Пам'ятник мамонтові (Кулішівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°52′03″ пн. ш. 33°49′50″ сх. д. / 50.86750° пн. ш. 33.83056° сх. д. / 50.86750; 33.83056

Пам'ятник мамонту в селі Кулішівці Недригайлівського району

Пам'ятник мамонтові — оригінальний пам'ятник на честь мамонта (виявлення кістяка доісторичної тварини) у селі Кулішівка Недригайлівського району Сумської області; це перший і тривалий час єдиний пам'ятник мамонтові у світі.

Загальні дані[ред.ред. код]

Пам'ятник розташований на околиці села Кулішівки.

Монумент увічнює два історичних факти:

  1. знахідку в цьому місці добре збереженого кістяка мамонта;
  2. саме в цій місцевості проходив кордон між Московським царством і Польсько-Литовською Річчю Посполитою.

Опис[ред.ред. код]

Пам'ятник мамонтові — чотиригранна металева стела, встановлена у теперішній час на невеликому кам'янистому постаменті, на гранях якої згори вказаний рік «1841», зображено барельєф мамонта й викарбувана різноманітна інформація про цінність і важливість палеонтологічної знахідки, в також про те, що в цьому місці проходив кордон між Росією і Річчю Посполитою.

Зокрема, на гранях є такі надписи:

  • «Мєсто сіє било граніцею меж Польшею і Россією».
  • «Сія чрєзвичайная редкость отискана в присутствії владєльца оберкамергера графа Ю. А. Головкіна».
  • «Кості мамонта оставлєни Харьковскому Університету і хранятся в Зоологіческом кабінетє»

З історії пам'ятника[ред.ред. код]

У першій половині XIX століття село належало представникові знатного роду Юрію Головкіну, котрий був попечителем Харківського університету. Його маєток розташовувався неподалік (за 3 км) від Кулішівки в тодішньому містечку (зараз село) Костянтинові

Восени 1839 року граф розпочав будівництво ґуральні. Копаючи яму під фундамент, робітники наштовхнулися на величезні кістки і, злякавшись, відразу повідомили про це графа. Рештки невідомих тварин знайшли са́ме в період, коли науковці тільки-но починали вивчати доісторичних істот. Юрій Головкін, як освічена й забезпечена для свого часу людина, збагнув, що йшлося про справжню археологічну знахідку, й відразу ж повідомив про це свого друга професора медицини Харківського університету Івана Йосиповича Калиниченка. Видатний вчений-натураліст зацікавився знахідкою і особисто прибув у Кулішівку з експедицією. Розкопки поблизу Кулішівки на березі річки Хусь тривали десять днів поспіль. Повністю закінчити роботу не вдалося. На заваді стали ґрунтові води. Проте археологам пощастило зібрати два повних скелети мамонтів. Знайдені кістяки вивозили з Кулішівки кіньми, однак подальша доля всієї знахідки наразі не відома.

Відтак, на території Україні рештки мамонта були знайдені вперше. Крім скелетів мамонтів, було виявлено багато кісток інших ссавців льодовикового періоду — шерстистого носорога, великорогого оленя, диких коней тощо. Науковці таку велику кількість кісток пояснили тим, що близько 15 тисяч років тому, імовірно, тут знаходилася стоянка первісних людей доби пізнього палеоліту. Знайдені тут рештки мамонта ідентифіковані як Mammuthus trogontherii (степовий мамонт), найбільшимого, — дорослий самець цього виду сягав 4,5 м заввишки і до 18 тон завважки, мав бивні до 5 м завдовжки.

У 1841 році на візначення наукового відкриття було встановлено один з найоригінальніших у світовій історії пам'ятник мамонтові. Автором проекту пам'ятника був сам Іван Калениченко. Кошти на його виливку на одному із заводів Харкова надав власник маєтку Юрій Головкін.

На старті загально-української культурної акції «Сім чудес України» у травні 2007 року Пам'ятник мамонтові (разом із Софроніївським монастирем та Круглим двором увійшов до трійки «чудес» від Сумщини у «топ-100» найдивовижніших об'єктів держави[1].

Від цього ж (2007) року пам'ятник є однією з пам'яток Державного історико-культурного заповідника «Посулля».

Інші пам'ятники мамонтам[ред.ред. код]

Решта пам'ятників мамонтам установлені в декількох містах російського Сибіру:

  • у Якутську — перед будинком Інституту мерзлотознавства імені академіка П. І. Мельникова Сибірського відділення РАН; теж на відзначення місця археологічної знахідки;
  • у Салехарді — фігура мамонта при в'їзді до міста;
  • у Ханти-Мансійську — у вересні 2007 року на честь святкування Дня міста були встановлені вилиті з бронзи сім фігур мамонтів загальною вагою 70 тонн, найменшою з яких є мамонтеня заввишки 3 метри[2].

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]