Палац культури (Ясси)
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Палац культури рум. Palatul Culturii | |
|---|---|
.jpg){kind=spacer} | |
| 47°09′26″ пн. ш. 27°35′13″ сх. д. / 47.15739000002777459° пн. ш. 27.58695000002778031° сх. д.Координати: 47°09′26″ пн. ш. 27°35′13″ сх. д. / 47.15739000002777459° пн. ш. 27.58695000002778031° сх. д. | |
| Країна |
 Румунія[1] |
| Розташування | Ясси[1] |
| Статус спадщини | культурна пам'ятка Румунії державного рівняd[1] |
| Стиль | неоготика |
  Палац культури Палац культури (Румунія)  | |
| palatulculturii.ro | |
 Палац культури у Вікісховищі | |
Палац культури (рум. Palatul Culturii) — будівля, розташована в м. Ясси, Румунія. Служила Палацом адміністрації та юстиції до 1955 року. Віднесена до чотирьох музеїв, об'єднаних під назвою Молдавський національний музейний комплекс .
Палац культури внесений до Національного реєстру історичних пам'яток .
Історія[ред. | ред. код]
Палац культури розташований у периметрі середньовічного Князівського суду Молдавії (з 1434 р.). Будівництво було задумано як проект відбудови та розширення колишнього Князівського палацу Молдавії, приуроченого до князювання Александру Морузі (1803—1806, архітектор Йохан Фрейвальд), відремонтованого князем Михайлом Стурдзою (1841—1843, архітектор Ніколає Сингуров), від якої збереглися фундаменти та перші два поверхи[2][3] Саме від цієї останньої будівлі Палац успадкував легенду про 365 кімнат, скільки днів протягом одного року.[4].
Румунському архітектору І. Д. Беріндею було доручено планувати та проводити процес відбудови. На відміну від старого палацу, побудованого в неокласичному стилі, Беріндей вирішив оформити його у пишному неоготичному стилі.
У незавершеній будівлі зупинялись румунські та російські війська, розміщувались різні державні установи та військові лікарні.[3] Остаточно пам'ятник був завершений 11 жовтня 1925 року та офіційно відкритий через рік королем Румунії Фердінандом I. У будівлі розмістився Окружний суд та інші державні установи до 1955 року. Під час Другої світової війни у палаці перебували німецькі, а потім і радянські, війська.
У 1975—1977 роках дерев'яна підлога була замінена цементною. Масштабний проект реставрації, який вважається одним із найскладніших в Румунії з 1990 року, розпочався в 2008 році Основні роботи були завершені в квітні 2016 р.[5]
У період з 1955 по 2010 рік у Палаці культури розміщувалось головне відділення бібліотеки повіту Ясси.
Архітектура[ред. | ред. код]
_0107.jpg)
Палац має 298 великих кімнат загальною площею 34 236 м2 (368 510 sq ft), 92 вікна в передній частині будівлі та ще 36 всередині будівлі.
В центральній залі зображено декоративну мозаїку, що включає різноманітні зображення готичного бестіарію: двоголові орли, дракони, грифони, леви. На зал накладається скляна кімната, де спочатку була влаштована теплиця.
Незважаючи на свій архаїчний вигляд, палац був розроблений так, щоб інтегрувати сучасні матеріали та технології. Кам'яні блоки замінили на легкі та набагато дешевші матеріали. Декоративні елементи виробів з металу також чудові, наприклад, у дверях Залу воєвод. На той час будівля була обладнана новими технологіями: наявне електричне освітлення, (пневматичне) опалення, вентиляційна система, термостат, пилососи, які були спрямовані з машинного залу на підземний рівень.
Годинникова вежа[ред. | ред. код]
Вхід у палац проходить через велику донжонську вежу, з ядрами і альковами, де зображені орли з розкритими крилами. Вежа є центральною архітектурною частиною палацу. На кожній з трьох відкритих сторін є циферблат годинника діаметром 3,25 m (11 ft). Циферблати годинників прикрашені вітражами, що представляють 12 астрологічних знаків. Двоє молодих людей, одягнених у національні костюми, намальовані з боків циферблата, ніби охороняють годинник (елемент дизайну, натхненний замком Пелеш).
