Пантропія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пантропія — це гіпотетичний процес колонізації космосу, який на відміну від терраформування чи створення космічних поселень з придатними для життя людей умовами, передбачає зміну чи модифікацію людини (наприклад за допомогою генної інженерії) так, що б вона змогла снувати в уже існуючому середовищі. Термін, в його теперішньому вигляді, був запропонований письменником-фантастом Джеймсом Блішем, в його збірці оповідань «Засіяні зірки» побудованих на цій ідеї.

Американський фізик і популяризатор науки Мітіо Каку в книзі "Фізика Майбутнього" передбачає що людина почне змінювати свій генетичний код вже в цьому столітті. Зокрема за допомогою зміни генетичного коду можна вилікувати багато захворювань, а також призупинити процес старіння. З часом, коли зміниться мораль суспільства, можливо батьки будуть вибирати генетичні характеристики своїх дітей. А в далекому майбутньому, за словами автора, це переросте в пантропію, зокрема генетичне пристосування до іншої гравітації, циклу дня і складу повітря.

Список фантастичних творів про пантропію[ред.ред. код]

  • 1930 — Олаф Стейплдон, роман «Останні і перші люди» (англ. Last and First Men). В романі, коли людство мігрує з Землі на Венеру, люди генетично змінюють себе, щоб пристосувати до нового середовища життя.
  • 1944 — Кліффорд Дональд Саймак, оповідання «Дезертир» (англ. Desertion), згодом розвинулось в роман «Місто». В цій історії, земний колоніст, який жив під куполом на Юпітері, був пропущений через біологічний перетворювач, який робив з людей корінних мешканців Юпітера, Луперів (англ. Lopers). Керівник колонії, цікавлячись чому ніхто з перетворених не повернувся назад, переворив себе з собакою. В результаті він зрозумів, що корінне населення мало значно краще розвинений мозок і відчуття, порівнюючи з людськими. Також він зміг телепатично спілкуватися з своєю собакою (чий інтелект теж розвинувся). Тоді і він вирішив не повертатися.
  • 1957 —Джеймс Бліш, збірка оповідань «Засіяні зірки» (англ. The Seedling Stars). Чотири історії про пантропію. Перша розповідає про перші досліди на Землі, і втечу перших адаптантів (трансформованих) на Ганнімед, а згодом і в далекий космос. Два наступні — історії з життя колоністів. Останнє — історія з майбутнього, коли Земля перестала бути придатною для життя людей, і ній теж вирішили поселети адаптантів.
  • 1989 — Ден Сіммонс, романи з циклу «Пісні Гіперіона» (англ. Hyperion Cantos). В романі «Падіння Гіперіона» (англ. The Fall of Hyperion), важливу роль грає раса «Бродяг», нащадків людей, що пристосувалися до життя в умовах невагомості і живуть на космічних кораблях.