Парламентські вибори у Великій Британії 1945

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1935 Велика Британія 1950
Парламентські вибори у Великій Британії 1945
Усі 640 місць у Палаті общин
5 липня 1945
Перша партія Друга партія
Clement Attlee.png Churchill portrait NYP 45063.jpg
Лідер Клемент Еттлі Вінстон Черчилль
Партія Лейбористи Консерватори
Лідер партії з 25 жовтня 1935 9 жовтня 1940
Округ лідера Kirkcaldy & Cowdenbeath Witney
Попередні вибори 154 seats, 38.0 % 386 seats, 47.8 %
Виграно місць '393' 197
Зміна місць 239 189
Голосів виборців 11,967,746 8,716,211
Відсоток 47.7 % 36.2 %
Зміна відсотка голосів 11.7 % 11.6 %
Третя партія Четверта партія
align="center" style="border-bottom:6px solid Шаблон:Лібкеральна партія (Велика Британія)/meta/color;"| The Air Ministry, 1939-1945. CH10270.jpg align="center" style="border-bottom:6px solid Шаблон:National Liberal Party (UK, 1931)/meta/color;"| Gray - replace this image male.svg
Лідер Арчібальд Сінклейр Ернест Браун
Партія [[Лібкеральна партія (Велика Британія)|Шаблон:Лібкеральна партія (Велика Британія)/meta/shortname]] [[National Liberal Party (UK, 1931)|Шаблон:National Liberal Party (UK, 1931)/meta/shortname]]
Лідер партії з 26 листопада 1935 1940
Округ лідера Caithness and Sutherland (defeated) Leith (defeated)
Попередні вибори 21 seats, 6.7 % 33 seats, 3.7 %
Виграно місць 12 11
Зміна місць 9 22
Голосів виборців 2,177,938 686,652
Відсоток 9.0 % 2.9 %
Зміна відсотка голосів 2.3 % 0.8 %

Парламентські вибори у Великій Британії 1945 року — демократичні вибори, що відбулися 5 липня 1945 року на основній частині території Великої Британії. Це були перші парламентські вибори після десятирічної перерви, через ведення бойових дій в Європі в ході Другої світової війни[1].

У виборах впевнено перемогли лейбористи на чолі з Клементом Еттлі, маючи велику перевагу над своїми головними конкурентами — консерваторами на чолі з чинним прем'єр-міністром Вінстоном Черчиллем.

Передвиборна кампанія[ред.ред. код]

Лейбористи побудували свою передвиборну кампанію навколо питань про повоєнну відбудову економіки, створення загальної зайнятості та організації національної системи охорони здоров'я. Прем'єр-міністр уряду Національної єдності, консерватор Вінстон Черчілль, сподівався на те, що його особиста популярність, яку він отримав під час війни, принесе перемогу консерваторам, так що практично не вів передвиборчу кампанію і незабаром виїхав на Потсдамську конференцію (після підрахунку голосів йому довелося покинути конференцію, а його місце зайняв Клемент Еттлі).

Перед виборами В.Черчілль негативно відгукувався про програму лейбористів, стверджуючи, що для виконання їх вимог лейбористи створять у Великій Британії гестапо. Також на результат парлаиментських виборів вплинула недовіру виборців до внутрішньополітичної та економічної політики консерваторів, яку вони проводили до війни.

Результати виборів[ред.ред. код]

Карта результатів виборів (без Північної Ірландії)

Результати були підраховані і оголошені 26 липня 1945 року, частково через втрачений час на доставку бюлетеней тих, хто голосував за кордоном.

Результат був несподіваним — переконлива перемога Клемента Еттлі на чолі Лейбористської партії над Вінстоном Черчіллем, який отримав у парламенті на 145 місць більше. Консервативна партія Великої Британії в перший раз втратила голоси виборців на загальних виборах.

Генрі Пеллінг, зазначивши, що опитування показували стабільне лідерство Лейбористів після 1942 року, пояснював цю тенденцію звичайним незадоволенням партії влади. До того ж Консервативна партія втрачала ініціативу. Серед населененя ширилось побоювання з приводу повернення до високого рівня безробіття, як це було в 1930-і роки. Також популярною була тема, що соціалістичне планування буде більш ефективним в експлуатації економіки, а також помилкове переконання, що В.Черчілль буде перебувати на посту прем'єр-міністра, незалежно від результату[2].

