Портал:Природничі науки

Розділ Вікіпедії: Природничі науки
Проект  |  Портал

Природничі науки Множина Мандельброта — як ілюстрація фрактальної границі між відомим і невідомим Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки. До природничих наук зараховують : астрономію — науку про Всесвіт, фізику — науку про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі, хімію — науку про будову й перетворення речовин, біологію — науку про живу природу, науки про Землю (або Землезнавство - це термін, для дисциплін із вивчення планети Земля) — географію, геофізику й геологію, медицину — науку про людське тіло та його хвороби. Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін. Одна тільки фізика об'єднує ціле сімейство наук (механіка, термодинаміка, оптика, електродинаміка і т. д.)..::::::::::::::::читати далі

Вибрана стаття Побудова трикутника Рело Трику́тник Рело́ (англ. Reuleaux triangle) — Пласка опукла геометрична фігура Серед інших фігур сталої ширини трикутник Рело виділяє низка його граничних властивостей — найменша площа, найменший можливий кут при вершині, найбільша асиметричність щодо центру. Також трикутник набув поширення в техніці — на його основі були створені кулачкові та грейферні механізми, роторний двигун Ванкеля, і навіть дрилі, що дозволяють свердлити квадратні отвори. Рело не є першовідкривачем цієї фігури, хоча він і детально дослідив її. Зокрема, він розглядав питання про те, скільки контактів (в кінематичних парах) необхідно, щоб запобігти рухові плоскої фігури, і на прикладі викривленого трикутника, вписаного в квадрат, показав, що навіть трьох контактів може бути недостатньо для того, щоб фігура не оберталася.::::::::::::::::читати далі

Вибране зображення Нільс Бор

Фізична термінологія Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки). В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу. Рішенням XIV Генеральної конференції з мір і вагів (1971 р.) одиниця кількості речовини «моль» була затверджена як сьома основна одиниця Міжнародної системи. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки ж частинок, скільки міститься атомів у 0,012 кг вуглецю-12. Поняття «кількість речовини» було введене в науку давно. Проте вважалося, що кількість речовини не є особливою самостійною величиною, принципово відмінною від маси. Хоча після припущення Авогадро (1813 р.) про те, що рівні об'єми різних газів при однаковому тиску містять одне і те ж число молекул, кількість речовини і трактувалася як число молекул, але будучи пропорційною масі, вона тотожна їй. .::::::::::::::::читати далі

Астрономічна термінологія Спостереження із використанням радіотелескопів відіграють важливу роль в дослідженнях парадоксу Фермі Парадо́кс Фе́рмі — парадокс, запропонований фізиком Енріко Фермі, який піддає сумніву можливість виявлення позаземних цивілізацій. Конкретніше, він стосується спроб відповісти на одне із найважливіших запитань всіх часів: «Чи людство є єдиною технологічно розвинутою цивілізацією у Всесвіті?» Рівняння Дрейка, що дає оцінку кількості позаземних цивілізацій, з котрими ми могли би вступити в контакт, дає, в залежності від вибору невідомих параметрів, достатньо високу оцінку шансам на таку зустріч. На такий висновок Фермі відповів, що, якщо в нашій галактиці повинно існувати багато розвинутих цивілізацій, тоді «Де вони? Чому ми не спостерігаємо жодних слідів розумного позаземного життя, таких, наприклад, як зонди, космічні кораблі або радіопередачі?» Припущення в основі парадоксу Фермі часто називають Принципом Фермі. Парадокс можна підсумувати так: Поєднання поширеної віри в те, що у Всесвіті існує значна кількість технологічно розвинутих цивілізацій, із відсутністю яких-небудь спостережень, котрі б її підтверджували, є парадоксальним і веде до висновку, що або наше розуміння природи, або наші спостереження неповні та помилкові. Одна із нових гіпотез, названа Гіпотеза виняткової Землі, стверджує, що.::::::::::::::::читати далі

Хімічна термінологія Вода — одна з найбільш розповсюджених на Землі речовин. Речовина́ — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд. Терміном хімічна речовина позначають головним чином матерію — речовину організовану в атоми, молекули тощо. Фізичні та хімічні властивості речовин зумовлюються взаємодією між електронами та атомними ядрами, а також між атомами, молекулами, йонами. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими, з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини розділяються на органічні і неорганічні.::::::::::::::::читати далі

Біологічна термінологія Квантова еволюція (від лат. quantum — скільки) — термін введений Дж. Сімпсоном (1944) для позначення особливої форми філетичної еволюції ( макроеволюції), що відбувається при переході даної популяції з однієї адаптивної вершини на іншу (нову або ту, що залишалася перш незайнятою). При такому переході вона повинна перетнути певну адаптивну «долину». Перехід на нову адаптивну вершину зазвичай роблять невеликі популяції, еволюція відбувається з надзвичайно високими швидкостями. Концепція пояснює високі темпи еволюції при формуванні великих таксонів ( родин, рядів, класів і т. д.).::::::::::::::::читати далі

Екологічна термінологія Гомогенність фітоценозів (англ. homogeneity від грец. homogenes — однорідний) — флористична і структурна однорідність фітоценозів. Данелія (англ. Dagnelie) сформулював наступні ознаки гомогенного угруповання: ймовірність знайти особину кожного виду постійна по всій площі спільноти, розподіл усіх видів відповідає закону розподілу Пуассона, всі види розподілені незалежно, схожість майданчиків не залежить від відстані між ними у просторі. Ці ознаки Г.ф. сформульовані занадто жорстко і тому практично неможливо знайти рослинність, яка задовольняла б їм усім одночасно, Г.ф. протиставляється гетерогенності фітоценозів. Концепція континууму виключає абсолютну Г.ф., і віднесення спільнот до класу гомогенних або гетерогенних явищ залежить від обраного порогу. Наприклад, нерівномірність розподілу окремих видів можна розглядати як несуттєву ознаку і говорити про гетерогенність фітоценозів тільки у випадку чергування у просторі різних комбінацій видів (кореляційних плеяд). У таксономічному континуумі поняттю «Г.ф.» відповідає гомотопність фітоценонів (стосовно не до фітоценозів, а до фітоценонів). Г.ф. досліджується за допомогою індексів гомогенності.::::::::::::::::читати далі