Молдавський національний музейний комплекс[ред. | ред. код]
В Палаці культури розміщені чотири музеї: Художній музей, Музей історії Молдови, Етнографічний музей Молдавії та Музей науки і техніки «Штефан Прокопіу».
Музей мистецтв[ред. | ред. код]
Художній музей, заснований в 1860 р., є найстарішим і має найбільшу колекцію мистецтв в Румунії, в якій налічується понад 8700 творів, з яких 1000 належать до національної та загальної спадщини.[6] Розташований на першому поверсі палацу, він має 24 кімнати для постійних виставок (Галерея універсальної мистецтва, Галерея сучасного мистецтва Румунії та Галерея сучасного мистецтва). Галереї містять роботи таких художників, як Караваджо, Паоло Веронезе, П'єтро Лібері, Карло Долчі, Сальватор Роза, Франческо Солімена
Етнографічний музей Молдавії, заснований у 1943 році, налічує понад 13 000 предметів, що зображують румунську історію. Молдавський етнографічний музей розташований у західній частині палацу, на першому та другому поверсі. Тут можна помилуватися предметами, якими мешканці Молдавії користуються у своїй повсякденній діяльності: у сільському господарстві, виноградарстві, вирощуванні тварин, риболовлі, мисливстві, бджільництві. Також можна побачити інтер'єри селянських будинків, пристосування для гончарства, ткацтва, обробки дерева, колекції масок, традиційні костюми. Багатьом з цих експонатів вже понад 100 років.
Музей також координує Музей вина та виноградників у Харлау.
Науково-технічний музей[ред. | ред. код]
Музей науки і техніки «Штефан Прокопіу» з колекцією понад 8 500 предметів був заснований в 1955 році як «Політехнічний музей» і перейменований у 1994 році на честь фізика Штефана Прокопіу. Тут розташовані розділи енергетики, звукозапису та відтворення, телекомунікації, мінералогія — кристалографія та комп'ютери.[7]
Меморіальний музей " Поні — Кернетеску " в Яссах також перебуває під безпосередньою координацією Музею науки і техніки.
Інші визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Окрім чотирьох музеїв у Палаці культури наявні інші визначні місця. У готичному залі можна побачити мозаїку, яка представляє середньовічний бестіарій. На першому поверсі знаходиться Кімната воєвод, де є портрети правителів Молдови та королів Румунії. Є кімната «Анрі Коанде», яка була названа на честь відомого румунського винахідника цементу. Праворуч знаходиться Сторожова вежа, що нагадує старий княжий двір Ясси, а також галереї під судом палацу. Зліва — колекція капітелей та інших кам'яних архітектурних елементів, згрупованих у лапідарій. Перед палацом знаходиться кінна статуя Стефана Великого, обрамлена двома гарматими Круппа, трофеями з Румунської війни за незалежність.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вид спереду з Палацової площі -
Вид ззаду із саду Паласа -
Пташиного польоту -
Статуя Стефана Великого -
Загальний вигляд -
Палацова площа та церква княжого Святого Миколая -
Міжвоєнна листівка
.jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
- Палатул Культурія на 100 зображень. Povestea edificiului simbol al Iaşului
- Офіційний сайт
- 360 всередині
- Інформація про палац (in Romanian)
- Палац культури Ясі, найрепрезентативніша будівля архітектури готичного відродження в Румунії
- 155 років з дня відкриття першої Пінакотеки в Румунії (in Romanian)
- Arhive ruseşti: Palatul Culturii poate fi numit «Palatul din Iaşi», cu o istorie de 200 de ani (in Romanian)
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Narcis Dorin Ion (27 січня 2010). Elitele si arhitectura rezidentiala. zf.ro (рум.). Ziarul Financiar. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ а б Daniela Malache (6 вересня 2014). Marius Frăţilă (ред.). Destination: Romania/ The Palace of Culture of Iaşi, the most important achievement of the Neo-Gotic style in Romania. Agerpres (рум.). Agerpres. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Presentation
- ↑ Daniela Malache (15 січня 2016). Mihai Simionescu (ред.). The Palace of Culture will be partially open for the public starting with April. Agerpres (рум.). Agerpres. Архів оригіналу за 20 липня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ 155 de ani de la înfiinţarea în Iași a primei Pinacoteci din România
- ↑ Science and Technology Museum