Чайльд Гарольдова мандрівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чайльд Гарольдова мандрівка
Childe Harold's Pilgrimage
Lord Byron - Childe Harold's Pilgimage - Dugdale edition.jpg
Титульна сторінка видання 1825
Жанр поезія
Автор Джордж Гордон Байрон
Мова англійська мова
Написаний 1812—1818
Виданий 1812

«Чайльд Гарольдова мандрівка», альтернативний переклад назви українською «Паломництво Чайльд Гарольда» (англ. Childe Harold's Pilgrimage) — поема Джорджа Гордона Байрона, опублікована частинами в період з 1812 по 1818 роки, в якій розповідається про враження розчарованого життям юнака від закордонної мандрівки та про роздуми, викликані цією мандрівкою. У ширшому сенсі поема відображає меланхолію та розчарування покоління, що втомилося від наполеонівських воєн.

Написання та публікація[ред.ред. код]

Поема вважається почасти автобіографічною, розповідь ґрунтується частково на власних враженнях лорда Байрона під час подорожі до Португалії, Середземномор'я та Греції, яку поет здійснив у 1809—1811 роках[1]. Попри те, що сам Байрон поему не любив[2], оскільки надто відкрив у ній власну душу, вона, після публікації, зробила автора центром громадської уваги. Байрон говорив, що одного дня він прокинувся і «виявився знаменитим»[3].

Поема присвячена «фіалці». Так Байрон називав Шарлотту Гарлі. В назві вживається слово «чайльд» (англ. childe) — середньовічний титул юнака, кандидата в лицарі.

Поема складається з чотирьох пісень, написаних спенсеровими станцами із восьми рядків ямбічного пентаметра, за якими слідує александріна — дванадцятискладовий ямбічний рядок. Римування ABABBCBCC.

Байронічний герой[ред.ред. код]

«Паломництво» — перший літературний твір, у якому зустрічається байронічний герой. Це особливий тип ліричного героя з високим рівнем інтелекту й гостротою сприйняття, здатний легко пристосовуватися до нових ситуацій і хитро домагатися в них своєї вигоди. Це освічена й розвинута людина. Вона має харизму й привабливість, однак їй бракує цілісності, вона схильна до раптової зміни настрою, не знає чого хоче, прагне до протилежностей водночас. Загалом, байронічний герой не має жодних авторитетів, і насолоджується власноруч створеним образом вигнанця й знедоленого. Він схильний до різкості й цинізму, поведінки, що шкодить йому самому й шкідливих звичок, має нездоланне прагнення спокушати жінок. Він сексуально привабливий, почасти завдяки містичній таємничій масці, але ця сексуальна привабливість часто заводить його в халепу.

Після появи у «Чайльд Гарольді» байронічний герой отримав самостійне життя. Цей образ неодноразово використовувався в романах, фільмах, театральних п'єсах тощо.

Тлумачення[ред.ред. код]

Паломництво Чайльд Гарольда. Картина Вільяма Тернера, 1823.

«Чайльд Гарольд» — виразник переконань та ідей самого Байрона. В передмові до третьої книги Байрон визнає, що його герой є його власним продовженням. На думку критика Джерома Мак-Ганна, маскуючись за вигаданим літературним образом, Байрон зумів виразити думку, що «найбільша трагедія людини — мати змогу збагнути досконалість, але не мати змоги її досягти»[4].

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Гордон Байрон. Чайльд Гарольдова мандрівка. Переклад з англійської: Панько Куліш. Львів, 1905[5]
  • Джордж-Гордон Байрон. «Мазепа» (збірка). Переклад з англійської: Валерія Богуславська, Олекса Веретенченко та Дмитро Паламарчук. Харків: Фоліо, 2005. ISBN 966-03-2728-5
    • Поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» (переклад: Валерія Богуславська)
    • Поема «Мазепа» (переклад: Олекса Веретенченко)
    • вірші (переклад: Дмитро Паламарчук)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Heffernan, James AW. Cultivating Picturacy. Baylor UP. с. 163. .
  2. MacCarthy, Fiona (2002). Byron: Life and Legend. John Murray. с. 139. ISBN 071955621X. .
  3. Spengler-Axiopoulos, Barbara (01.07.2006). Der skeptische Kosmopolit (German). NZZ. .
  4. McGann, ed, Byron: The Complete Poetical Works, ed. with Introduction, Apparatus, and Commentaries. 7 Vols. Clarendon Press, The Oxford English Texts series, 1980—1993
  5. Байрон Гордон, Чайльд Гарольдова мандрівка // Переклав з англійської: Панько Куліш. Львів, 1905