Геологічна термінологія Катагенез (рос. катагенез, англ. katagenesis, нім. Katagenese f, Katagenesis f (in der Geologie f)) у геології — природний процес зміни осадових гірських порід, що настає після діагенезу й передує метаморфізмові. Полягає у значному ущільненні порід, утворенні мінералів вторинних і перекристалізації речовини тощо. Стадія Катагенезу при газонафтоутворенні Розділяється на ряд підстадій: ранню – протокатагенез (буровугільний етап вуглефікації), середню – мезокатагенез (кам’яновугільний етап), пізню – апокатагенез (антрацитовий етап). Протокатагенез характеризується зануренням порід в зону температур 50-800С і тисків 30,4-35,5 МПа. Процес подальшого фізико-хімічного перетворення органіки, але в більш жорстких термобаричних умовах, супроводжується переважно утворенням газоподібних вуглеводнів за рахунок відщеплення периферійних груп від вхідної макромолекули органічної речовини. Одночасно відбувається подрібнення (відділення низькомолекулярних вуглецевих сполук) та збільшення молекул органічної речовини (полімеризація основної матриці керогену), до кінця підстадії – дозрівання мікронафти (жирні кислоти частково декарбоксилюються, частково полімеризуються і переходять у полімерліпіди). Мезокатагенез (МК) – основна підстадія в історії утворення нафти. Вона розчленується на ряд градацій від МК1 до МК5.::::::::::::::::читати далі

Природничо-географічна термінологія Коралові атоли Ато́л (малай. adol — замкнений) — кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) лагуну. Виникають атоли навколо островів здебільшого вулканічного походження зі скелетних решток коралів та червоних водоростей і зустрічаються тільки у тропічних та субтропічних відкритих частинах океанів. Кільце атола має вигляд валу, що замикає внутрішню лагуну і зовні круто спадає в бік океану..::::::::::::::::читати далі

Астрономічна номенклатура Іо (грец. Ιώ) — супутник Юпітера, найближчий до планети з чотирьох галілеєвих супутників. Його діаметр становить 3642 кілометри, тому Іо є четвертим за величиною супутником у Сонячній системі. Він був названий на честь міфологічної Іо, яка була жрицею Гери та коханкою Зевса. Має особливо бурхливу вулканічну активність. Іо був відкритий Галілео Галілеєм у 1610 за допомогою його першого в історії телескопа. Перші фото Іо були зроблені зондом «Піонер-11», який пролетів повз Юпітер в грудні 1974. Будова Іо За даними непрямих досліджень, поверхня супутника представлена породами, що на 55(60)% складені сіркою (в Сонячній системі це, імовірно, найбагатші поклади сірки, які доступні з поверхні планети), на 30% — зневодненим астраханітом, на 15% — сульфатом заліза, гематитом (модель Ф.Фанале і Д.Неша). Надра планети містять силікатні гірські породи. На Іо зафіксовано до 8-10 активних вулканів, на поверхні — скиди, ескарпи..::::::::::::::::читати далі

Хімічна номенклатура Манга́н (символ Mn, рос. Марганец) — хімічний елемент з атомним номером 25. Метал, який відповідає цьому елементу — марганець. Манган Манган повільно реагує з водою, розчиняється в кислотах, реагує з усіма неметалами (при нагріванні), крім водню. Представлений в основному оксидами, карбонатами і в меншій мірі — силікатами мангану. Основні мінерали мангану: піролюзит, гаусманіт, псиломелан, манганіт, брауніт, родохрозит, родоніт. Крім того, манган містять мінерали: велініт. Внаслідок кристалохімічної близькості мангану до трьох найважливіших петрогенних елементів — Fe, Mg, Ca — широко представлений як ізоморфна домішка в породотвірних мінералах (олівінах, ґранатах, слюді, карбонатах). Значну кількість мангану містять залізо-марганцеві конкреції..::::::::::::::::читати далі

Біологічна номенклатура Осика Осика (Populus tremula L., Populus pseudotremula N. Rubtz.) — дерево родини Вербові (Salicaceae). Це високе струнке дерево (20-30 м заввишки) родини вербових (Salicaceae) з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-зеленою корою. У старих дерев кора в нижній частині чорна, глибокотріщинувата. Молоді пагони бурі, звичайно голі, блискучі, бруньки клейкі, загострені, Листки (3-7 см завдовжки) чергові, округлі або округлояйцеподібні, виїмчасто-зубчасті, шкірясті, зісподу сизуваті. Черешки довгі, сплюснуті, голі. Квітки роздільностатеві, рослини дводомні. Тичинкові сережки пониклі (7-10 см завдовжки), темно-пурпурові, квітки без оцвітини, на коротких ніжках, приквіткові луски торочкуваті, волохато-війчасті; тичинок 5-8, пиляки пурпурово-червоні. Маточкові сережки тонші, менш яскраві, квітки з келихоподібним диском при основі і грушоподібною голою зеленою зав'яззю та двома пурпуровими приймочками. Плід — коробочка, видовжено-конічна (до 7 мм завдовжки), відкривається двома стулками. Насіння дрібне, має чубок з сріблястих волосків.::::::::::::::::читати далі

