Портал:Природничі науки

Розділ Вікіпедії: Природничі науки
Проект  |  Портал

Природничі науки Множина Мандельброта — як ілюстрація фрактальної границі між відомим і невідомим Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки. До природничих наук зараховують : астрономію — науку про Всесвіт, фізику — науку про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі, хімію — науку про будову й перетворення речовин, біологію — науку про живу природу, науки про Землю (або Землезнавство - це термін, для дисциплін із вивчення планети Земля) — географію, геофізику й геологію, медицину — науку про людське тіло та його хвороби. Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін. Одна тільки фізика об'єднує ціле сімейство наук (механіка, термодинаміка, оптика, електродинаміка і т. д.)..::::::::::::::::читати далі

Вибрана стаття Бурі водорості в переважній більшості належать до морських біотопів, їхні зарості трапляються у літоральній та субліторальній зонах, до глибин 40—100 м. Представників класу Phaeophyceae можна побачити в усіх морях земної кулі, однак найбільша їхня концентрація — у приполярних та помірних широтах, де вони домінують на глибині від 6 до 15 м. Зазвичай бурі водорості ростуть прикріплено до скель та каміння різної величини, і лише в тихих місцях та на великій глибині вони можуть утримуватись на стулках молюсків або гравію. Серед усього розмаїття бурих водоростей представники лише 4 родів Heribaudiella, Pleurocladia, Bodanella та Sphacelaria можуть траплятися у прісних водоймах. Деякі морські види можуть потрапляти до прибережних солонуватих вод, де нерідко є одним з основних компонентів флори солончакових боліт..::::::::::::::::читати далі

Вибране зображення

Фізична термінологія Ядро́ — центральна частина атома, в якій зосереджена основна частина маси атома (більш ніж 99,9 %). Ядро має позитивний заряд, і саме від величини заряду ядра залежить, який хімічний елемент представлений атомом. У порівнянні з розмірами атома, який визначається радіусом електронних орбіт, розміри ядра надзвичайно малі — 10−15—10−14 м, тобто приблизно у 10—100 тис. разів менші від розміру самого атома. Атомне ядро ​​складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів та нейтральних нейтронів, близьких за масою та іншими властивостями частинок, які взаємодіють між собою через сильну взаємодію. Ядро найпростішого атома — атома водню (ізотоп протій) — є одним протоном. Поняття про ядро атома запровадив 1911 року Ернест Резерфорд. Він здійснив експерименти з розсіювання альфа-частинок на металевих фольгах і запропонував планетарну модель атома.::::::::::::::::читати далі

Астрономічна термінологія Оріон — це відоме сузір'я, яке можна побачити із будь-якого місця на планеті протягом усього року. Сузір'я Оріон має форму, що нагадує фігуру мисливця. Сузір'я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін вживається для назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур. Деякі відомі сузір'я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір'я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зорі. Розподіл зір між сузір'ями довільний, і різні культури виділяють на небі різні сузір'я. Однак декілька найпомітніших контурів, складених яскравими зорями, виділяються більшістю культур, хоча, звичайно, вони отримують різні назви; такими є сузір'я Оріона й Скорпіона. Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі. Цікавий виняток із цього правила становить рухома група зір Великої Ведмедиці..::::::::::::::::читати далі

Хімічна термінологія НАДH-дегідрогеназний комплекс, відомий також як комплекс I чи НАДH-убіхінон-оксидоредуктаза — перший багатобілковий комплекс дихального ланцюга мітохондрій. Багато копій комплексу містяться в мембранах прокаріотичних організмів, здатних до кисневого дихання та внутрішніх мембранах мітохондрій еукаріотичних клітин. Коли йдеться про комплекс як про біохімічну структуру людини, комплекс I часто називають НАДH-дегідрогеназою. Цей комплекс відіграє центральну роль у процесах клітинного дихання та окисного фосфорилювання, адже майже 40 % протонного градієнту для синтезу АТФ утворюється саме цим комплексом. Комплекс I окиснює НАДH і відновлює одну молекулу убіхінону, яка вивільнюється в мембрану. На кожну окиснену молекулу НАДH комплекс переносить через мембрану чотири протони..::::::::::::::::читати далі

Біологічна термінологія Сли́на — це змішаний секрет усіх слинних залоз, в'язка, злегка замутнена рідина (99,5% Н2О), рН якої коливається в межах 5,8-7,4 (до 7,8 при інтенсивній салівації). Сухий залишок складають неорганічні (хлориди і гідрокарбонати, фосфати і інші солі натрію, калію, кальцію й ін.) й органічні (амілолітичні ферменти, білки, вільні амінокислоти, сечовина, аміак, муцин, креатинін і ін.) речовини. За добу у людини в середньому виділяється 0.5—2 л слини, із яких до 30% виробляють привушні залози. Слина зволожує харчову грудку, що сприяє ковтанню. Альфа-амілаза слини людини здатна активно гідролізувати вуглеводи з утворенням декстринів, а далі дисахаридів і частково глюкози. Слина має бактерицидні властивості (за рахунок наявності лізоциму), містить гормон калікреїн (є вазодилятатором). Крім того, привушна слинна залоза виробляє фактор росту епітеліальної тканини, а підщелепова — продукує інсуліноподібний білок. Слиновидільні центри довгастого мозку включають верхнє слиновидільне ядро, зв'язане з підщелеповою і під'язиковою залозами і нижнє — з привушною залозою. В регуляції — слиновиділення бере участь гіпоталамус, лімбічна система мозку та кора великих півкуль.::::::::::::::::читати далі

