Стівен Бекстер
| Стівен Бекстер | |
|---|---|
| англ. Stephen Baxter | |
2005 рік | |
| Ім'я при народженні | Стівен Майкл Бекстер |
| Народився | 13 листопада 1957 (68 років) |
| Громадянство | |
| Національність | англієць |
| Діяльність | письменник |
| Сфера роботи | наукова фантастика[1], документальна література[1] і науково-фантастична літератураd[1] |
| Alma mater | Кембриджський університет, Редінзький університетd, Університет Саутгемптона, Sidney Sussex Colleged і St Edward's Colleged |
| Знання мов | англійська[2][3] |
| Мова творів | англійська |
| Роки активності | з 1987 |
| Напрямок | фантастика |
| Жанр | жорстка наукова фантастика, альтернативна історія |
| Magnum opus | цикл романів та оповідань «Послідовність Ксілі» |
| Премії | «Сайдвайз» «Сеюн» Меморіальна ім. Дж. Кемпбелла Британська премія наукової фантастики Курда Лассвіца Філіпа Діка часопису «Ес-еф кронікл» «Ан-Лаб» (Аналог) журналу «Локус» читачів Азімова |
| Сайт: Офіційний вебсайт Стівена Бекстера | |
| | |
Стівен Майкл Бекстер (англ. Stephen Michael Baxter, нар. 13 листопада 1957, Ліверпуль, Англія, Велика Британія) — англійський письменник-фантаст, за освітою математик й інженер. Працює в жанрах «жорсткої» наукової фантастики і альтернативної історії. Найбільший успіх йому приніс цикл романів та оповідань «Послідовність Ксілі».
Починаючи з 1987, надруковано понад 40 книг і понад 100 оповідань автора[4].
Стівен Бакстер народився в Ліверпулі в 1957 році[4]. Науковою фантастикою зацікавився ще в дитинстві. Бувши підлітком, писав власні оповідання[5].
Вивчав математику в Кембриджському університеті, інженерію у Саутгемптонському університеті, ділове адміністрування в коледжі Генлі менеджмент коледжі Генлі менеджмент[en]. Працював учителем математики і фізики, кілька років працював у сфері інформаційних технологій. Став дипломованим інженером і членом Британського міжпланетного товариства[4].
Він подав заявку на те, щоб стати космонавтом у 1991 році, прагнучи отримати гостьове місце на космічній станції «Мир», але його зрештою посіла Гелен Шарман[4].
Стівен Бакстер почав видавати художні твори в 1987 році, відтоді створив численні романи, оповідання та сценарії для телебачення[4].
З 2008 по 2020 роки був президентом Британської асоціації наукової фантастики і віце-президентом товариства Герберта Веллса[4].
Стівен Бекстер отримав репутацію провідного британського автора наукової фантастики та наступника Артура Кларка. На нього вплинули Герберт Веллс і Браян Олдіс[5].
Перше оповідання («Квітка Ксілі») Бекстера надруковано 1987, перший роман «Пліт» — 1991. З 1995 Стівен Бекстер повністю перейшов на письменство[4].
Серед провідних тем творчості Бекстера — історія Всесвіту, космічні подорожі, альтернативні реальності з іншими фізичними законами, виживання людей у незвичайних умовах, екзотичні форми життя. Твори письменника вирізняються численними науковими деталями[5].
Твори друкуються у США, Великій Британії, Німеччині, Японії, Франції[4].
| Рік | Нагорода | Твір | Номінація[6] |
|---|---|---|---|
| 1995 | Британської асоціації наукової фантастики | Корабель часу | Найкращий роман |
| 1995 | «Сайдвайз» | Янголи бригантини | Найкращий короткий твір альтернативної історії |
| 1996 | пам'яті Джона Кемпбела | Корабель часу | Найкращий науково-фантастичний роман |
| 1996 | «Сайдвайз» | Подорож | Найкращий великий твір альтернативної історії |
| 1996 | «Сеюн» (Японія) | Часоподібна нескінченність | Найкращий перекладений великий твір |
| 1996 | Курда Лассвіца (Німеччина) | Корабель часу | Найкращий іноземний науково-фантастичний роман |
| 1997 | Британської асоціації наукової фантастики | Птахи війни | Найкращий короткий фантастичний твір |
| 1997 | Філіпа Діка | Корабель часу | Відсутня |
| 1998 | Аналог | Місячне теля | Найкраще оповідання |
| 1998 | часопису «Ес-еф кронікл» | Місяць-шість | Повість |
| 1999 | Сеюн (Японія) | Корабель часу | Найкращий перекладений великий твір |
| 2000 | Аналог | Шина-5 | Найкраще оповідання |
| 2000 | Локус | Притулок | Найкраща повість |
| 2000 | Філіпа Діка | Вакуумні діаграми | Відсутня |
| 2001 | журналу «Азімовз» | На лінії Оріону | Найкраща повість |
| 2001 | Британської асоціації наукової фантастики | Омегатропік: Не фантазія і фантазія | Найкращий нефантастичний твір |
| 2004 | Британської асоціації наукової фантастики | Мейфловер-2 | Найкращий короткий фантастичний твір |
| 2006 | журналу «Азімовз» | Дитина часу | Найкраще оповідання |
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г д е ж и Stephen Baxter: Author. www.stephen-baxter.com. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ а б в Stephen Baxter - Literature. literature.britishcouncil.org. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Award Bibliography: Stephen Baxter. isfdb.org. Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Народились 13 листопада
- Народились 1957
- Випускники Кембриджського університету
- Випускники Саутгемптонського університету
- Лауреати премії імені Курда Лассвіца
- Британські наукові фантасти
- Автори альтернативної історії з Великої Британії
- Британські прозаїки
- Англомовні письменники-фантасти
- Англійські письменники-фантасти
- Лауреати Меморіальної премії імені Джона Кемпбелла
- Лауреати Меморіальної премії імені Філіпа К. Діка
- Лауреати Британської премії наукової фантастики
- Лауреати премії «Кружний шлях»
- Лауреати премії «Сеюн»
- Випускники Сидні-Сассекс-Коледжу (Кембридж)
- Уродженці Ліверпуля
- Випускники Університету Редінга