Геологічна номенклатура Алма́з (від араб. ألماس‎, almās — нездоланний, англ. diamond; нім. Diamant) — безбарвний прозорий мінерал класу самородних неметалів, тверда кристалічна кубічна алотропна видозміна Карбону. Алмаз належить до дорогоцінних каменів і є найтвердішою з відомих речовин (твердість 10 за шкалою Мооса за означенням). Алмази можуть бути як природними, так і синтетичними. Промислові алмази завдяки своїй надзвичайній твердості використовуються для шліфування, свердління і різання, буріння твердих гірських порід, обробки твердих металів та їхніх сплавів тощо. Найбільші родовища алмазу розташовані в Південній Африці та в Якутії. Щорічний світовий видобуток алмазу становить приблизно 300 кг. В останні роки алмаз почали одержувати штучно при дуже високих тисках і високій температурі.::::::::::::::::читати далі

Природничо-географічна номенклатура Яблуни́цький перева́л (інші назви — Яблуне́цький перевал, Татарський перевал, Ясінський перевал, Беркут) — перевал в Українських Карпатах. Розташований на території Гуцульщини, на межі Закарпатської (Рахівський район) та Івано-Франківської області (Надвірнянський район), на південно-західній околиці села Яблуниці (присілок Довгий Грунь). Висота перевалу 931 м над рівнем моря. Лежить на вододілі річок Пруту і Чорної Тиси, у сідловині (звуженні) Яблуницького хребта. На схилах перевалу (переважно з південно-західного боку) ростуть смерекові ліси, місцями з домішкою ялиці та кедрової сосни і післялісовими луками. На перевалі розташований пансіонат і ресторан «Беркут», діє сувенірний ринок, облаштовано оглядовий майданчик, з якого видно частину смт Ясіня і Свидівецького масиву з горами Близниця.::::::::::::::::читати далі

Списки природничих наук Ви можете додати сюди посилання на Списки природничих наук↓ Гібриди великих кішок Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі Список котячих порід Рідкісні та зникаючі рослини і тварини України (довідник) Список одомашнених тварин Список порід коней Тварини України, занесені до Європейського Червоного списку Тварини Червоної книги України Тварини, що виключені з Червоної книги України (2009 рік) Фауна України Птахи, занесені до Червоної книги Азербайджану Список птахів Азербайджану Список птахів Албанії Список птахів Гібралтару Список птахів Ґренландії Список птахів Греції Список птахів Естонії Список птахів Ісландії Список птахів Казахстану Список птахів Кіпру Список птахів Латвії Список птахів Литви Список птахів Молдови Птахи Японії Птахи, занесені до Червоної книги України Список птахів Росії Список птахів України Список птахів Фарерських островів }}

Нові статті Каменне (Октябрський район) — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Каримкари — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Дифузія нейтронів — почато 23 липня 2019 користувачем Lxlalexlxl Горноріченськ — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Комсомольський (Октябрський район) — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Зарічний (Октябрський район) — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Великі Леуші — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Великий Атлим — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Малий Атлим — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Сергино — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Сергино (Октябрський район) — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Falciformispora — почато 23 липня 2019 користувачем Lars vontrier Шеркали — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Чемаші — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Нижні Нарикари — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Верхні Нарикари — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Натрій-калієвий сплав — почато 23 липня 2019 користувачем Lxlalexlxl Крокіс вовнистий — почато 23 липня 2019 користувачем Sehrg Міжселенна територія Октябрського району — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Приобське міське поселення — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Талинське міське поселення — почато 23 липня 2019 користувачем Вальдимар Усього знайдено статей: 417261 (23 липня 2019)

Теми природничих наук Біологія Життя • Вид • Клітина • Тварина • Рослина • Стебло • Коріння • Генетичний код • Хромосома • Кістка • Скелет • Людина • Кров Хімія Хімічний елемент • Неорганічна хімія • Хімічна сполука • Валентність • Хімія в Україні • Хімічна реакція •Розчин • Органічна хімія • Молекула• Колоїдна хімія Фізика Атом • Фізична величина • Швидкість • Електрон • Температура • Проводимість • Поле • Опір• Тіло • Кварк • Квант • Елементарна частинка• Закон збереження маси Астрономія Великий вибух • Газово-пильова туманність • Орбіта • Планета • Зірка • Комета • Зоряна система • Астероїд • Телескоп Геологія Гірська порода • Мінерал • Корисна копалина • Тектонічна плита • Платформа • Рухливий пояс • Ера • Геологічна епоха • Пласт • Мантія • Магма Географія Географічне відкриття • Географічна оболонка • Ландшафт • Атмосфера • Вітер • Літосфера • • Рівнина • Гірська система • Материк • Океан • Гідросфера •

Добра стаття Акролеї́н' або акри́ловий альдегі́д (від лат. acer, acris — «гострий» і oleum — «олія», рос. акролеин, англ. acrolein, нім. Akrolein, Propenal) — С3Н4О або СН2=СНСНО, органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв'язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонку очей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі за неї і добре розчиняються у воді. Легкозаймиста; добре розчиняється в органічних розчинниках; розчинність у воді 40 г в 100 мл. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу — діакрил. Для стабілізації акролеїну додають гідрохінон. На повітрі акролеїн окиснюється в пропенову кислоту. У період між 1980 та початком 1990-х років промислове виробництво акролеїну в різних країнах світу становило: США — від 27 до 35 тисяч тонн/рік, Японія (діє кілька виробництв) — близько 20 тисяч тонн/рік, Європейський Союз (виробляється у Франції і Німеччині) — від 60 тисяч тонн/рік, Росія — 10,5 тисяч тонн/рік (станом на 1994 рік).::::::::::::::::читати далі