Екологічна термінологія Гомогенність фітоценозів (англ. homogeneity від грец. homogenes — однорідний) — флористична і структурна однорідність фітоценозів. Данелія (англ. Dagnelie) сформулював наступні ознаки гомогенного угруповання: ймовірність знайти особину кожного виду постійна по всій площі спільноти, розподіл усіх видів відповідає закону розподілу Пуассона, всі види розподілені незалежно, схожість майданчиків не залежить від відстані між ними у просторі. Ці ознаки Г.ф. сформульовані занадто жорстко і тому практично неможливо знайти рослинність, яка задовольняла б їм усім одночасно, Г.ф. протиставляється гетерогенності фітоценозів. Концепція континууму виключає абсолютну Г.ф., і віднесення спільнот до класу гомогенних або гетерогенних явищ залежить від обраного порогу. Наприклад, нерівномірність розподілу окремих видів можна розглядати як несуттєву ознаку і говорити про гетерогенність фітоценозів тільки у випадку чергування у просторі різних комбінацій видів (кореляційних плеяд). У таксономічному континуумі поняттю «Г.ф.» відповідає гомотопність фітоценонів (стосовно не до фітоценозів, а до фітоценонів). Г.ф. досліджується за допомогою індексів гомогенності.::::::::::::::::читати далі

Геологічна термінологія Тектонічні плити з векторами їх сучасного руху Текто́ніка літосфе́рних плит — сучасна геологічна теорія, згідно з якою літосфера розділена на великі плити, які рухаються по астеносфері в горизонтальному напрямку. Біля серединно-океанічних хребтів літосферні плити нарощуються за рахунок речовини, яка піднімається з надр, і розходяться в сторони (спрединг). У глибоководних жолобах одна плита находить на іншу і поглинається мантією (субдукція). Там, де плити зіштовхуються між собою, виникає складчаста споруда (колізія). Тектоніку плит деякі геологи розглядають, як сучасний варіант гіпотези мобілізму..::::::::::::::::читати далі

Природничо-географічна термінологія K2, Пакистан Гори — обширні ділянки земної поверхні з різкими коливаннями висот і контрастними формами рельєфу, піднесені вище 600 м над рівнем моря. В результаті тектонічних рухів (орогенезу) виникають тектонічні гори, а як результат вулканічних процесів — вулканічні гори. Остаточний вигляд їм надають денудаційні процеси. Найвища гора на Землі — Джомолунгма, котра має у висоту 8 848 метрів над рівнем моря. Якщо вимірювати різницю висот між вершиною та підводною основою — найвищою горою на Землі можна вважати вулкан Мауна-Кеа, котрий, рахуючи вище наведеним способом, нарховує 10 230 метрів, з яких тільки 4 207 здіймаються над рівнем моря. Якщо рахувати за віддаленістю від центру Землі — найвіддаленішою від центру точкою земної поверхні є стратовулкан Чімборасо. Найвища відома гора в Сонячній системі — гора Олімп, щитовий вулкан на Марсі, який має висоту 22 км. За генезисом усі гори поділяють на два великих класи.::::::::::::::::читати далі

Астрономічна номенклатура Со́нце (лат. Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи, типова зоря головної послідовності спектрального класу G2. Воно майже ідеально сферичне і являє собою гарячу плазму, сплетену магнітними полями. Сонце складається з водню (~73% від маси і ~92% від об'єму), гелію (~ 25% від маси і ~ 7% від об'єму) та інших елементів з меншою концентрацією (менше 2% від маси) — заліза, нікелю, кисню, азоту, кремнію, сірки, магнію, вуглецю, неону, кальцію та хрому. Середня густина Сонця становить 1400 кг/м³. Температура поверхні Сонця становить близько 6000 К Сонце світить майже білим світлом, але через сильніше розсіювання і поглинання короткохвильової частини спектра атмосферою Землі пряме світло Сонця біля поверхні нашої планети набуває певного жовтого відтінку. Якщо небо ясне, то блакитний відтінок розсіяного світла складається з жовтуватим прямим сонячним світлом і загальне освітлення об'єктів на Землі стає білим.::::::::::::::::читати далі

Хімічна номенклатура Манга́н (символ Mn, рос. Марганец) — хімічний елемент з атомним номером 25. Метал, який відповідає цьому елементу — марганець. Манган Манган повільно реагує з водою, розчиняється в кислотах, реагує з усіма неметалами (при нагріванні), крім водню. Представлений в основному оксидами, карбонатами і в меншій мірі — силікатами мангану. Основні мінерали мангану: піролюзит, гаусманіт, псиломелан, манганіт, брауніт, родохрозит, родоніт. Крім того, манган містять мінерали: велініт. Внаслідок кристалохімічної близькості мангану до трьох найважливіших петрогенних елементів — Fe, Mg, Ca — широко представлений як ізоморфна домішка в породотвірних мінералах (олівінах, ґранатах, слюді, карбонатах). Значну кількість мангану містять залізо-марганцеві конкреції..::::::::::::::::читати далі

Біологічна номенклатура Довгоголова морська черепаха (Caretta caretta) — єдиний представник роду Довгоголові морські черепахи родини Морські черепахи підряду Морські черепахи. Має 2 підвиди. Інша назва логерхед. Загальна довжина досягає 95 см (іноді 1,3—2,13 м), жива вага до 110 кг (рідше 160), разом з панциром до 450 кг. Голова велика, широка, вкрита зверху великими симетричними щитками. На передніх ластах є по 2 тупих кігтя. Має 5 пар реберних (латеральних) щитків. .::::::::::::::::читати далі

Геологічна номенклатура Пегмати́т (єврейський камінь, письмовий граніт) (від грец. pégmatos - скріпляє, зв'язок) — різнозерниста, переважно крупнокристалічна магматична гірська порода (або мінеральний комплекс), що залягає у вигляді лінз, жил, штоків, гнізд. Термін пегматит вперше був введений французьким мінералогом Рене Жюстом Гаюї у 1801 році для гірської породи, яка сьогодні відома під назвою "письмовий граніт", "графічний пегматит", "єврейський камінь", і виокремлюється тісним закономірним проростанням кварцу з польовим шпатом, котрі проростаючи один в одного, утворюють структуру, що нагадує староєврейські писання (власне пегматитовою структурою). B геології значення терміну пегматит поширилось і на геологічні тіла, в яких є структурно-текстурні ознаки, вперше описані для гранітних пегматитів. Пегматит Складається з польових шпатів, кварцу, біотиту, мусковіту. Виникає під час кристалізації залишкового магматичного розплаву і звичайно характеризується підвищеним вмістом SiO2, лугів та летких речовин. Кристалізація пегматитів, як правило, пов’язана з магмами гранітного складу, а також лужними магмами і значно рідше - з основними. Деякі пегматити містять поряд з основними мінералами (загальними для них і материнських порід) мінерали рідкісних елементів: Li, Rb, Cs, Be, Nb, Та, Zr, Hf, Th, U, Sc і ін.::::::::::::::::читати далі

