Павлоградський район
| Павлоградський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті регіону | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Регіон: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1223500000 | ||||
| Утворений: | 1923 р.
| ||||
| Населення: | ▼ 27 760 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1450 км² | ||||
| Густота: | 19.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5632 | ||||
| Поштові індекси: | 51450—51491 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Павлоград | ||||
| Сільські ради: | 13 | ||||
| Села: | 37 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 51400, м. Павлоград, вул. Центральна, 98, 6-26-24 | ||||
| Вебсторінка: | Павлоградський район Павлоградська РДА | ||||
| Голова РДА: | Рублевський Сергій Петрович[1] | ||||
| Голова ради: | Гримайло Наталя Василівна | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Павлогра́дський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на сході Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — місто Павлоград. Населення становить 28 661 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований у центрі Західного Донбасу, у зоні центрального степу з недостатнім зволоженням. Межує з Васильківським, Новомосковським, Петропавлівським, Синельниківським, Юр'ївським районами та Близнюківським районом Харківської області. Територія 145,3 тисяч га.
Історія[ред. | ред. код]
Павлоградський район створено в 1923 році (у 1959 й 1991 роках територія району змінювалася). А до цього регіон мав цікаву й своєрідну історію. У XVIII-XIX ст. на території тогочасного повіту історики налічують 28 поселень. Основним заняттям для їх мешканців було землеробство, пізніше — тваринництво, а згодом і рослинництво. Друга половина XX століття характерна розробкою багатих покладів кам'яного вугілля.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.[2]
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район адміністративно-територіально поділяється на 13 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Павлоградській районній раді. Адміністративний центр — місто Павлоград, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[3].
- 1. Богданівська сільська рада (с. Богданівка, с. Мерцалівка, с. Самарське, с. Шахтарське)
- 2. Богуславська сільська рада (с. Богуслав)
- З. Булахівська сільська рада (с. Булахівка, с. Червона Долина)
- 4. Карабінівська сільська рада (с. Карабинівка, с. Лиманське, с. Новоолександрівське, с-ще Мінеральні Води)
- 5. Вербківська сільська рада (с. Вербки, с. Морозівське, с. Нові Вербки)
- 6. В'язівоцька сільська (с. В'язівок, с. Веселе)
- 7. Кочережківська сільська рада (с. Кочережки, с. Жолобок, с. Підлісне)
- 8. Межиріцька сільська рада (с. Межиріч, с. Домаха, с. Котівець, с-ще Новоселівське, с. Ожинівка, с. Червона Нива)
- 9. Новодачинська сільська рада (с. Нова Дача, с. Кохівка)
- 10. Новоруська сільська рада (с. Нова Русь, с. Зелене, с. Мар'ївка)
- 11. Попереченська сільська рада (с. Поперечне, с. Новомиколаївське, с. Степ, с. Свідівок)
- 12. Привовчанська сільська рада (с. Привовчанське, с. Малоолександрівка)
- 13. Троїцька сільська рада (с. Троїцьке, с. Вербове, с. Левадки)
Поселення[ред. | ред. код]
| Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|
| 2000-4999 | |||
| Межиріч | 1676 | 4500 | 4174 |
| Богуслав | 2926 | 3880 | |
| Вербки | 3553 | 4400 | 3822 |
| Богданівка | 4695 | 4651 | |
| Булахівка | 2037 | 2400 | 2128 |
| 1000-1999 | |||
| В'язівок | 3386 | 2100 | 1973 |
| Кочережки | 3341 | 1670 | |
| Троїцьке | 745 | 1500 | 1392 |
| Нова Дача | 1319 | ||
| 500-999 | |||
| Карабинівка | 1070 | 740 | 929 |
| Привовчанське | 936 | 820 | 918 |
| Малоолександрівка | 620 | 597 | |
Населення[ред. | ред. код]
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 869 осіб[4].
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Економіка[ред. | ред. код]
Останнім часом інтенсивно розвивається сільське господарство і промисловість.
На території району споруджено 7 шахт: ім. Героїв Космосу, «Павлоградська», «Благодатна» та ін., збагачувальну фабрику. Функціонують промислове, 4 будівельних, автотранспортне та 9 підприємств, що обслуговують агропромисловий комплекс.
Провідна сфера району — агропромисловий комплекс, де працюють 56 сільськогосподарських підприємств. Також тут діють 14 млинів, 19 олійниць, 4 крупорушки, 6 цехів з виробництва макаронних виробів, цех із виготовлення ковбас, 12 пекарень.
За сільськогосподарським призначенням у районі налічується 113,3 тис. га сільгоспугідь, у тому числі ріллі — 86,8 тис. га, зрошуваних земель — 5,1 тис. га. Вирішується проблема газифікації. Шляховики щороку після капітального та середнього ремонту додають десятки кілометрів доріг.
Транспорт[ред. | ред. код]
Район перетинає із заходу на схід автошлях E50М04, також є Р51, Т 0408, Т 0416, Т 0422 та Т 0426.
Є дві залізничні гілки: північ — південь (Лозова — Синельникове I) та схід — захід (Новомосковськ-Дніпровський — Покровськ). Три станції: Ароматна, Богуславський та Мінеральна.
Зупинні пункти: 119 км, 121 км, 132 км, 981 км, 988 км, 1005 км, Домаха та Межерічі.
Культура[ред. | ред. код]
У районі функціонують 22 школи та 19 дитячих дошкільних закладів, 10 медичних установ, 24 медпункти. У Привовчанській середній школі створено мікроботанічний сад «Магнолія».
У районі також є 45 закладів культури. З них — 15 будинків культури та клубів, 15 бібліотек, 8 народних самодіяльних колективів, 4 народних музеї. Три тисячі експонатів, які подарували музею жителі села В'язівок, розповідають про історію села кінця XVIII-XIX ст. У 1913 році збудовано у цьому селі храм Святого Миколая.
З 1990 року храм — пам'ятка архітектури відкритий для віруючих.
На Всеукраїнських святах, оглядах та конкурсах неодноразово представляли народну творчість Дніпропетровщини вокально-театралізований ансамбль «Козаки-запорожці» — дипломант І Всесвітнього фестивалю козацьких мистецтв у місті Києві, фольклорний ансамбль «Первоцвіт» — лауреат V Слов'янського фольклорного фестивалю «Коляда». Театральне мистецтво представляє регіональний театр ім. Б. Захави, який працює понад 25 років.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Павлоградського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 58,86 % (проголосували 14 063 із 23 892 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,54 % (5 138 виборців); Сергій Тігіпко — 12,16 % (1 710 виборців), Михайло Добкін — 10,73 % (1 509 виборців), Юлія Тимошенко — 10,40 % (1 463 виборців), Анатолій Гриценко — 7,23 % (1 017 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,88 %.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павлоградський район |
- ↑ Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 513/2019-рп «Про призначення С.Рублевського головою Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області».
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Павлоградського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-11.
Посилання[ред. | ред. код]
Додаткові джерела[ред. | ред. код]
- Павлоградський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
| Юр'ївський район | ||
| Новомосковський район | Харківська область (Близнюківський район) | |
| Синельниківський район | Васильківський район | Петропавлівський район |
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||