Павлович Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлович Сергій Костянтинович
Галоўная ўправа ТБШ.jpg
С. Павлович — у другому ряду посередині
Народився 25 вересня 1875(1875-09-25)
Осовці, Кобринський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 16 вересня 1940(1940-09-16) (64 роки)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Свято-Єфросинівський цвинтарd
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність публіцист
Alma mater Віленська духовна семінарія і Київська духовна академія
Членство Білоруське наукове товариство і Товариство білоруської школи

CMNS: Павлович Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Сергій Костянтинович Павлович (біл. Сяргей Канстанцінавіч Паўловіч, псевдонім: Паляшук, 25 вересня 1875(18750925) року, c. Восовці Кобринський повіт, Гродненська губернія, нині Дорогичинський район, Берестейська область — 16 вересня 1940 року, Вільнюс) — білоруський педагог, публіцист, громадський та культурний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з духовенства.

Закінчив православну Вільнюську семінарію, Київську духовну академію (1899).

Працював у церковних закладах.

У 19091913 — викладач чоловічої 4-класної вчительської семінарії, реального училища імені Іопшиної, приватної жіночої гімназії імені Анісімової в Рогачеві Могильовської губернії (19091912).

У 19131918 — інспектор народних шкіл Вовковиського району Гродненської області.

У 1920-ті жив у Вільнюсі.

Член Білоруського наукового товариства; один із керівників Товариства білоруської школи.

У 19251928 — викладач і директор Вільнюської білоруської гімназії. Пропагував ідеї робочої школи. Активно виступав проти полонізації. Критикував примусове адміністрування в білоруських школах латинською мовою (брошура «Некалькі ўваг аб беларускім „Лемантары“ Ст. Любіч-Маеўскага», 1929).

Але Павлович також використовував латинський алфавіт (ABC «Zasieúki», 1937). Автор шкільних підручників та посібників. У публістиці (особливо на сторінках того часу «Беларускі летапіс») багато уваги надавав питанням самоосвіти та домашньої освіти, культурно-освітньої роботи, релігійної освіти. Був заарештований польською владою в 1930 і 1933. У 1937 видавав дитячий журнал «Снапок».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Свяшчэнная гісторыя Старога Завету. Вільня, 1926;
  • Пазашкольная асвета. Культурна-асветная праца ў гуртках ТБШ. Вільня, 1928;
  • Пішы самадзейна: Развіццё навыку самастойнага пісьма. Ч. 1. Вільня, 1928;
  • Метадычныя ўвагі да пасобніка «Пішы самадзейна». Вільня, 1929;
  • Свяшчэнная гісторыя Новага Завету. Вільня, 1936;
  • Першыя зерняткі. Вільня, 1936.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Маракоў Л. У. Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.ракоў Л. У.
  • Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.
  • Маракоў Л. У. Репресоване православне духовенство та церковники Білорусі 1917—1967. Енциклопедичний довідник у 2 томах. Т. 2 . — Мн., 2007.
    • Антология педагогической мысли Белорусской ССР. М., 1986
    • Пам'ятна книга Могильовської губернії.
    • Народная адукацыя і педагагічная навука ў Беларусі (1917—1945). Мн., 1993
    • Вабішчэвіч А. Каб жыць пад сваім небам: Навукова-педагагічная спадчына Сяргея Паўловіча // Голас Радзімы. 1996, 19, 26 снеж.
    • ЭГБ, т. 5.

Посилання[ред. | ред. код]