Джузепе де Сакко
| Джузепе де Сакко | |
|---|---|
| італ. Giuseppe de Sacco | |
 | |
| Народження | 1735 |
| Смерть | 1798 |
| Країна (підданство) |
 Річ Посполита |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Варшава, Гродно, Вільнюс |
| Архітектурний стиль | бароко, класицизм |
| Найважливіші споруди | Палац Тизенгауза (Постави) |
| Нереалізовані проєкти | Ратуша у Вільнюсі |
 Джузепе де Сакко у Вікісховищі | |
Джузеппе де Сакко (італ. Giuseppe de Sacco; 1735, Верона, Італія — 1798, Гродно, Білорусь) — один з найбільших архітекторів розвиненого бароко і класицизму, що працювали на території сучасної Білорусі в XVIII столітті. Придворний архітектор короля Станіслава Августа Понятовського.[1] Також працював в інших регіонах Речі Посполитої. У творчості виділяються ансамблі палацово-паркових резиденцій.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1768 році Джузепе де Сакко був запрошений до Варшави, де займався мистецьким катафалком (castrum doloris) королеви Марії Лещинської і проектом перебудови костьолу святого Яна.[1]
У 1771 році став архітектором Скарбової комісії ВКЛ. Був рекомендований гродненському старості Антонію Тизенгаузу і прийнятий на службу як архітектор королівських маєтків (Baudirektor) у ВКЛ. Іменувався також «Архітектором Його Королівської Милості у Гродно». У Речі Посполитій Сакко отримує ряд військових звань ВКЛ, а у 1775 році — шляхетство.[1]
Узявшись до роботи в Гродно, Сакко розробляє проекти численних будівель Городниці: містобудівного ансамблю, котрий був частиною амбітного економічного проекту мецената Антонія Тизенгауза, покликаного підняти економіку регіону та наблизити рівень соціального життя до кращих європейських взірців. До ансамблю Городниці входив і власний палац Тизенгауза, також спроектований Сакко.[1] За іншими даними, Сакко тільки брав участь у роботах над палацом, головним автором котрого був попередній архітектор Тизенгауза — Мьозер. Окрім того, Сакко створив декілька королівських резиденцій навкруги Гродно і займався реконструкцією королівського Нового замку, збудованого для короля Августа III.
У 70-х і 80-х роках XVIII ст. брав участь у роботах на найважливіших будівлях Вільнюса — Кафедральному костьолі і ратуші.
У 1770-1795 роках Джузепе де Сакко виконав ряд замовлень місцевих магнатів, спроектував кілька відомих палацово-паркових ансамблів і міських резиденцій, зокрема палац Воловичів, Щорсівський палац Хрептовичів, і, ймовірно, палаци Тизенгауза у Поставах та Вільнюсі.
Сакко помер у 1798, ймовірно, у власному маєтку, відомому як гродненський дім масонів. Похований на гродненському фарному католицькому цвинтарі.
Значні роботи[ред. | ред. код]
| # | Зображення | Назва | Примітки | Розташування | Дата |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 
|
Палац у Цьонжені | Зберігся | Цьонжень Польща
|
XVIII ст. |
| 2 | .jpg)
|
Палац Хрептовичів у Щорсах | Не зберігся | Щорси | XVIII ст. |
| 3 | 
|
Театр Тизенгауза | Зберігся | Гродно Білорусь
|
XVIII ст. |
| 4 | 
|
Ансамбль площі Тизенгауза | Зберігся | Гродно Білорусь
|
XVIII ст. |
| 5 | 
|
Палац Тизенгауза | Не зберігся | Гродно | XVIII ст. |
| 6 | .jpg)
|
Палац Воловичів | Зберігся | Святськ Білорусь
|
XVIII ст. |
| 7 | 
|
Станіславово (садиба) | Зберігся | Гродно Білорусь
|
XVIII ст. |
| 8 | .jpg)
|
Мосарський палац | Не зберігся | Мосар Білорусь
|
XVIII ст. |
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.2. МАінск, 2006. ISBN 985-11-378-0
- Аляксеев Л. У. Гродна i помнікі Панямоння- Мн.:Беларуская навука,1996.-191 з.:іл.ISBN 5-343-01410-0
Посилання[ред. | ред. код]
- Джузеппе де Сакко [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
|