Вибрані списки природничих наук Якоб Гендрік Вант-Гофф (1852—1911) був першим Нобелівським лауреатом з хімії за відкриття законів хімічної динаміки та осмотичного тиску в розчинах У списку лауреатів Нобелівської премії з хімії наведено всіх вчених, нагороджених цією премією з моменту її заснування у 1901 році. Станом на 2015 рік Нобелівську премію отримали 172 різні особи. Двічі здобував нагороду лише один вчений — Фредерік Сенгер (у 1958 і 1980 роках). Нагороду присуджують не лише індивідуально — Нобелівський комітет з хімії може розділити її між кількох науковців, що проводили дослідження близьких тем. Попри те, що вручення премії є щорічним, через різні причини визначення лауреатів не проводилося протягом восьми років. Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів. Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років.::::::::::::::::читати далі

Обрана ілюстрація Українські альпіністи в горах Кавказу Browser SSO

Обраний життєпис природничих наук. Фізики Ве́рнер Карл Ге́йзенберг(поширене також інше, ближче до німецького оригіналу, написання прізвища — Гайзенберг) (нім. Werner Karl Heisenberg; 5 грудня 1901, Вюрцбург — 1 лютого 1976, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1932), член кількох академій та наукових товариств світу. Гейзенберг є автором низки фундаментальних результатів у квантовій теорії: він заклав основи матричної механіки, сформулював принцип невизначеності, застосував формалізм квантової механіки до проблем феромагнетизму, аномального ефекту Зеемана та інших. Брав активну участь у розвитку квантової електродинаміки (теорія Гейзенберга — Паулі) та квантової теорії поля (теорія S-матриці), в останні десятиріччя життя робив спроби створення єдиної теорії поля. Гейзенбергу належить одна з перших квантовомеханічних теорій ядерних сил; під час Другої світової війни він був провідним теоретиком німецького ядерного проекту. Низку праць присвячено фізиці космічних променів, теорії турбулентності, філософським проблемам природознавства. Гейзенберг відіграв велику роль в організації наукових досліджень у повоєнній Німеччині. .::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Астрономи Юджин Ньюмен Паркер (англ. Eugene Newman Parker; 10 червня 1927) — американський астроном та геофізик. Член Національної АН США (1967). Народився в місті Гаутон (Мічиган), в 1948 закінчив Мічиганський університет, продовжив освіту в Каліфорнійському технологічному інституті. У 1951-1955 викладав в університеті штату Юта. З 1955 працює в Інституті імені Фермі Чиказького університету (з 1962 — професор фізики, очолює кафедру астрономії та астрофізики університету). Основні праці в галузі фізики плазми та її застосувань до проблем астрофізики і геофізики. Досліджував рішення рівнянь руху для беззіткненої плазми, прискорення швидких частинок і магнітну анігіляцію в сонячних спалахах, утворення сонячних плям і природу магнітного поля Сонця, поширення ударних хвиль у міжпланетному просторі, походження і структуру галактичних магнітних полів, походження та поширення галактичних космічних променів. Виконав піонерські роботи з вивчення властивостей сонячного вітру і його взаємодії з геомагнітним полем..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Хіміки Ла́йнус Карл По́лінг (англ. Linus Carl Pauling; *28 лютого 1901 — †19 серпня 1994) — американський квантовий хімік і біохімік, також відомий своїми дослідженнями в кристалографії, молекулярній біології та медицині. Полінг-випускник Стенфорда. 1922 р. Народився в штаті Ореґон. Батько був аптекарем. Перебування в аптеці батька наблизило юнака до хімії та праці в лабораторії з хімічними сполуками. Закінчивши Стенфордський університет, почав працювати в Ореґонському сільськогосподарському коледжі. Виявив настільки глибокі знання в тогочасній хімії, що молодому Полінгу запропонували стати викладачем хімії. Серед його студентів на той час була й Ава Хеве Міллер. Обидва справили приємне враження один на одного й за рік по знайомстві побралися..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Біологи Сергій Миколайович Скадовський (* 31 серпня (12 вересня) 1886, Білозерка, нині Херсонської області — 2 травня 1962, Москва) — радянський гідробіолог, творець еколого-фізіологічного напряму в гідробіології, доктор біологічних наук, професор (1935). Походить з Херсонської гілки роду Скадовських. Батько — Скадовський Микола Львович, український художник, ініціатор і співзасновник Товариства періодичних виставок південно-російських художників в Одесі, помер, коли Сергієві не виповнилося ще й шести років. Мати вдруге вийшла заміж за відомого невропатолога і психолога Григорія Россолімо..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Екологи Ма́лишева Людми́ла Леоні́дівна (10 листопада 1954 — 29 серпня 2000) — український фізико-географ, геоеколог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилась 10 листопада 1954 року в місті Києві. Закінчила 1977 року географічний факультет Київського університету. У Київському університеті працює з 1981 року молодшим науковим співробітником науково-дослідного сектору. Кандидатська дисертація «Ландшафтное обоснование выбора районов размещения АЭС (на примере Украинской ССР)» захищена у 1988 році. З 1992 року асистент кафедри фізичної географії, з 1995 року доцент, з 1999 професор, з 2000 завідувач кафедри географії України. Докторська дисертація «Теорія та методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій» захищена у 1998 році. Фахівець у галузі геохімії ландшафтів та ландшафтно-геохімічної екології.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Географи Ободовський Олександр Григорович (18 січня 1958 року) — український гідролог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народився 18 січня 1958 року Києві. Закінчив 1980 року Київський університет зі спеціальності «географ-гідролог». З 1980 року почав свій трудовий шлях інженером на географічному факультеті Київського державного університету, пізніше інженером-програмістом, старшим інженером Інформаційного обчислювального центру, у 1989–1992 роках асистент, з 1992 року доцент, з 2003 року професор кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету, з 1996 року заступник декана з наукової роботи географічного факультету. Кандидатська дисертація «Руслоформуючі витрати води річок рівнинної частини України» захищена у 1988 році в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова, докторська дисертація «Регіональний гідролого-екологічний аналіз руслових процесів» захищена в 2002 році в Київському національному університеті Тараса Шевченка.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис природничих наук. Геологи Якоб Юганнес Седергольм Седергольм Якоб Йоханнес (20 липня 1863, Гельсінкі, — 26 червня 1934, там же) — фінський геолог і петрограф. Директор геологічної комісії Фінляндії (1893—1933 рр.). Геологія і петрографія докембрійських гірських порід Фінляндії. Увів у петрографію термін «мігматит» (1907) і опрацював вчення про мігматити. На честь Якоба Седергольма названо мінерал з групи піротину — седерхольміт (селенід нікелю b-NiSe)..::::::::::::::::читати далі

