Вільям Тернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тернер.
Вільям Тернер
англ. William Turner
Joseph Mallord William Turner auto-retrato.jpg
Народився 23 квітня 1775(1775-04-23)[1][2][…]
Maiden Laned, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія[4]
Помер 19 грудня 1851(1851-12-19)[1][2][…] (76 років)
Cheyne Walkd, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[4]
·холера
Поховання Собор святого Павла
Країна Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність художник, landscape painter
Alma mater Королівська академія мистецтв
Вчителі Джошуа Рейнольдс і Томас Мальтонd
Знання мов англійська[2]
Членство Королівська академія мистецтв
Напрямок романтизм
Жанр марина, Історичний живопис і пейзаж
Magnum opus Останній рейс «Тімірера», Рибаки в моріd, Трафальгарська битва[d], Дощ, Корабель рабівd, Ганібал переходить Альпиd, Перехід через струмокd, Канал Чічестерd, Схід сонця з морськими чудовиськами, Світоло та колірd, Пожежа в Палатах Лордів і Громадd і Пірс Калеd
Автограф William turner.svg

Вільям Тернер, повне ім'я Джозеф Меллорд Вільям Тернер (англ. Joseph Mallord William Turner RA, 23 квітня 1775 — 19 грудня 1851) — відомий англійський художник, аквареліст та графік епохи романтизму. Малював пейзаж і, зокрема фантастичні, уявні, міста Італії, інтер'єри тощо.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні. Батько (Вільям Гей Тернер, 1738—1829) був перукарем. Українське слово «перукар» надзвичайно точно визначає фах батька, бо той творив перуки, що мали великий попит у Британії 18 століття.

Мати (Мері Маршал) молодою захворіла на психічий розлад, ймовірно через ранню смерть молодшої сестри Вільяма — Гелен. Мати померла в сумнозвісній божевільні Лондона — Бедламі у 1804 р.

Неможливість виховання матір'ю обумовила передачу хлопця в родину дядька в передмістя Лондона — Брентфорд. Там і помітили хист підлітка до мистецтва. Вільям багато малював, і батько чіпляв малюнки сина на вікнах своєї лондонської перукарні.

Після школи підлітка відправили в Королівську академію мистецтв. Англійці полюбляють акварельний живопис. Займався ним і Вільям в академії. Вже через рік навчання його акварель узяли на щорічну виставку в Академії. Тернер був все життя тісно пов'язаний із цим навчальним закладом, постійно експонував там свої твори, а з 1802 став членом академії.

З роками ставав все більш ексцентричним і не вкладався в обов'язкові для джентельмена правила.

Він ніколи не був одруженим, але жив з коханкою (Софія Кароліна Бут). А Сара Денбі народила від нього двох дочок у 1801 та 1811.

Найбільшим відгуком на політичні події сучасності стали картини Тернера на теми Наполеонівських воєн та перемоги королівської Британії в тих подіях — «Трафальгарська баталія», «Поле Ватерлоо».

Тернер декілька разів подорожував країнами Західної Європи, був в Італії, Швейцарії, Франції. У Луврі, що був перетворений на національний музей ще за часів Французької революції 1789-1793, Тернер вивчав живопис старих майстрів. Декілька разів Тернер відвідав Венецію, яку малював аквареллю й олійними фарбами.

Тернер полюбляв архітектуру і навіть якийсь час хотів пов'язати свій фах з будівництвом. Але це швидко минулося. Сліди захоплення архітектурою відбилися в малюнках краєвидів Венеції, Лондона, окремих пам'яток стародавньої архітектури.

Помер 19 грудня 1851 від холери в домі Софії Кароліни Бут, у Чейни Уолк у Челсі. Похований у Соборі святого Павла, де покоїться біля сера Джошуа Рейнольдса.

Друг Тернера, архітектор Філіп Хардвік (1792-1870), син його наставника, Томаса Хардвіка, був відповідальним за організацію його похоронів. У момент смерті Вільяма, він написав усім тим, хто знав Тернера, що "я повинен повідомити вас, що ми втратили його". Іншими причасними до похоронів були його двоюрідний брат і головний скорботній на похороні Генрі Харпур IV. Генрі Скотт Тріммер, Джордж Джоунс РА та Чарльз Тернер АРА.

Заповіт[ред. | ред. код]

За заповітом художника усі його роботи (близько 300 картин і понад 19 000 акварелей і малюнків) перейшли у власність держави. Тому творів Тернера надзвичайно мало в музеях поза межами Британії. Більша частина робіт художника зберігається в галереї Тейт, де для картин і акварелей Тернера прибудували ціле крило з дев'яти залів. Згідно заповіту Тернера дві його найкращі картини («Схід сонця в тумані» і «Дідона, яка будує Карфаген») експонуються в Національній галереї в одному залі з картинами «Ісаак і Ревека» і «Відплиття цариці Савської» Клода Лоррена.

Тернерівська художня премія[ред. | ред. код]

З 1984 в Британії заснована Тернерівська художня премія. Її дають щорічно художнику, що живе чи працює в Британії і вік якого не перевищує 50 років. Її грошовий еквівалент дорівнює 25 000 фунтів. Премію дають зовсім не за пейзажні твори.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • И. А. Кузнецова, «Национальная галерея в Лондоне» (серия «Города и музеи мира»), Москва, Искусство, 1968 (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11862475X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Joseph Mallord William Turner
  4. ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: J. M. W. Turner
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Картини
Turner selfportrait.jpg
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Тернер&oldid=29450109