Природничо-географічна номенклатура Льодовик Ламберта-Фішера Льодовик Ламберта (англ. Lambert Glacier) — льодовик у Східній Антарктиді; ймовірно, є найбільшим у світі льодовиком. Його ширина — 30-120 км, довжина — близько 700 км. Він покриває приблизно п'яту частину льодовикового щита Східної Антарктиди. В ньому зосереджено біля 12% запасів прісної води на Землі. Льодовик Ламберта-Фішера відкритий австралійською експедицією в 1957 р. і названий на честь керівника картографічної служби Австралії Брюса Ламберта.

Списки природничих наук Ви можете додати сюди посилання на Списки природничих наук↓ Гібриди великих кішок Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі Список котячих порід Рідкісні та зникаючі рослини і тварини України (довідник) Список одомашнених тварин Список порід коней Тварини України, занесені до Європейського Червоного списку Тварини Червоної книги України Тварини, що виключені з Червоної книги України (2009 рік) Фауна України Птахи, занесені до Червоної книги Азербайджану Список птахів Азербайджану Список птахів Албанії Список птахів Гібралтару Список птахів Ґренландії Список птахів Греції Список птахів Естонії Список птахів Ісландії Список птахів Казахстану Список птахів Кіпру Список птахів Латвії Список птахів Литви Список птахів Молдови Птахи Японії Птахи, занесені до Червоної книги України Список птахів Росії Список птахів України Список птахів Фарерських островів }}

Нові статті Дивоптах-шилодзьоб чорний — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Коронавірусна хвороба 2019 на Американських Віргінських Островах — почато 19 квітня 2021 користувачем Yukh68 Валдайське озеро — почато 19 квітня 2021 користувачем Vity OKM Дем'янський район — почато 19 квітня 2021 користувачем Vity OKM Валдайський район — почато 19 квітня 2021 користувачем Vity OKM Турецьке космічне агенство — почато 19 квітня 2021 користувачем Defoemango Варіані — почато 19 квітня 2021 користувачем Nykyforiv Кайдановський — почато 19 квітня 2021 користувачем Леонід Панасюк Хвойніца — почато 19 квітня 2021 користувачем Леонід Панасюк Хвойніца (округ Миява) — почато 19 квітня 2021 користувачем Леонід Панасюк Дивоптах-шилодзьоб — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Дивоптах-серподзьоб західний — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Брегенцький ліс — почато 19 квітня 2021 користувачем Роман Сизий Cephalophus natalensis — почато 19 квітня 2021 користувачем Olbiopontik Cephalophus adersi — почато 19 квітня 2021 користувачем Olbiopontik Црна — почато 19 квітня 2021 користувачем Brunei Ель-Балка — почато 19 квітня 2021 користувачем Exquadra Дивоптах-серподзьоб східний — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Група експертів ООН з географічних назв — почато 19 квітня 2021 користувачем Dim Grits Лата (Соломонові Острови) — почато 19 квітня 2021 користувачем Fessor Поргера (місто) — почато 19 квітня 2021 користувачем Fessor Перекопівський заказник — почато 19 квітня 2021 користувачем MSha Дивоптах-серподзьоб — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Дивоптах-білозір синьоголовий — почато 19 квітня 2021 користувачем Стефанко1982 Чирянка блакитнокрила — почато 19 квітня 2021 користувачем Mykola Swarnyk Словацька національна рада — почато 19 квітня 2021 користувачем Malevany Висока (Зеленцовське сільське поселення) — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Малиновка (Зеленцовське сільське поселення) — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Синицино — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Centaurea lycopifolia — почато 18 квітня 2021 користувачем Sehrg Рокуново — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Люльково (Росія) — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Зеленцово — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Philantomba maxwellii — почато 18 квітня 2021 користувачем Olbiopontik Слуда — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Слуда (Нікольський район) — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Березово (Зеленцовське сільське поселення) — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Сирково — почато 18 квітня 2021 користувачем Вальдимар Верхнє Врачанське озеро — почато 18 квітня 2021 користувачем Visem Крулевщизна (станція) — почато 18 квітня 2021 користувачем Wlados1991

Теми природничих наук Біологія Життя • Вид • Клітина • Тварина • Рослина • Стебло • Коріння • Генетичний код • Хромосома • Кістка • Скелет • Людина • Кров Хімія Хімічний елемент • Неорганічна хімія • Хімічна сполука • Валентність • Хімія в Україні • Хімічна реакція •Розчин • Органічна хімія • Молекула• Колоїдна хімія Фізика Атом • Фізична величина • Швидкість • Електрон • Температура • Проводимість • Поле • Опір• Тіло • Кварк • Квант • Елементарна частинка• Закон збереження маси Астрономія Великий вибух • Газово-пильова туманність • Орбіта • Планета • Зірка • Комета • Зоряна система • Астероїд • Телескоп Геологія Гірська порода • Мінерал • Корисна копалина • Тектонічна плита • Платформа • Рухливий пояс • Ера • Геологічна епоха • Пласт • Мантія • Магма Географія Географічне відкриття • Географічна оболонка • Ландшафт • Атмосфера • Вітер • Літосфера • • Рівнина • Гірська система • Материк • Океан • Гідросфера •