Наукові-дослідні установи природничих наук Міжнародні контакти ЛЦ ІКД НАНУ НКАУ Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України (ЛЦ ІКД НАН України та НКА України) створено 8 квітня 1996 за угодою між Національною академією наук України та Національним космічним агентством України на базі Спеціального конструкторсько-технологічного бюро (СКТБ) Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України, де роботи по космічній тематиці проводилися, починаючи з 1968 року. Основними напрямами діяльності ЛЦ ІКД НАН України та НКА України є.::::::::::::::::читати далі

Наукові-освітні заклади природничих наук Одеський державний екологічний університет — ОДЕКУ (до 2001 р. називався Одеський гідрометеорологічний інститут, ОГМІ) — провідний виш у системі вищої екологічної та гідрометеорологічної освіти України, базовий виш Міністерства екології та природних ресурсів України. В інституті ведеться підготовка спеціалістів з вищою освітою за напрямком підготовки : «Гідрометеорологія», «Військова гідрометеорологія», «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», "Водні біоресурси", «Менеджмент», «Комп'ютерні науки». У складі університету Одеській коледж комп'ютерних технологій, Харківській і Херсонський гідрометеорологічні технікуми, Центр магістерської підготовки на базі Морського гідрофізичного інституту НАН України. Одеський державний екологічний університет має міжвідомчі навчально-науково-виробничі комплекси «Український центр гідрометеорологічної освіти», „Фізика довкілля (сумісно з Інститутом теоретичної фізики НАН України та Інститутом магнетизму НАН України), „Океанологія та морське природокористування” (сумісно з Морським гідрофізичним інститутом НАН України).::::::::::::::::читати далі

Природничо-наукова періодика Ви можете додати сюди посилання на природничонаукові періодичні видання↓ https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Earth_and_atmospheric_sciences_journals Nature Geoscience Imago Mundi National Geographic (журнал) www.geo.1september.ru (cайт газети "География" Первое Сентября); www.nationalgeographic.ru/ (сайт журналу «.Nationalgeographic»); www.vokrugsveta.ru (сайт журналу «Вокруг Света»); www.geo.ru (сайт журнала "GEO"); Российский географический журнал Геология Геоморфология География и природные ресурсы Известия Русского географического общества Записки Императорского Русского географического общества Functional Ecology Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія Фізична географія та геоморфологія Гидрология, гидрохимия и гидроэкология журнал "Путешествие по Свету" Scripta Geologica Земля и Вселенная Oecologia (журнал) Plant Ecology Boletin Geológico y Minero Географія та туризм Экология Landscape Ecology Journal of Ecology Экология Геология нефти и газа (журнал) Природа (журнал) Ecology (журнал) Український географічний журнал - http://ukrgeojournal.org.ua/ Écoscience (журнал) Геодинаміка (журнал) Вестник зоологии Світова географія (журнал) Тектонофізика (журнал) Bulletin of the Geological Society of America - GSA Earth and Planetary Science Letters Geodinamica Acta Geochemistry, Geophysics, Geosystems (G3; electronic journal) Earth-Science Reviews Geological Journal Geological Abstracts Geology - GSA Geology Today (UK) Global and Planetary Change Sedimentary Geology Annals of the Association American Geographers Geoderma Permafrost and Periglacial Processes RadioCarbon The Holocene - Arnold Physical Geography The Professional Geographer Soils Journals Catena Journal of Quaternary Science Quaternary Science Journals Quaternary International Quaternary Research Quaternary Perspectives (newsletters) Quaternary Science Reviews International Journal of Remote Sensing International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation Remote Sensing and Photogrammetry Journals Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology Journal of the Geological Society (UK) http://ci.nii.ac.jp/vol_issue/nels/AN00333248_en.html Hydrological Processes Journal of Hydrology Journal of the American Water Resources Association (formerly Water Resources Bull.) Journal of Hydrologic Engineering Water Resources Research - AGU Glaciology and Glacial Geomorphology Journals Arctic, Antarctic, and Alpine Research Journal of Glaciology Annals of Glaciology (UK) Geoarcheology Anthropology and Archeology Journals Anthropology Today Archaeological Prospection Oxford Journal of Archaeology }}

