Палац Воловичів
| Палац Воловичів Палац Воловичів | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Координати: 53°47′50″ пн. ш. 23°39′39″ сх. д. / 53.7974444° пн. ш. 23.6608889° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Місто | Святськ | |||
| Тип | палац і palace complexd | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Стиль | класицизм | |||
| Автор проєкту | Джузеппе де Сакко | |||
| Будівельник | Джузеппе де Сакко | |||
| Архітектор | Джузепе де Сакко | |||
| Засновник | магнат Антон Волович | |||
| Перша згадка | 1778 рік | |||
| Початок будівництва | 1778 р. | |||
| Побудовано | перебудови в середині 19 ст. | |||
|
Основні дати: 1778—1889 | ||||
|
Будівлі: палац, пейзажний парк, оранжерея, припалацова каплиця, ставки | ||||
| Статус | історико-культурна пам'ятка Білорусі. | |||
| Стан | задовільний | |||
  Палац Воловичів Палац Воловичів (Білорусь) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Палац Воловичів — один з найкращих палаців доби класицизму кінця 18 ст. на теренах сучасної Білорусі. Розташований на кордоні з Польщею в Гродненській області.
Історія створення[ред. | ред. код]
Власник маєтку Антон Волович побудував палац за проектом італійського архітектора Джузепе де Сакко. Був обраний новомодний стиль класицизм. Будівництво закінчили 1779 року.
В архітектурі Західної Білорусі довго утримував свої позиції стиль бароко. Відгомоном стилю бароко в архітектурі палацу Воловичів стали лучкові, заокруглені фронтони, напівциркульні галереї і флігелі, що утворювали парадний двір — курдонер. Садиба мала всі ознаки садово-паркового ансамблю, бо разом з палацом вибудували каплицю та розпланували пейзажний парк зі ставками та каналами, вибудували оранжерею, створили пасіку.
Палац[ред. | ред. код]
Архітектурною домінантою був двоповерховий палац, що мав три ризаліти на головному фасаді. Палац височив над одноповерховими галереями також завдяки даху з переломом — ще одним відгомоном стилю бароко. Перший поверх палацу наскрізно прорізаний коридором, що переходить в галереї і зручно пов'язує усі будівлі зсередини. Парадним був другий поверх, де були створені інтер'єри з ліпленими та мальованими оздобами (вазони, античні скульптури, класичні пейзажі). Є свідоцтва, що меблі теж створювали за проектами Джузеппе де Сакко, а доповнювали зразками барокової доби. Серед оздоб палацу були і каміни. В створенні інтер'єрів також брали участь художники декоратори — Т. Маньковський та А. Смуглевич.
Каплиця[ред. | ред. код]
.jpg)
Каплиця вибудована окремо й (за висновками дослідників Білорусі) має дещо винятковий лад. Вона створена у 1889 р. в стилі неоготика. Головний фасад прорізаний трьома стрілчатими отворами, всередині — портал, два бічні — вікна. Каплиця має високий, готичний, двосхиловий дах без сигнатурки.
Історія у 19-20 ст[ред. | ред. код]
Наприкінці 19 ст. нащадок Волович програв родинний маєток Гурському. В 20 ст. від Гурських за значні борги палац перейшов у власність — польської держави. Аби врятувати палац, тут розмістили наркологічний диспансер для польської богеми.
За часів СРСР тут мешкав туберкульозий санаторій. Після виведення санаторію — комплекс стояв пусткою і ніяк не використовувався. Але будівлі охороняли, що не заважало занепадати комплексу. Інтер'єри загинули раніше під час перепрофілювання споруд під медичні заклади.
Садово-парковий ансамбль «Святськ» був виставлений урядом Білорусі на аукціон, але покупця в країні не знайшлося. За наказом уряду, ансамбль передано до складу Національного банку Білорусі для створення готельного та представницького закладу з зобов'язанням повної реставрації.
Палацово-парковий комплекс «Святськ» внесено до Державного реєстру історико-культурних пам'яток Білорусі.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://globus.tut.by/svyatsk/index.htm — ансамбль «Святськ» на сайті «Глобус»
- http://www.belta.by/ru/all_news/culture?id=438817 — ансамбль «Святськ» передано Нацбанку Білорусі.