Очняк волове око

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Очняк волове око
Maniola.jurtina.7019.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Рід: Maniola
Вид: Очняк волове око
Біноміальна назва
Maniola jurtina
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Maniola jurtina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Maniola jurtina
EOL logo.svg EOL: 134780
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 191418

Очняк волове око (Maniola jurtina) — вид денних метеликів з родини сонцевиків (Nymphalidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі (крім півночі Фенноскандії), Північній Африці (включаючи Канарські острови) і Західній Азії (Мала Азія, Іран, Ірак).

Опис[ред. | ред. код]

Розмах крил метеликів становить від 40 до 48 мм. У самців верхня сторона крил темно-коричнева. В основі верхніх крил розташована темна пляма. Є широка крайова перев'язь помаранчевого кольору. У самиць також темно-коричневе забарвлення верхньої сторони крил, проте, на верхніх крилах у них є подовжені, добре виражені помаранчеві плями, що покривають всю середину крила. У них також є вічко на кінці крила, яке значно більше, ніж у самців. Нижня сторона крил забарвлена однаково в обох статей.

Гусениці завдовжки приблизно 25 мм. Забарвлення світло-зелене. Уздовж спини з боків нижче дихальця проходить тонка світла лінія. По всьому тілу розташовані довгі, білі, вигнуті на кінці волоски.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Метелики літають з початку червня до початку вересня. Трапляються на узліссях, луках та околицях боліт. Самиці відкладають конічні, ребристі, з плоскою вершиною яйця по одному на землю або на опале листя. Гусениці живляться злаковими травами.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Maniola jurtina hispulla (Esper, 1805) Португалія, Іспанія
  • Maniola jurtina hyperhispulla (Thomson, 1973) Мальта
  • Maniola jurtina jurtina (Linnaeus,1758) Європа
  • Maniola jurtina janira Linnaeus, 1758
  • Maniola jurtina strandiana Oberthür, 1936 Південна Європа, Кавказ, Крим
  • Maniola jurtina persica LeCerf, 1912 (=? ghilanica LeCerf, 1913) Азербайджан, Іран, Туркменія
  • Maniola jurtina phormia (Fruhstorfer, 1909) Словенія

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Stevens, Martin (2005): The role of eyespots as anti-predator mechanisms, principally demonstrated in the Lepidoptera. Biological Reviews 80(4): 573—588. DOI:10.1017/S1464793105006810 (HTML abstract)
  • Andrea Grill, Rob de Vos, Jan van Arkel, 2004 The shape of endemics: Notes on male and female genitalia in the genus Maniola (Schrank, 1801), (Lepidoptera, Nymphalidae, Satyrinae) Contributions to Zoology, 73 (4) (2004) online here[недоступне посилання з жовтня 2019]