Природничо-наукова література Ви можете додати сюди посилання на книги в області природничих наук↓ Barr, Stephen M. (2006). A Students Guide to Natural Science. Wilmington, DE: Intercollegiate Studies Institute. ISBN 978-1-932-23692-7.  Gohau, Gabriel (1990). A History of Geology. Revised and translated by Albert V. Carozzi and Marguerite Carozzi. New Brunswick: Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-1666-0.  Grant, Edward (2007). A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the 19th century. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-68957-1.  Lagemaat, Richard van de (2006). Theory of Knowledge for the IB Diploma. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-54298-2.  Ledoux, Stephen F. (2002). Defining Natural Sciences (PDF). Behaviorology Today (New York: Marcel Dekker, Inc.) 5 (1): 34. ISBN 978-0-8247-0824-5. «Fundamentally, natural sciences are defined as disciplines that deal only with natural events (i.e., independent and dependent variables in of the Life Sciences»  Mayr, Ernst (1982). The Growth of Biological Thought: Diversity, Evolution, and Inheritance. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press. ISBN 978-0-674-36445-5.  Oglivie, Brian W. (2008). The Science of Describing: Natural History in Renaissance Europe. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-62088-6.  Prpic, Katarina (2009). Beyond the Myths about the Natural and Social Sciences: A Sociological View. Zagreb: Institute for Social Research. ISBN 978-953-6218-40-0.  Simhony, M. (2006). Invitation to the Natural Physics of Matter, Space, and Radiation. Singapore: World Scientific Publishing Co., Inc. ISBN 978-9-810-21649-8.  Smith, C.H. Llewellyn (1997). The use of basic science. CERN. Процитовано October 20, 2012.  Stokes, Donald E. (1997). Pasteur's Quadrant: Basic Science and Technological Innovation. Washington, D.C.: Brookings Institution Press. ISBN 978-0-815-78177-6.  Atkins, P.W. Galileo's Finger (Oxford University Press) ISBN 0-19-860941-8 Atkins, P.W. Atkins' Molecules (Cambridge University Press) ISBN 0-521-82397-8 Kean, Sam. The Disappearing Spoon - and other true tales from the Periodic Table (Black Swan) London, 2010 ISBN 978-0-552-77750-6 Levi, Primo The Periodic Table (Penguin Books) [1975] translated from the Italian by Raymond Rosenthal (1984) ISBN 978-0-14-139944-7 Stwertka, A. A Guide to the Elements (Oxford University Press) ISBN 0-19-515027-9 Dictionary of the History of Ideas.  Atkins, P.W., Overton, T., Rourke, J., Weller, M. and Armstrong, F. Shriver and Atkins inorganic chemistry (4th edition) 2006 (Oxford University Press) ISBN 0-19-926463-5 Chang, Raymond. Chemistry 6th ed. Boston: James M. Smith, 1998. ISBN 0-07-115221-0. Clayden J., Greeves N., Warren S. Organic chemistry. — Oxford University Press, 2001. — ISBN 978-0198503460. Voet and Voet Biochemistry (Wiley) ISBN 0-471-58651-X Atkins, P.W. Physical Chemistry (Oxford University Press) ISBN 0-19-879285-9 Atkins, P.W. et al. Molecular Quantum Mechanics (Oxford University Press) McWeeny, R. Coulson's Valence (Oxford Science Publications) ISBN 0-19-855144-4 Pauling, L. The Nature of the chemical bond (Cornell University Press) ISBN 0-8014-0333-2 Pauling, L., and Wilson, E. B. Introduction to Quantum Mechanics with Applications to Chemistry (Dover Publications) ISBN 0-486-64871-0 Smart and Moore Solid State Chemistry: An Introduction (Chapman and Hall) ISBN 0-412-40040-5 Stephenson, G. Mathematical Methods for Science Students (Longman) ISBN 0-582-44416-0 }

