Цвілик Павлина Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Павли́на Йо́сипівна Цві́лик (з Совіздранюків) (22 квітня 189131 березня 1964) — народний майстер гуцульської художньої кераміки в Косові.

Цвілик Павлина Йосипівна.jpg

Народилася у родині потомствених гончарів Йосипа Совіздранюка та його дружини Марини Совіздранюк (дівоче прізвище — Волощук).

Невеликі розміром вироби (баранчики, півники, дзбанки, миски, тарілки, баклаги, двійняки, колачі й ін.) декорувала рослинним розіписом (розетки, квітучі галузки), зображенням тварин і традиційними сюжетними сценами (гуцульські танці, музики, мисливці й ін.), головним чином на плитах для декорації стін. Цвілик ліпила також маленькі фігурки гуцулів і гуцулок, ймовірно, перейняті з творчості пістинського майстра Петра Кошака, і розмальовувала їх кольоровими глинами. Свої твори Цвілик звичайно підписувала. Виробам цієї майстрині притаманний неспокійний мерехтливий ефект, створений використанням яскравого жовтого кольору на великій кількості площини орнаменту.

У Національному музеї Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського зберігається 122 твори майстрині.

член Національної спілки художників України (1958), кавалер ордена «Знак Пошани» (1960).

Продовжувачами традицій Павлини Цвілик була династія косівських гончарів Рощиб'юків (від Михайла Рощиб'юка і його дружини Ганни — сестри Павлини Цвілик) її дочка Стефанія Заячук[1] та онука Надія Вербівська.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.