Добра стаття Тераса в долині річки Інгул (Україна, Кіровоградська область, урочище Монастирище) Річкові́ тера́си (долинні тераси, надзаплавні тераси) — частини річкових долин, які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків. У своїх нижніх частинах річкові тераси, як правило, мають відносно круті уступи, якими контактують із заплавами річок; у верхніх — маловиразними «тиловими швами» межують зі схилами річкових долин чи інших терас. Під час повеневих підйомів рівня води в річках тераси ніколи не затоплюються водами. Утворення річкових терас, як правило, відбувається впродовж кількох основних етапів: Накопичення на дні річкових долин товщ алювіальних відкладів. Найінтенсивніше такі процеси відбуваються у нижніх частинах річкових долин, де руйнівна й транспортувальна сила водотоку слабне, а річки досягають профілю рівноваги. Тут дрібні частинки гірських порід, утворених внаслідок руйнування дна русла і берегів у верхів'ях та середніх течіях річок, осідають на дні й активно накопичуються. Виникають обмілини, острови, прируслові вали (бари), перекати, гриви тощо. Течії стають повільними, а русла річок звивистими (меандруючими). Оминаючи маси намитих порід, водний потік розмиває сусідні береги і ще більше розширює свою долину. Виникають широкі заплави, численні рукави, озера-стариці, останці-обтікання тощо. .::::::::::::::::читати далі

Вибрані списки природничих наук Територією України протікає близько 23 тис. річок із загальною довжиною близько 170 тис. км, з них близько 3 тис. понад 10 км завдовжки, 116 — понад 100 км. Характер річок, зокрема густота річкової мережі, величина стоку, водоносність, сезонні й багаторічні зміни тощо, залежать від клімату, рельєфу, геологічної основи, рослинного покриву, культурного освоєння місцевості та інших факторів. Нижче поданий список найдовших річок України. До списку включені річки, довжина яких у межах України становить понад 100 км..::::::::::::::::читати далі

Обрана ілюстрація Яйце королівського пінгвіна

Обраний життєпис природничих наук. Фізики Альбе́рт Ейнште́йн (також Айнштайн, нім. Albert Einstein [ˈalbɐrt ˈaɪnʃtaɪn], англ. ['ælbət ˈʌɪnstʌɪn], 1879, Ульм, Німеччина — 1955, Прінстон, США) — один з найвизначніших фізиків XX століття. Лауреат Нобелівської премії 1921 року. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Народився 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульм в єврейській родині. Мешкав у Швейцарії (з 1893), Німеччині (з 1914) і США (з 1933). Створив спеціальну (1905) і загальну (1907–1916) теорії відносності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії (див. E=mc²). Автор основоположних праць з квантової теорії: ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив (1916) вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Астрономи Томас Ґолд (англ. Thomas Gold; 22 травня 1920 — 22 червня 2004) — австрійський та американський астроном, біофізик та геофізик, член Лондонського королівського товариства і Національної АН США. Народився у Відні. 1942 року закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету (Англія). У 1942–1946 займався радарними дослідженнями в Британському адміралтействі, в 1948–1952 викладав в Кембриджському університеті, в 1952–1956 — старший помічник королівського астронома в Грінвіцькій обсерваторії. З 1957 живе в США. До 1959 — професор астрономії Гарвардського університету, з 1959 — професор астрономії Корнелського університету і директор Центру радіофізики і космічних досліджень цього університету. Коло наукових інтересів Голда дуже широке. У космології він є одним з авторів (разом з Г.Бонді та Ф.Хойлом) теорії стаціонарного Всесвіту (1948). Вивчив властивості замкнутого Всесвіту, в якому великомасштабні варіації густини можуть розглядатися як окремі всесвіти — підсистеми нижчого порядку. В рамках загальної теорії відносності обговорив питання, пов'язані з природою часу. Досліджував деякі проблеми динаміки Сонячної системи (рух осі обертання Землі, осьове обертання Меркурія, Венери)..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Хіміки Васи́ль Іва́нович Атро́щенко (* 21 червня (3 липня) 1906(19060703), Юзівка, нині Донецьк — †16 червня 1991, Харків) — український хімік-технолог, педагог. Доктор технічних наук (1945). Професор (1945). Академік АН УРСР (обрано 17 березня 1972 року). Герой Соціалістичної Праці (1971). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Батьки Василя Атрощенка переїхали на Донбас із села Плотки на Смоленщині. Майбутній учений народився в селищі Ново-Смолянинівської копалини біля Юзівки (нині Донецьк)... Від 1926 року Василь Іванович навчався на вечірніх дворічних професійно-технічних курсах майстрів азотної та коксохімічної промисловості. Після закінчення курсів його з посади столяра перевели на посаду лаборанта в центральну лабораторію азотно-хімічного заводу. Тоді ж юнака обрали членом заводського профспілкового комітету, де він керував роботою серед молоді. 1928 року за рекомендацією заводського комітету молодого працівника направили на навчання в Одеський вищий технікум загальної прикладної хімії..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Біологи Голубець Михайло Андрійович (30 жовтня 1930 року, с. Великий Любінь, Львівська область, Україна) — український державний та політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання, доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, віце-президент Лісівничої академії наук України, почесний директор Інституту екології Карпат НАН України. Народився 30 жовтня 1930 року в селі Великий Любінь, тепер Городоцького району Львівської області. У 1953 році здобув вищу освіту, закінчивши Львівський сільськогосподарський інститут. Спеціальність за дипломом про вищу освіту — «Екологія та лісознавство», кваліфікація — «Інженер лісового господарства». Розпочав наукову діяльність у 1953 році аспірантом, пізніше — викладачем Львівського сільськогосподарського інституту та Львівського лісотехнічного інституту.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Екологи Ма́лишева Людми́ла Леоні́дівна (10 листопада 1954 — 29 серпня 2000) — український фізико-географ, геоеколог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилась 10 листопада 1954 року в місті Києві. Закінчила 1977 року географічний факультет Київського університету. У Київському університеті працює з 1981 року молодшим науковим співробітником науково-дослідного сектору. Кандидатська дисертація «Ландшафтное обоснование выбора районов размещения АЭС (на примере Украинской ССР)» захищена у 1988 році. З 1992 року асистент кафедри фізичної географії, з 1995 року доцент, з 1999 професор, з 2000 завідувач кафедри географії України. Докторська дисертація «Теорія та методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій» захищена у 1998 році. Фахівець у галузі геохімії ландшафтів та ландшафтно-геохімічної екології.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Географи Олексі́й Фе́дорович Трьо́шніков (1 (14) квітня 1914(19140414), с. Павловка Симбірської губернії (нині Баришського району Ульяновської області) — 18 листопада 1991, Санкт-Петербург) — радянський океанолог, географ, дослідник Арктики та Антарктики. Доктор географічних наук (1963), професор (1967), академік АН СРСР (1981). Після закінчення географічного факультету Ленінградського державного університету в 1939 році працював в Арктичному і Антарктичному науково-дослідному інституті.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Геологи Розенбуш Карл Генрих Фердинанд Карл Генрих Фердинанд Розенбуш (нім. Karl Heinrich Ferdinand Rosenbusch, 24 червня 1836, Ейнбек, поблизу Ганновера — 20 січня 1914, Гейдельберг) — німецький петрограф і геолог. Навчався у Геттингемському та Гейдельберзькому університетах. У 1869 р. отримав ступінь доктора філософії у Фрайберзькій гірничій академії. У 1873—1878 рр. — професор мінералогії і геології Страсбурзького, а в 1878—1908 рр — Гейдельберзького університетів. Почений член російського імператорського мінералогічного товариства (1910). Засновник і директор Геологічного комітету в Бадені (з 1888).::::::::::::::::читати далі

Наукові-дослідні установи природничих наук 310пкс Математичний інститут Клея (англ. Clay Mathematics Institute (CMI)) — приватна некомерційна організація, розташована в Кембриджі, штат Массачусетс. Був заснований 1998 року бізнесменом на ім'я Лендон Клей і математиком з Гарварда Артуром Яффі. Інститут підтримує роботу провідних вчених на різних етапах їх кар'єри та організовує конференції, семінари та щорічну літню школу. Сучасні прориви в математиці віздначаються щорічною премією Клея. Основні цілі та завдання.::::::::::::::::читати далі

Наукові-освітні заклади природничих наук Одеський державний екологічний університет — ОДЕКУ (до 2001 р. називався Одеський гідрометеорологічний інститут, ОГМІ) — провідний виш у системі вищої екологічної та гідрометеорологічної освіти України, базовий виш Міністерства екології та природних ресурсів України. В інституті ведеться підготовка спеціалістів з вищою освітою за напрямком підготовки : «Гідрометеорологія», «Військова гідрометеорологія», «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», "Водні біоресурси", «Менеджмент», «Комп'ютерні науки». У складі університету Одеській коледж комп'ютерних технологій, Харківській і Херсонський гідрометеорологічні технікуми, Центр магістерської підготовки на базі Морського гідрофізичного інституту НАН України. Одеський державний екологічний університет має міжвідомчі навчально-науково-виробничі комплекси «Український центр гідрометеорологічної освіти», „Фізика довкілля (сумісно з Інститутом теоретичної фізики НАН України та Інститутом магнетизму НАН України), „Океанологія та морське природокористування” (сумісно з Морським гідрофізичним інститутом НАН України).::::::::::::::::читати далі

Природничо-наукова періодика Ви можете додати сюди посилання на природничонаукові періодичні видання↓ https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Earth_and_atmospheric_sciences_journals Nature Geoscience Imago Mundi National Geographic (журнал) www.geo.1september.ru (cайт газети "География" Первое Сентября); www.nationalgeographic.ru/ (сайт журналу «.Nationalgeographic»); www.vokrugsveta.ru (сайт журналу «Вокруг Света»); www.geo.ru (сайт журнала "GEO"); Российский географический журнал Геология Геоморфология География и природные ресурсы Известия Русского географического общества Записки Императорского Русского географического общества Functional Ecology Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія Фізична географія та геоморфологія Гидрология, гидрохимия и гидроэкология журнал "Путешествие по Свету" Scripta Geologica Земля и Вселенная Oecologia (журнал) Plant Ecology Boletin Geológico y Minero Географія та туризм Экология Landscape Ecology Journal of Ecology Экология Геология нефти и газа (журнал) Природа (журнал) Ecology (журнал) Український географічний журнал - http://ukrgeojournal.org.ua/ Écoscience (журнал) Геодинаміка (журнал) Вестник зоологии Світова географія (журнал) Тектонофізика (журнал) Bulletin of the Geological Society of America - GSA Earth and Planetary Science Letters Geodinamica Acta Geochemistry, Geophysics, Geosystems (G3; electronic journal) Earth-Science Reviews Geological Journal Geological Abstracts Geology - GSA Geology Today (UK) Global and Planetary Change Sedimentary Geology Annals of the Association American Geographers Geoderma Permafrost and Periglacial Processes RadioCarbon The Holocene - Arnold Physical Geography The Professional Geographer Soils Journals Catena Journal of Quaternary Science Quaternary Science Journals Quaternary International Quaternary Research Quaternary Perspectives (newsletters) Quaternary Science Reviews International Journal of Remote Sensing International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation Remote Sensing and Photogrammetry Journals Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology Journal of the Geological Society (UK) http://ci.nii.ac.jp/vol_issue/nels/AN00333248_en.html Hydrological Processes Journal of Hydrology Journal of the American Water Resources Association (formerly Water Resources Bull.) Journal of Hydrologic Engineering Water Resources Research - AGU Glaciology and Glacial Geomorphology Journals Arctic, Antarctic, and Alpine Research Journal of Glaciology Annals of Glaciology (UK) Geoarcheology Anthropology and Archeology Journals Anthropology Today Archaeological Prospection Oxford Journal of Archaeology }}