Природничо-наукові сайти Ви можете додати сюди посилання на веб-сайти в області природничих наук↓ The History of Recent Science and Technology Natural Sciences Information on the Natural Sciences degree programme at Durham University. Natural Sciences Contains updated information on research in the Natural Sciences including biology, geography and the applied life and earth sciences. Natural Sciences Information on the Natural Sciences degree programme at the University of Bath which includes the Biological Sciences, Chemistry, Pharmacology, Physics and Environmental Studies. Reviews of Books About Natural Science This site contains over 50 previously published reviews of books about natural science, plus selected essays on timely topics in natural science. Scientific Grant Awards Database Contains details of over 2,000,000 scientific research projects conducted over the past 25 years. Natural Sciences Tripos Provides information on the framework within which most of the natural science is taught at the University of Cambridge. E!Science Up-to-date science news aggregator from major sources including universities. http://www.dmoz.org/World/Fran%C3%A7ais/Sciences/Sciences_de_la_Terre/ http://geografica.net.ua/ http://geosite.com.ua/ Encyclopedia of Physics at Scholarpedia de Haas, Paul, Historic Papers in Physics (20th Century) на сайті Wayback Machine (архівовано серпень 26, 2009). PhysicsCentral – Web portal run by the American Physical Society Physics.org – Web portal run by the Institute of Physics The Skeptic's Guide to Physics Usenet Physics FAQ – A FAQ compiled by sci.physics and other physics newsgroups Website of the Nobel Prize in physics World of Physics An online encyclopedic dictionary of physics Nature: Physics Physics announced 17 July 2008 by the American Physical Society Physics/Publications, каталог посилань Open Directory Project Physicsworld.com – News website from Institute of Physics Publishing OSU's Phylocode Biology Online – Wiki Dictionary MIT video lecture series on biology Biology and Bioethics. Biological Systems – Idaho National Laboratory The Tree of Life: A multi-authored, distributed Internet project containing information about phylogeny and biodiversity. The Study of Biology Using the Biological Literature Web Resources Journal links PLos Biology A peer-reviewed, open-access journal published by the Public Library of Science Current Biology General journal publishing original research from all areas of biology Biology Letters A high-impact Royal Society journal publishing peer-reviewed Biology papers of general interest Science Magazine Internationally Renowned AAAS Science Publication – See Sections of the Life Sciences International Journal of Biological Sciences A biological journal publishing significant peer-reviewed scientific papers Perspectives in Biology and Medicine An interdisciplinary scholarly journal publishing essays of broad relevance Life Science Log Physics Central – includes articles on astronomy, particle physics, and mathematics. The Vega Science Trust – science videos, including physics Video: Physics "Lightning" Tour with Justin Morgan 52-part video course: The Mechanical Universe...and Beyond Note: also available at 01 – Introduction[недоступне посилання з 01.09.2014] at Google Videos HyperPhysics website – HyperPhysics, a physics and astronomy mind-map from Georgia State University Organizations AIP.org – Website of the American Institute of Physics APS.org – Website of the American Physical Society IOP.org – Website of the Institute of Physics PlanetPhysics.org Royal Society – Although not exclusively a physics institution, it has a strong history of physics SPS National – Website of the Society of Physics Students Портал дистанційного та онлайн навчання з шкільних природничих дисциплін http://www.mes.msu.ru/ http://www.geograf.com.ua/ http://www.ukrmap.com.ua/ http://geo-teacher.at.ua/ http://www.digitalglobe.com/ http://compas.ucoz.com/ http://planetolog.ru/ http://www.ikd.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=10&Itemid=11&lang=uk http://www.usno.navy.mil/oceanography (англ.) http://oceanworld.tamu.edu/resources/glossary.htm (англ.) http://www.ecy.wa.gov/programs/sea/swces/products/glossary.htm(англ.) http://www.whoi.edu/science/instruments/glossaryv2.htm (англ.) http://stommel.tamu.edu/~baum/paleo/ocean/node1.html (англ.) http://www.ecy.wa.gov/programs/sea/swces/products/publications/glossary/words/U_Z.htm#WAVE.html http://databib.org/repository/404 (англ.) http://www.ices.dk/marine-data/data-portals/Pages/ocean.aspx (англ.) http://www.usnan.org.ua/ua/organization/index.html?setActiveOrganization=92 http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/za-tsikl-robit-%E2%80%9Cregionalna-okeanologiya-stan-seredovishcha-ta-mineralno-sirovinni-resursi-at http://pubs.poi.dvo.ru/subjects/%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F?page=9 http://wdc.org.ua/uk/partners/marine-hydrophysical-institute-nas-ukraine http://odeku.edu.ua/ua/struktura-un/instituti-/-fakulteti/kafedra-okeanolog%D1%96%D1%97-ta-morskogo-prirodokoristuvannya http://www.twirpx.com/files/earth_science/oceanology/ft.paper/ https://scripps.ucsd.edu/ (англ.) http://www.oceanologyinternational.com/Site-map/ (англ.) http://www.oceanologyinternational.com/ (англ.) Freeview Video 'Voyage to the Bottom of the Deep Deep Sea' Oceanography Programme by the Vega Science Trust and the BBC/Open University. (англ.) Atlas of Spanish Oceanography by InvestigAdHoc. (англ.) Glossary of Physical Oceanography and Related Disciplines by Steven K. Baum, Department of Oceanography, Texas A&M University (англ.) Barcelona-Ocean.com Inspiring Education in Marine Sciences (англ.) Océanographie sur le site du Service hydrographique et océanographique de la marine (фр.) Cours d'Oceanographie - L'Ocean en mouvement sur le site de l'Institut français de recherche pour l'exploitation de la mer (фр.) [1] - Masters et Doctorat en sciences de la mer sur le site de L'Institut Universitaire Européen de la Mer (фр.) Laboratoire de Physique des océans (Brest) (фр.) Formation en Sciences de la Planète Terre (фр.) Observatoire global du Saint-Laurent - OGSL (фр.) Site de la spécialité Océanographie et Environnements Marins (OEM) du Master de l'UPMC (фр.) Site de l'observatoire océanologique de Banyuls sur mer (UPMC) (фр.) Site de l'observatoire océanologique de Villefranche sur mer (UPMC) (фр.) Site de la station biologique de Roscoff (UPMC) (фр.) Mercator Océan - Le centre français d'analyses et de prévisions océaniques (фр.) PREVIMER - Observations et prévisions côtières (фр.) NEMO - Modèle numérique d'océan utilisé en recherche et en océanographie opérationnelle (фр.) Société Actimar - Océanographie Opérationnelle (фр.) André Toulmond, 2007, Les scientifiques sur les chemins des mers : une brève histoire illustrée de l'océanographie (фр.) Qu'est ce que l'océanographie ? sur le site de la Médiathèque de La Cité de la Mer (фр.) http://www.ocean.ru/(рос.) http://www.geogr.msu.ru/cafedra/ocean/ (рос.) http://www.oceanography.narod.ru/ (рос.) http://www.ocean.ru/disser/index.php/glavnaya/institut-okeanologii-ran.html (рос.) http://www.oceanographers.ru/ (рос.) http://www.mirgeografii.ru/ http://geograf.lnu.edu.ua/ http://geoinfo.if.ua/ https://vk.com/geo_f http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/ggf/ http://www-geology.univer.kharkov.ua/ http://www.ggf-dnu.org.ua/ http://lviv-online.com/ua/study/university/heohrafichnyj-fakultet-lnu-im-ivana-franka/ http://www.dnu.dp.ua/view/ggf http://pgf.udpu.org.ua/ http://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/faculty-geograph http://geo.chnu.edu.ua/index.php?page=ua http://geo-tnpu.org.ua/ http://pgf.rv.ua/ http://www.rshu.ru/university/faculty/ocean/ (рос.) https://www.facebook.com/oceanologyOSENU (рос.) http://www.nigmatulin.ru/institut-okeanologii-ran-im.p.p.shirshova.html (рос.) http://atlantic.ocean.ru/content/view/19/47/ (рос.) http://www.nts-tv.com/sciense/20540-problemy-okeanologii.html (рос.) http://revival2012nataliz.blogspot.com/ http://danylovych60.blogspot.com/ http://geo.pnpu.edu.ua/ http://geopom.at.ua/ http://rozumniki.net/catalog/products/geografiya/ http://vadilla.in.ua/ http://geo-teacher.at.ua/ http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=315 http://geoknigi.com/ http://www.geokyiv.org/ http://www.scholarly-societies.org/watersci_soc.html (англ.) https://sites.google.com/site/mrsbonesenvironmentalscience/ (англ.) https://sites.google.com/site/mrsowsleyclasssite/oceanology/oceanology-calendar (англ.) http://www.imarest.org/events-courses/events-conferences/oceanology-international-china-2015(англ.) NASA Jet Propulsion Laboratory - Physical Oceanography Distributed Active Archive Center (PO.DAAC). A data center responsible for archiving and distributing data about the physical state of the ocean.(англ.) Scripps Institution of Oceanography. One of the world's oldest, largest, and most important centers for ocean and Earth science research, education, and public service. (англ.) Woods Hole Oceanographic Institution (WHOI). One of the world's largest private, non-profit ocean research, engineering and education organizations. (англ.) British Oceanographic Data Centre. A source of oceanographic data and information. (англ.) NOAA Ocean and Weather Data Navigator. Plot and download ocean data. (англ.) http://geo-bav.at.ua/ http://geo-klass.at.ua/ http://www.geo.univ.kiev.ua/uk/ http://www.geography.pp.ua/2013/04/blog-post_7.html http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=blogcategory&id=48&Itemid=96 http://geography.in.ua/ http://www.rgo-speleo.ru/books/DVN_80_let/DVN_chast_2.htm http://geo.web.ru/ http://www.geo.gov.ua/ http://geoinf.kiev.ua/ http://geology.lnu.edu.ua/index_u.html http://www.geo.komisc.ru/ http://dynamo.geol.msu.ru/ http://www.ggf-dnu.org.ua/ http://geology.gov.kz/ru/ http://geo.web.ru/db/top_geo.html http://www.stratigraphy.org/ http://www.izdatgeo.ru/ http://oilbook-bagrad.hoter.ru/ http://www.ginras.ru/ http://hydro-geo.com.ua/geologiya http://www.geonews.ru/ http://www.jurassic.ru/ http://www.webois.org.ua/jewellery/stones/magia-kamney.htm http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=437822 http://geo.mfvsegei.ru/200k/index.html http://www.mining-enc.ru/ http://smach.narod.ru/ https://www.facebook.com/pages/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82-%D0%9A%D0%9D%D0%A3-%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0/173867142765138?fref=nf http://pubs.poi.dvo.ru/subjects/%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F?page=9 (рос.) http://chinaclub.ua/education/university.php?ELEMENT_ID=562 (рос.) http://www.scimagojr.com/journalsearch.php?q=28420&tip=sid http://podaac.jpl.nasa.gov/ http://www.okeanavt.ru/ (рос.) http://www.mirf.ru/Articles/print5669.html http://www.gubkin.ru/faculty/geology_and_geophysics/chairs_and_departments/geology/Studentu_Geotektonika_Geomorfologiya.pdf http://900igr.net/prezentatsii/biologija/Rastenija-v-vode/005-Klassifikatsija-rastenij-Gidatofity.html http://www.phys.msu.ru/rus/about/sovphys/ISSUES-2002/1(26)-2002/26-9/ (рос.) http://geographyofrussia.com/problema-mirovogo-okeana/ (рос.) http://schools.keldysh.ru/school1413/eco1/ocean.htm (рос.) http://www.ocean-fcp.ru/problem.php (рос.) http://1001qfo.info/content/view/1227/141/ (рос.) https://archive.org/stream/glossaryofoceano00unit/glossaryofoceano00unit_djvu.txt (англ.) https://quizlet.com/5015578/oceanography-terms-flash-cards/(англ.) }