Партія Лідер Голоси  % Місць Δ місць
Лейбористи Клемент Еттлі 11 967 746 49,7 393 239
Консерватори Вінстон Черчілль 8 716 211 36,2 197 190
Ліберали Арчібальд Сінклейр 2 177 938 9,0 12 9
Національні ліберали Ернест Браун 686 652 2,9 11 22
Незалежні 133 191 0,6 8 6
Національний уряд 130 513 0,5 2 1
Загальна багатство 110 634 0,5 1 1
Комуністи Харрі Поллітт 97 945 0,4 2 1
Націоналістична партія Північної Ірландії Джеймс Мак-Спарран 92 819 0,4 2 0
Незалежні (національні) 65 171 0,3 2 0
Незалежні лейбористи (кандидати) 63 135 0,3 2 0
Незалежні консерватори 57 823 0,2 2 0
Незалежні лейбористи (партія) Боб Едвардс 46 769 0,2 3 1
Незалежні прогресисти 35 072 0,1 1 1
Незалежні ліберали 30 450 0,1 2 2
Шотландська національна партія Роберт Макінтайр 26 707 0,1 0 0
Партія Вельсу Гвінвор Еванс 16 017 0,0 0 0

Всього проголосувало 24 073 025 виборців.

393 197 12 11 27
Лейбористи Консерватори Ліберали Національні ліберали Проти

Примітки[ред.ред. код]

  1. General Election (Polling Date): 31 May 1945: House of Commons debates. They Work For You. 
  2. Henry Pelling, «The 1945 general election reconsidered.» Historical Journal 23(2) (1980): 399—414. JSTOR: 2638675

Джерела[ред.ред. код]

  • Addison, Paul. The road to 1945: British politics and the Second World War (London: Cape, 1975)
  • Baines, Malcolm. «The liberal party and 1945 general election.» Contemporary Record (1995) 9(1) pp: 48-61.
  • Brooke, Stephen. Labour's war: the Labour party during the Second World War (Oxford University Press, 1992)
  • Burgess, Simon. "1945 Observed — A History of the Histories, " Contemporary Record (1991) 5(1) pp 155—170; historiography
  • F. W. S. Craig, British Electoral Facts: 1832—1987
  • Fielding, Steven. «What did 'the people' want?: the meaning of the 1945 general election.» Historical Journal (1992) 35(3) pp: 623—639. JSTOR: 2639633
  • Fry, Geoffrey K. «A Reconsideration of the British General Election of 1935 and the Electoral Revolution of 1945,» History (1991) 76#246 pp 43–55.
  • Gilbert, Bentley B. «Third Parties and Voters' Decisions: The Liberals and the General Election of 1945.» Journal of British Studies (1972) 11(2) pp: 131—141.
  • Kandiah, Michael David. «The conservative party and the 1945 general election.» (1995): 22-47.
  • Lynch, Michael (2008). 1. The Labour Party in Power 1945-51. Britain 1945-2007. Access to History. Hodder Headline. ISBN 0-340-96595-9. .
  • McCallum, R.B. and Alison Readman. The British general election of 1945 (1947) the standard scholarly study
  • McCulloch, Gary. «Labour, the Left, and the British General Election of 1945.» Journal of British Studies (1985) 24(4) pp: 465—489. JSTOR: 175476
  • Nicholas, H. (1951). The British general election of 1950. London: Macmillan. ISBN 0-333-77865-0. 
  • Pelling, Henry. «The 1945 general election reconsidered.» Historical Journal (1980) 23(2) pp: 399—414. JSTOR:
2638675
  • Toye, Richard. "Winston Churchill's «Crazy Broadcast»: Party, Nation, and the 1945 Gestapo Speech, " Journal of British Studies (2010) 49(3) pp. 655–680 JSTOR: 23265382; online

Посилання[ред.ред. код]