Природничо-наукова література Ви можете додати сюди посилання на книги в області природничих наук↓ Barr, Stephen M. (2006). A Students Guide to Natural Science. Wilmington, DE: Intercollegiate Studies Institute. ISBN 978-1-932-23692-7.  Gohau, Gabriel (1990). A History of Geology. Revised and translated by Albert V. Carozzi and Marguerite Carozzi. New Brunswick: Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-1666-0.  Grant, Edward (2007). A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the 19th century. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-68957-1.  Lagemaat, Richard van de (2006). Theory of Knowledge for the IB Diploma. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-54298-2.  Ledoux, Stephen F. (2002). Defining Natural Sciences (PDF). Behaviorology Today (New York: Marcel Dekker, Inc.) 5 (1): 34. ISBN 978-0-8247-0824-5. «Fundamentally, natural sciences are defined as disciplines that deal only with natural events (i.e., independent and dependent variables in of the Life Sciences»  Mayr, Ernst (1982). The Growth of Biological Thought: Diversity, Evolution, and Inheritance. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press. ISBN 978-0-674-36445-5.  Oglivie, Brian W. (2008). The Science of Describing: Natural History in Renaissance Europe. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-62088-6.  Prpic, Katarina (2009). Beyond the Myths about the Natural and Social Sciences: A Sociological View. Zagreb: Institute for Social Research. ISBN 978-953-6218-40-0.  Simhony, M. (2006). Invitation to the Natural Physics of Matter, Space, and Radiation. Singapore: World Scientific Publishing Co., Inc. ISBN 978-9-810-21649-8.  Smith, C.H. Llewellyn (1997). The use of basic science. CERN. Процитовано October 20, 2012.  Stokes, Donald E. (1997). Pasteur's Quadrant: Basic Science and Technological Innovation. Washington, D.C.: Brookings Institution Press. ISBN 978-0-815-78177-6.  Atkins, P.W. Galileo's Finger (Oxford University Press) ISBN 0-19-860941-8 Atkins, P.W. Atkins' Molecules (Cambridge University Press) ISBN 0-521-82397-8 Kean, Sam. The Disappearing Spoon - and other true tales from the Periodic Table (Black Swan) London, 2010 ISBN 978-0-552-77750-6 Levi, Primo The Periodic Table (Penguin Books) [1975] translated from the Italian by Raymond Rosenthal (1984) ISBN 978-0-14-139944-7 Stwertka, A. A Guide to the Elements (Oxford University Press) ISBN 0-19-515027-9 Dictionary of the History of Ideas.  Atkins, P.W., Overton, T., Rourke, J., Weller, M. and Armstrong, F. Shriver and Atkins inorganic chemistry (4th edition) 2006 (Oxford University Press) ISBN 0-19-926463-5 Chang, Raymond. Chemistry 6th ed. Boston: James M. Smith, 1998. ISBN 0-07-115221-0. Clayden J., Greeves N., Warren S. Organic chemistry. — Oxford University Press, 2001. — ISBN 978-0198503460. Voet and Voet Biochemistry (Wiley) ISBN 0-471-58651-X Atkins, P.W. Physical Chemistry (Oxford University Press) ISBN 0-19-879285-9 Atkins, P.W. et al. Molecular Quantum Mechanics (Oxford University Press) McWeeny, R. Coulson's Valence (Oxford Science Publications) ISBN 0-19-855144-4 Pauling, L. The Nature of the chemical bond (Cornell University Press) ISBN 0-8014-0333-2 Pauling, L., and Wilson, E. B. Introduction to Quantum Mechanics with Applications to Chemistry (Dover Publications) ISBN 0-486-64871-0 Smart and Moore Solid State Chemistry: An Introduction (Chapman and Hall) ISBN 0-412-40040-5 Stephenson, G. Mathematical Methods for Science Students (Longman) ISBN 0-582-44416-0 }

Природничо-наукові сайти Ви можете додати сюди посилання на веб-сайти в області природничих наук↓ The History of Recent Science and Technology Natural Sciences Information on the Natural Sciences degree programme at Durham University. Natural Sciences Contains updated information on research in the Natural Sciences including biology, geography and the applied life and earth sciences. Natural Sciences Information on the Natural Sciences degree programme at the University of Bath which includes the Biological Sciences, Chemistry, Pharmacology, Physics and Environmental Studies. Reviews of Books About Natural Science This site contains over 50 previously published reviews of books about natural science, plus selected essays on timely topics in natural science. Scientific Grant Awards Database Contains details of over 2,000,000 scientific research projects conducted over the past 25 years. Natural Sciences Tripos Provides information on the framework within which most of the natural science is taught at the University of Cambridge. E!Science Up-to-date science news aggregator from major sources including universities. http://www.dmoz.org/World/Fran%C3%A7ais/Sciences/Sciences_de_la_Terre/ http://geografica.net.ua/ http://geosite.com.ua/ Encyclopedia of Physics at Scholarpedia de Haas, Paul, Historic Papers in Physics (20th Century) на сайті Wayback Machine (архівовано серпень 26, 2009). PhysicsCentral – Web portal run by the American Physical Society Physics.org – Web portal run by the Institute of Physics The Skeptic's Guide to Physics Usenet Physics FAQ – A FAQ compiled by sci.physics and other physics newsgroups Website of the Nobel Prize in physics World of Physics An online encyclopedic dictionary of physics Nature: Physics Physics announced 17 July 2008 by the American Physical Society Physics/Publications, каталог посилань Open Directory Project Physicsworld.com – News website from Institute of Physics Publishing OSU's Phylocode Biology Online – Wiki Dictionary MIT video lecture series on biology Biology and Bioethics. Biological Systems – Idaho National Laboratory The Tree of Life: A multi-authored, distributed Internet project containing information about phylogeny and biodiversity. The Study of Biology Using the Biological Literature Web Resources Journal links PLos Biology A peer-reviewed, open-access journal published by the Public Library of Science Current Biology General journal publishing original research from all areas of biology Biology Letters A high-impact Royal Society journal publishing peer-reviewed Biology papers of general interest Science Magazine Internationally Renowned AAAS Science Publication – See Sections of the Life Sciences International Journal of Biological Sciences A biological journal publishing significant peer-reviewed scientific papers Perspectives in Biology and Medicine An interdisciplinary scholarly journal publishing essays of broad relevance Life Science Log Physics Central – includes articles on astronomy, particle physics, and mathematics. The Vega Science Trust – science videos, including physics Video: Physics "Lightning" Tour with Justin Morgan 52-part video course: The Mechanical Universe...and Beyond Note: also available at 01 – Introduction[недоступне посилання з 01.09.2014] at Google Videos HyperPhysics website – HyperPhysics, a physics and astronomy mind-map from Georgia State University Organizations AIP.org – Website of the American Institute of Physics APS.org – Website of the American Physical Society IOP.org – Website of the Institute of Physics PlanetPhysics.org Royal Society – Although not exclusively a physics institution, it has a strong history of physics SPS National – Website of the Society of Physics Students Портал дистанційного та онлайн навчання з шкільних природничих дисциплін http://www.mes.msu.ru/ http://www.geograf.com.ua/ http://www.ukrmap.com.ua/ http://geo-teacher.at.ua/ http://www.digitalglobe.com/ http://compas.ucoz.com/ http://planetolog.ru/ http://www.ikd.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=10&Itemid=11&lang=uk http://www.usno.navy.mil/oceanography (англ.) http://oceanworld.tamu.edu/resources/glossary.htm (англ.) http://www.ecy.wa.gov/programs/sea/swces/products/glossary.htm(англ.) http://www.whoi.edu/science/instruments/glossaryv2.htm (англ.) http://stommel.tamu.edu/~baum/paleo/ocean/node1.html (англ.) http://www.ecy.wa.gov/programs/sea/swces/products/publications/glossary/words/U_Z.htm#WAVE.html http://databib.org/repository/404 (англ.) http://www.ices.dk/marine-data/data-portals/Pages/ocean.aspx (англ.) http://www.usnan.org.ua/ua/organization/index.html?setActiveOrganization=92 http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/za-tsikl-robit-%E2%80%9Cregionalna-okeanologiya-stan-seredovishcha-ta-mineralno-sirovinni-resursi-at http://pubs.poi.dvo.ru/subjects/%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F?page=9 http://wdc.org.ua/uk/partners/marine-hydrophysical-institute-nas-ukraine http://odeku.edu.ua/ua/struktura-un/instituti-/-fakulteti/kafedra-okeanolog%D1%96%D1%97-ta-morskogo-prirodokoristuvannya http://www.twirpx.com/files/earth_science/oceanology/ft.paper/ https://scripps.ucsd.edu/ (англ.) http://www.oceanologyinternational.com/Site-map/ (англ.) http://www.oceanologyinternational.com/ (англ.) Freeview Video 'Voyage to the Bottom of the Deep Deep Sea' Oceanography Programme by the Vega Science Trust and the BBC/Open University. (англ.) Atlas of Spanish Oceanography by InvestigAdHoc. (англ.) Glossary of Physical Oceanography and Related Disciplines by Steven K. Baum, Department of Oceanography, Texas A&M University (англ.) Barcelona-Ocean.com Inspiring Education in Marine Sciences (англ.) Océanographie sur le site du Service hydrographique et océanographique de la marine (фр.) Cours d'Oceanographie - L'Ocean en mouvement sur le site de l'Institut français de recherche pour l'exploitation de la mer (фр.) [1] - Masters et Doctorat en sciences de la mer sur le site de L'Institut Universitaire Européen de la Mer (фр.) Laboratoire de Physique des océans (Brest) (фр.) Formation en Sciences de la Planète Terre (фр.) Observatoire global du Saint-Laurent - OGSL (фр.) Site de la spécialité Océanographie et Environnements Marins (OEM) du Master de l'UPMC (фр.) Site de l'observatoire océanologique de Banyuls sur mer (UPMC) (фр.) Site de l'observatoire océanologique de Villefranche sur mer (UPMC) (фр.) Site de la station biologique de Roscoff (UPMC) (фр.) Mercator Océan - Le centre français d'analyses et de prévisions océaniques (фр.) PREVIMER - Observations et prévisions côtières (фр.) NEMO - Modèle numérique d'océan utilisé en recherche et en océanographie opérationnelle (фр.) Société Actimar - Océanographie Opérationnelle (фр.) André Toulmond, 2007, Les scientifiques sur les chemins des mers : une brève histoire illustrée de l'océanographie (фр.) Qu'est ce que l'océanographie ? sur le site de la Médiathèque de La Cité de la Mer (фр.) http://www.ocean.ru/(рос.) http://www.geogr.msu.ru/cafedra/ocean/ (рос.) http://www.oceanography.narod.ru/ (рос.) http://www.ocean.ru/disser/index.php/glavnaya/institut-okeanologii-ran.html (рос.) http://www.oceanographers.ru/ (рос.) http://www.mirgeografii.ru/ http://geograf.lnu.edu.ua/ http://geoinfo.if.ua/ https://vk.com/geo_f http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/ggf/ http://www-geology.univer.kharkov.ua/ http://www.ggf-dnu.org.ua/ http://lviv-online.com/ua/study/university/heohrafichnyj-fakultet-lnu-im-ivana-franka/ http://www.dnu.dp.ua/view/ggf http://pgf.udpu.org.ua/ http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty-geograph http://geo.chnu.edu.ua/index.php?page=ua http://geo-tnpu.org.ua/ http://pgf.rv.ua/ http://www.rshu.ru/university/faculty/ocean/ (рос.) https://www.facebook.com/oceanologyOSENU (рос.) http://www.nigmatulin.ru/institut-okeanologii-ran-im.p.p.shirshova.html (рос.) http://atlantic.ocean.ru/content/view/19/47/ (рос.) http://www.nts-tv.com/sciense/20540-problemy-okeanologii.html (рос.) http://revival2012nataliz.blogspot.com/ http://danylovych60.blogspot.com/ http://geo.pnpu.edu.ua/ http://geopom.at.ua/ http://rozumniki.net/catalog/products/geografiya/ http://vadilla.in.ua/ http://geo-teacher.at.ua/ http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=315 http://geoknigi.com/ http://www.geokyiv.org/ http://www.scholarly-societies.org/watersci_soc.html (англ.) https://sites.google.com/site/mrsbonesenvironmentalscience/ (англ.) https://sites.google.com/site/mrsowsleyclasssite/oceanology/oceanology-calendar (англ.) http://www.imarest.org/events-courses/events-conferences/oceanology-international-china-2015(англ.) NASA Jet Propulsion Laboratory - Physical Oceanography Distributed Active Archive Center (PO.DAAC). A data center responsible for archiving and distributing data about the physical state of the ocean.(англ.) Scripps Institution of Oceanography. One of the world's oldest, largest, and most important centers for ocean and Earth science research, education, and public service. (англ.) Woods Hole Oceanographic Institution (WHOI). One of the world's largest private, non-profit ocean research, engineering and education organizations. (англ.) British Oceanographic Data Centre. A source of oceanographic data and information. (англ.) NOAA Ocean and Weather Data Navigator. Plot and download ocean data. (англ.) http://geo-bav.at.ua/ http://geo-klass.at.ua/ http://www.geo.univ.kiev.ua/uk/ http://www.geography.pp.ua/2013/04/blog-post_7.html http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=48&Itemid=96 http://geography.in.ua/ http://www.rgo-speleo.ru/books/DVN_80_let/DVN_chast_2.htm http://geo.web.ru/ http://www.geo.gov.ua/ http://geoinf.kiev.ua/ http://geology.lnu.edu.ua/index_u.html http://www.geo.komisc.ru/ http://dynamo.geol.msu.ru/ http://www.ggf-dnu.org.ua/ http://geology.gov.kz/ru/ http://geo.web.ru/db/top_geo.html http://www.stratigraphy.org/ http://www.izdatgeo.ru/ http://oilbook-bagrad.hoter.ru/ http://www.ginras.ru/ http://hydro-geo.com.ua/geologiya http://www.geonews.ru/ http://www.jurassic.ru/ http://www.webois.org.ua/jewellery/stones/magia-kamney.htm http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=437822 http://geo.mfvsegei.ru/200k/index.html http://www.mining-enc.ru/ http://smach.narod.ru/ https://www.facebook.com/pages/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82-%D0%9A%D0%9D%D0%A3-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0/173867142765138?fref=nf http://pubs.poi.dvo.ru/subjects/%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F?page=9 (рос.) http://chinaclub.ua/education/university.php?ELEMENT_ID=562 (рос.) http://www.scimagojr.com/journalsearch.php?q=28420&tip=sid http://podaac.jpl.nasa.gov/ http://www.okeanavt.ru/ (рос.) http://www.mirf.ru/Articles/print5669.html http://www.gubkin.ru/faculty/geology_and_geophysics/chairs_and_departments/geology/Studentu_Geotektonika_Geomorfologiya.pdf http://900igr.net/prezentatsii/biologija/Rastenija-v-vode/005-Klassifikatsija-rastenij-Gidatofity.html http://www.phys.msu.ru/rus/about/sovphys/ISSUES-2002/1(26)-2002/26-9/ (рос.) http://geographyofrussia.com/problema-mirovogo-okeana/ (рос.) http://schools.keldysh.ru/school1413/eco1/ocean.htm (рос.) http://www.ocean-fcp.ru/problem.php (рос.) http://1001qfo.info/content/view/1227/141/ (рос.) https://archive.org/stream/glossaryofoceano00unit/glossaryofoceano00unit_djvu.txt (англ.) https://quizlet.com/5015578/oceanography-terms-flash-cards/(англ.) }

