Кліффорд Дональд Саймак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліффорд Саймак
англ. Clifford D. Simak
Clifford D. Siimak.gif
При народженні Кліффорд Дональд Саймак[1]
Дата народження 3 серпня 1904(1904-08-03)
Місце народження Міллвілл, округ Ґрант, Вісконсін, США
Дата смерті 25 квітня 1988(1988-04-25) (83 роки)
Місце смерті Міннеаполіс, Міннесота, США
Національність американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Роки активності: 1931—1986
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus: «Місто» (англ. City), «Пересадкова станція» (англ. Way Station), «Заповідник гоблінів» (англ. The Goblin Reservation), «Кільце навколо Сонця» (англ. Ring Around the Sun)
Премії

Міжнародна премія фентезі (1953), «Г'юґо» (1959, 1964, 1981), Гросмейстер Товариства письменників-фантастів Америки (1977), «Юпітер» (1978), «Неб'юла» (1981), Премія журналу «Локус» (1981), «Ан-Лаб» (1981), ім. Брема Стокера (1988)

Clifford Simak Fan Site (найпопулярніший фан-сайт Кліффорда Саймака)

Клі́ффорд До́нальд Са́ймак (англ. Clifford Donald Simak; 3 серпня 1904 — 25 квітня 1988) — американський письменник-фантаст. Лауреат трьох премій «Г'юґо», премії «Неб'юла», премії «Гросмейстер наукової фантастики» Асоціації американських авторів наукової фантастики та фентезі (SFWA).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у місті Міллвілл, штат Вісконсин, у сім'ї Джона Льюїса та Маргарети (Вайзмен) Саймак. 13 квітня 1929 року одружився з Аґнес Кухенберґ, згодом у них народилося двоє дітей — Скотт і Шеллі. Після закінчення університету Вісконсин-Медісон Саймак працював у різних газетах на Середньому Заході. 1939 року він розпочав довготривалу співпрацю з газетою «Міннеаполіс стар енд триб'юн» (Міннеаполіс, штат Міннесота), яку припинив аж у 1976-му, коли вийшов на пенсію. 1949 року він став редактором новин у цій газеті, а 1961 року — координатором літературних шпальт «Міннеаполіс триб'юн». В анотації до свого роману «Знову і знову» він написав:

« Ось уже 30 років я щасливо живу із жінкою, у шлюбі з якою народилися двоє моїх дітей. Моїй улюбленим видом відпочинку є «лінива» риболовля, коли я лежу на човні посеред річки, а риби самі пливуть до мене. Щодо хобі, то це шахи, філателія, розведення троянд.  »

Цей роман він присвятив своїй дружині, зазначаючи, що «без неї я б не написав і рядка». Його любили і шанували його колеги у царині наукової фантастики, особливо Айзек Азімов. Кліффорд Саймак помер 25 квітня 1988 року в Міннеаполісі, у віці 83 років.

Кар'єра письменника[ред.ред. код]

Саймак зацікавився науковою фантастикою після прочитання в дитинстві творів Герберта Уеллса. 1931 року він став дописувачем місцевих науково-фантастичних журналів, проте покинув цю справу 1933 року. Єдиним твором, виданим між 1934 і 1937 роками, був «Творець» (журнал «Марвел тейлз», № 4 березень-квітень 1935) — відоме оповідання з релігійним підтекстом, що його зрідка застосовували тодішні фантасти.

Щойно Джон В. Кемпбелл почав реформувати жанр наприкінці 1937 року, Саймак повернувся до наукової фантастики і протягом «золотих років наукової фантастики» (1938—1950) був постійним автором журналу «Естаундінґ сторіз». Протягом цього періоду Саймак також публікував вестерни й оповідання про війну в різних літературних журналах. Його найвідомішим романом є, напевно, «Місто»: зібрання коротеньких оповідань, об'єднаних темою неминучого зникнення людського роду з лиця Землі.

З початку 1960-х років Саймак займався переважно написанням романів, найзначніший з яких — «Пересадкова станція» (1963), відзначений премією «Г'юґо», однак інші його книги того часу — «Що може бути простішим за час» (1961), «Майже як люди» (1962), «Все живе» (1965) не сильно йому поступаються. У 1968 році виходить знаменитий роман «Заповідник гоблінів». Романи Саймака, опубліковані в 1970 — 1980-х роках помітно поступаються більш раннім, найзначніші з них: «Вибір богів» (A Choice of Gods) (1972), «Зоряна спадщина» (A Heritage of Stars) (1977), «Прибульці» (The Visitors) (1980). Оповідання «Грот танцюючих оленів» (1980) відзначене преміями «Г'юґо» і «Неб'юла».

Особлива риса творчості Саймака — віра в розум, у добре начало людини і людства, заклик до миру і єднання усіх, хто живе на планеті Земля і з ким ще, можливо, зустрінуться земляни. Понад тридцять романів, збірок повістей і оповідань, численні літературні премії, у тому числі і найпрестижніша в американській фантастиці премія «Г'юґо», лауреатом якої Саймак ставав неодноразово, — такий підсумок більш ніж п'ятдесятилітньої творчої діяльності цього патріарха науково-фантастичного жанру.

1977 року Саймаку був присуджений приз Grand Master Nebula.

Нагороди і премії[ред.ред. код]

  • 1959 — Премія «Г'юґо» за коротку повість «Неосяжний двір» (The Big Front Yard) (1958)
  • 1964 — Премія «Г'юґо» за роман «Пересадкова станція» (Way Station) (1963)
  • 1976 — Премія «Неб'юла» // «Гросмейстер» (Grand Master)
  • 1981 — Премія «Неб'юла» за оповідання «Грот танцюючих оленів» (Grotto of the Dancing Deer) (1981)
  • 1981 — Премія «Г'юґо» за оповідання «Грот танцюючих оленів» (1981)

Бібліографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Isaac Asimov Presents The Great SF Stories 6 (1944), New York, Daw Books, 1981, ISBN 0-87997-670-5, p. 208.

Посилання[ред.ред. код]