Категорії ▼ Природничі науки ► Незавершені статті з природничих наук ► Біологія ► Медицина ► Науки про Землю ► Природознавство ► Фізичні науки ► Хімія

Науково-популярні телепрограми та кінофільми На прицілі ваш мозок (рос. На прицеле ваш мозг) — фільм 1984 року, знятий на кіностудії «Київнаукфільм» режисерами Феліксом Соболєвим (помер під час зйомок) та Віктором Олендером. Особливістю фільму є його позитивна спрямованість на комуністичну ідеологію. В ньому факти маніпулювання масовою думкою через телебачення, рекламу і політичні технології подаються як такі що притаманні лише капіталістичній системі. У фільмі вони протиставляються радянській політичній системі в принципі..::::::::::::::::читати далі

Корисні шаблони {{Інтерес:Портал:Природничі науки}}  {{Інтерес:Природничі науки}}  {{Інтерес:Фізика}}  {{Інтерес:Астрономія}}  {{Інтерес:Хімія}}  {{Інтерес:Біологія}}  {{Інтерес:Геологія}}  {{Інтерес:Географія}}  {{Інтерес:Метеорологія}}  {{Інтерес:Гідрологія}}  {{Інтерес:Океанологія}}  {{Інтерес:Геоморфологія}}  {{Інтерес:Мінералогія}}  {{Інтерес:Екологія}}  {{Інтерес:Географія України}}  {{Інтерес:Математика}}  {{Корисні копалини країн світу}}  {{Геологія України}}  {{Незавершені статті з природничих наук}}  {{Учасник проекту:Природничі науки}}  {{Учасник проекту:Землезнавство}}  {{Учасник проекту:Гідрологія}}  {{Учасник проекту:Метеорологія та кліматологія}}  {{Учасник проекту:Океанологія}}

Вікіпроекти

Братні портали Наука Природничі науки Антропологія Медицина Астрономія Фізика Хімія Біологія Науки про Землю Географія • Метеорологія та кліматологія • Геологія • Мінералогія • Ботаніка • Екологія • Біологія океану • Іхтіологія • Океанологія • Гідрологія

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

---

Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм
—
Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія
—
Україна... • АТО • Діаспора • Географія • Караїми • Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •
—
Географія... • Австралія і Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна і Північна Америка • Країни світу...

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти