування і очолив бюро промислових робітників та відділ Імперського міністерства авіації. З 31 березня 1939 року — уповноважений головнокомандувача люфтваффе з персоналу авіаційної промисловості і начальник управлінської групи Імперського міністерства авіації з технічної підготовки. 1 квітня 1939 року зарахований на дійсну службу. Одночасно до 13 листопада 1942 року очолював училище авіатехнічної підготовки. 1 грудня 1942 року переданий в розпорядження командування 3-ї повітряної області. 31 травня 1943 року звільнений у відставку. Наклав на себе руки.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]