Павел Старозагорський (Константинов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павел Старозагорський (Константинов)
болг. Павел Старозагорски
BASA 1318K-1-5972-7 Starozagorski mitropolit Pavel 1940.jpg
Народився 5 березня 1882(1882-03-05)
Самоков
Помер 5 жовтня 1940(1940-10-05) (58 років)
Стара-Загора
Діяльність єпископ Болгарської православної церкви
митрополит Старозагорська
Alma mater Санкт-Петербурзька духовна академія
Конфесія православ'я

Павел Старозагорський (Константинов) (болг. Павел Старозагорски; нар. 5 березня 1882, Самоков — пом. 5 жовтня 1940, Стара-Загора — єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Старозагорська.

Біографія[ред. | ред. код]

Початкову освіту здобув у Самокові, а гімназійну — в Русе.

У 1897 вступив в Самоковське богословське училище, яке закінчив у 1902.

Закінчив Таврійську духовну семінарію, а в 1907 — Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

6 грудня 1907 митрополитом Тарновским Анфімом пострижений в чернецтво з ім'ям Павел, а 20 червня 1908 митрополитом Доростольським і Червенським Василем висвячений в сан ієромонаха.

Після цього Священним Синодом призначений учителем-вихователем в Софійську духовну семінарію святого Іоанна Рильського.

26 грудня 1913 митрополитом Максимом возведений в сан архімандрита.

14 грудня 1917 Священним Синодом призначений ректором Софійській духовній семінарії, якою керував шість навчальних років.

27 березня 1921 був возведений в сан єпископа з титулом «Драговітійський».

23 березня 1923 Священний Синод затвердив Павла митрополитом Старозагорським.

Був одним з найосвіченіших і начитаних архієреїв тодішньої Болгарської церкви. Залишив після себе багато написаних і перекладених книжок. Представляють інтерес його щоденники, в яких відображено його бачення історичних подій, сучасником яких він був.

Будучи членом малого складу Священного Синоду, разом з іншими архієреями благословив шлюб царя Бориса III і Джованни Савойської, який відбувся 31 жовтня 1930 в кафедральному храмі святого Олександра Невського.

Помер 5 жовтня 1940.

Джерела[ред. | ред. код]