Вільям Тернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тернер.
Вільям Тернер
англ. William Turner

Joseph Mallord William Turner auto-retrato.jpg

Народження 23 квітня 1775(1775-04-23)[1][2][…]
Maiden Laned, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія[4]
Смерть 19 грудня 1851(1851-12-19)[1][2][…] (76 років)
  Cheyne Walkd, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[4]
(холера)
Поховання Собор святого Павла
Країна Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Жанр марина[5][6], історичний живопис[5][6] і пейзаж[5][6]
Навчання Королівська академія мистецтв
Діяльність художник, landscape artist, рисувальник, художник-гравер, архітектурний кресляр
Вчитель Джошуа Рейнольдс і Томас Мальтонd
Член Королівська академія мистецтв
Твори Останній рейс «Тімірера», Рибаки в моріd, Трафальгарська битва[d], Дощ, Корабель рабівd, Ганібал переходить Альпиd, Перехід через струмокd, Канал Чічестерd, Схід сонця з морськими чудовиськами, Світоло та колірd, Пожежа в Палатах Лордів і Громадd і Пірс Калеd
Автограф William turner.svg
CMNS: Вільям Тернер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Вільям Тернер, повне ім'я Джозеф Меллорд Вільям Тернер (англ. Joseph Mallord William Turner RA; нар. 23 квітня 1775(17750423) — пом. 19 грудня 1851) — відомий англійський художник, аквареліст та графік епохи романтизму. Малював пейзаж і, зокрема фантастичні, уявні, міста Італії, інтер'єри тощо.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні. Батько (Вільям Гей Тернер, 1738—1829) був перукарем. Українське слово «перукар» надзвичайно точно визначає фах батька, бо той творив перуки, що мали великий попит у Британії XVIII століття.

Мати (Мері Маршал) молодою захворіла на психічий розлад, ймовірно через ранню смерть молодшої сестри Вільяма — Гелен. Мати померла в сумнозвісній божевільні Лондона — Бедламі у 1804 році.

Неможливість виховання матір'ю обумовила передачу хлопця в родину дядька в передмістя Лондона — Брентфорд. Там і помітили хист підлітка до мистецтва. Вільям багато малював, і батько чіпляв малюнки сина на вікнах своєї лондонської перукарні.

Після школи підлітка відправили в Королівську академію мистецтв. Англійці полюбляють акварельний живопис. Займався ним і Вільям в академії. Вже через рік навчання його акварель узяли на щорічну виставку в Академії. Тернер був все життя тісно пов'язаний із цим навчальним закладом, постійно експонував там свої твори, а з 1802 року став членом академії.

З роками ставав все більш ексцентричним і не вкладався в обов'язкові для джентельмена правила.

Він ніколи не був одруженим, але жив з коханкою (Софія Кароліна Бут). А Сара Денбі народила від нього двох дочок у 1801 та 1811 роках.

Найбільшим відгуком на політичні події сучасності стали картини Тернера на теми Наполеонівських воєн та перемоги королівської Британії в тих подіях — «Трафальгарська баталія», «Поле Ватерлоо».

Тернер декілька разів подорожував країнами Західної Європи, був в Італії, Швейцарії, Франції. У Луврі, що був перетворений на національний музей ще за часів Французької революції 1789—1793, Тернер вивчав живопис старих майстрів. Декілька разів Тернер відвідав Венецію, яку малював аквареллю й олійними фарбами.

Тернер полюбляв архітектуру і навіть якийсь час хотів пов'язати свій фах з будівництвом. Але це швидко минулося. Сліди захоплення архітектурою відбилися в малюнках краєвидів Венеції, Лондона, окремих пам'яток стародавньої архітектури.

Помер 19 грудня 1851 року від холери в домі Софії Кароліни Бут, у Чейни Уолк у Челсі. Похований у Соборі святого Павла, де покоїться біля сера Джошуа Рейнольдса.

Друг Тернера, архітектор Філіп Хардвік (1792—1870), син його наставника, Томаса Хардвіка, був відповідальним за організацію його похоронів. У момент смерті Вільяма, він написав усім тим, хто знав Тернера, що «я повинен повідомити вас, що ми втратили його». Іншими причасними до похоронів були його двоюрідний брат і головний скорботній на похороні Генрі Харпур IV. Генрі Скотт Тріммер, Джордж Джоунс РА та Чарльз Тернер АРА.

Заповіт[ред. | ред. код]

За заповітом художника усі його роботи (близько 300 картин і понад 19 000 акварелей і малюнків) перейшли у власність держави. Тому творів Тернера надзвичайно мало в музеях поза межами Британії. Більша частина робіт художника зберігається в галереї Тейт, де для картин і акварелей Тернера прибудували ціле крило з дев'яти залів. Згідно заповіту Тернера дві його найкращі картини («Схід сонця в тумані» і «Дідона, яка будує Карфаген») експонуються в Національній галереї в одному залі з картинами «Ісаак і Ревека» і «Відплиття цариці Савської» Клода Лоррена.

Тернерівська художня премія[ред. | ред. код]

З 1984 року в Британії заснована Тернерівська художня премія. Її дають щорічно художнику, що живе чи працює в Британії і вік якого не перевищує 50 років. Її грошовий еквівалент дорівнює 25 000 фунтів. Премію дають зовсім не за пейзажні твори.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • И. А. Кузнецова, «Национальная галерея в Лондоне» (серия «Города и музеи мира»), Москва, Искусство, 1968 (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11862475X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Joseph Mallord William Turner
  4. ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  5. ↑ а б в Artnet — 1998.
  6. ↑ а б в http://www.artnet.com/artists/joseph-mallord-william-turner/
  7. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: J. M. W. Turner
Картини
Turner selfportrait.jpg
Гравюри
Музеї
Пов'язане
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Тернер&oldid=32771309