Панфілов Гліб Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Панфілов Гліб Анатолійович
Панфилов Глеб Анатольевич
Кінорежисер Гліб Панфілов з призом «За художній внесок у вітчизняний кінематограф» на XXI кінофестивалі «Кінотавр»
Кінорежисер Гліб Панфілов з призом «За художній внесок у вітчизняний кінематограф» на XXI кінофестивалі «Кінотавр»
Дата народження 21 травня 1934(1934-05-21) (83 роки)
Місце народження Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Вищі курси сценаристів і режисерів[d]
Професія кінорежисер, сценарист
Кар'єра 1968 — теперішній час
Член Спілка кінематографістів СРСР
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв Росії — 1976Народний артист РРФСР Державна премія Російської Федерації- 2001

Орден Мистецтв та літератури
IMDb ID 0659368
glebpanfilov.ru/index/
Панфілов Гліб Анатолійович у Вікісховищі?

Панфілов Гліб Анатолійович (21 травня 1934(19340521), м. Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський кінорежисер і сценарист. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1970). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976). Народний артист РРФСР (1984). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1985, за фільм «Васса»). Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня — за великий внесок у розвиток вітчизняного кінематографічного мистецтва і багаторічну творчу діяльність (2010)[1]. Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії.

Життєпис[ред.ред. код]

У 1957 закінчив хімічний факультет Уральського політехнічного інституту. Працював майстром Свердловського заводу медапаратів, науковим співробітником НДІ, завідувачем відділом пропаганди Свердловського міськкому ВЛКСМ, режисером Свердловського телебачення, де зробив кілька документальних фільмів.

У 1960—1963 рр. заочно навчався на операторському факультеті ВДІКу (майстерня А. Головні). У 1966 закінчив Вищі режисерські курси.

З 1967 року — кінорежисер «Ленфільму», з 1977 — «Мосфільму». Керівник майстерні на Вищих режисерських курсах.

В ігровому кіно дебютував фільмом «У вогні броду немає» (1967, приз Міжнародного кінофестивалю в Локарно, Швейцарія, 1969). Основним відкриттям картини стали як головна героїня, санітарка і художниця Таня Тьоткіна, так і актриса, — виконавиця цієї ролі, — Інна Чурикова. Надалі вона стала дружиною і «музою» режисера Панфілова, виконувала головні жіночі ролі майже в усіх його фільмах.

У 1984 поставив спектакль «Гамлет» в Театрі імені Ленінського комсомолу, де головну роль виконав Олег Янковський, у 1992 році — спектакль «…Sorry» с Інною Чуриковою та Миколою Караченцовим у головних ролях.

З 1991 року — художній керівник студії «Віра».

Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії.

Почесний член Російської академії мистецтв.

Лауреат ряду міжнародних і російських фестивалів і кінопремій[2].

Особисте життя[ред.ред. код]

Подружжя: актриса Інна Чурикова і режисер Гліб Панфілов (03.05.2011)
  • Син Анатолій (1957 р.н., від першого шлюбу)
  • Дружина: Інна Чурикова — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР.
    • Син: Панфілов Іван Глібович (нар. 1978) — актор.

Фестивалі та премії[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Режисер-документаліст та сценарист (рос.):

  • «Вставай в наш строй» (1959, док. фільм)
  • «Нина Меновщикова» (1962, док. фільм)

Режисер-постановник:

Сценарист[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]