Категорії ▼ Природничі науки ► Незавершені статті з природничих наук ► Біологія ► Медицина ► Науки про Землю ► Природознавство ► Фізичні науки ► Хімія

Науково-популярні телепрограми та кінофільми Життя (англ. Life) — телевізійний документальний фільм, вперше показаний на телеканалі BBC з жовтня по грудень 2009 року. Life створений BBC Natural History Unit спільно з Discovery Channel, Skai TV та Відкритим університетом. Оригінальний сценарій, використаний в британській і канадській версіях, був написаний і розказаний Девідом Аттенборо. На телеканалі BBC серіал був представлений із десяти 50-хвилинних епізодів. Перша серія дає загальне введення в телефільм, друга показує рослини, а інші призначені для основних груп тварин. Їх метою було показати загальні риси, які зробили свій внесок в успіх кожної групи, а також інтимні та драматичні моменти у житті окремих видів, які були обрані завдяки їх видатним досягненням або харизмі. Наприкінці кожної серії показано десятихвилинний making-of із найцікавішими моментами зйомки, в результаті чого загальний час серії досяг 60 хвилин.::::::::::::::::читати далі

Корисні шаблони {{Інтерес:Портал:Природничі науки}}  {{Інтерес:Природничі науки}}  {{Інтерес:Фізика}}  {{Інтерес:Астрономія}}  {{Інтерес:Хімія}}  {{Інтерес:Біологія}}  {{Інтерес:Геологія}}  {{Інтерес:Географія}}  {{Інтерес:Метеорологія}}  {{Інтерес:Гідрологія}}  {{Інтерес:Океанологія}}  {{Інтерес:Геоморфологія}}  {{Інтерес:Мінералогія}}  {{Інтерес:Екологія}}  {{Інтерес:Географія України}}  {{Інтерес:Математика}}  {{Корисні копалини країн світу}}  {{Геологія України}}  {{Незавершені статті з природничих наук}}  {{Учасник проекту:Природничі науки}}  {{Учасник проекту:Землезнавство}}  {{Учасник проекту:Гідрологія}}  {{Учасник проекту:Метеорологія та кліматологія}}  {{Учасник проекту:Океанологія}}

Вікіпроекти

Братні портали Наука Природничі науки Антропологія Медицина Астрономія Фізика Хімія Біологія Науки про Землю Географія • Метеорологія та кліматологія • Геологія • Мінералогія • Ботаніка • Екологія • Біологія океану • Іхтіологія • Океанологія • Гідрологія

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

---

Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Кінематограф • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм • Фантастика · Фентезі
—
Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Океанологія • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія
—
Україна... • Російська збройна агресія проти України • Діаспора • Географія • Караїми • Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •
—
Географія... • Австралія і Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна і Північна Америка • Країни світу...

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти