Парламентські вибори у Великій Британії 1945

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1935 Велика Британія 1950
Парламентські вибори у Великій Британії 1945
Усі 640 місць у Палаті общин
5 липня 1945

Парламентські вибори у Великій Британії 1945 року — демократичні вибори, що відбулися 5 липня 1945 року у Великій Британії. Це перші парламентські вибори, що проходили після Другої світової війни[1].

У виборах впевнено перемогли лейбористи на чолі з Клементом Еттлі, маючи велику перевагу над своїми головними конкурентами — консерваторами на чолі з чинним на той час прем'єр-міністром Вінстоном Черчиллем.

Передвиборна кампанія[ред.ред. код]

Лейбористи побудували свою передвиборну кампанію навколо питань про повоєнну відбудову економіки, забезпечення загальної зайнятості та організації національної системи охорони здоров'я. Прем'єр-міністр уряду Національної єдності, консерватор Вінстон Черчилль, сподівався на те, що його особиста популярність, яку він отримав під час війни, принесе перемогу консерваторам, так що практично не вів передвиборчу кампанію і незабаром виїхав на Потсдамську конференцію (після підрахунку голосів йому довелося покинути конференцію, а його місце зайняв Клемент Еттлі).

Перед виборами В.Черчилль негативно відгукувався про програму лейбористів, стверджуючи, що для виконання їх вимог лейбористи створять у Великій Британії гестапо. Також на результат парламентських виборів вплинула недовіра виборців до внутрішньополітичної та економічної політики консерваторів, яку вони проводили до війни.

Результати виборів[ред.ред. код]

Карта результатів виборів (без Північної Ірландії)

Результати були підраховані і оголошені 26 липня 1945 року, частково це було викликано необхідністю доставляти бюлетені тих, хто голосував за кордоном.

Результат був несподіваним — переконлива перемога Клемента Еттлі на чолі Лейбористської партії над Вінстоном Черчиллем, який отримав у парламенті на 145 місць більше. Консервативна партія вперше втратила голоси виборців на загальних виборах.

Генрі Пеллінг, зазначивши, що опитування показували стабільне лідерство лейбористів після 1942 року, пояснював цю тенденцію звичайним незадоволенням виборців партією влади. До того ж Консервативна партія втрачала ініціативу. Серед населення ширилось побоювання з приводу повернення у країні високого рівня безробіття, як це було в 1930-ті роки.

Також популярною була тема, що соціалістичне планування буде більш ефективним для розвитку економіки, а також помилкове переконання, що Черчилль буде перебувати на посаді прем'єр-міністра, незалежно від результату[2].

Партія Лідер Голоси  % Місць Δ місць
Лейбористи Клемент Еттлі 11 967 746 49,7 393 239
Консерватори Вінстон Черчилль 8 716 211 36,2 197 190
Ліберали Арчібальд Сінклейр 2 177 938 9,0 12 9
Національні ліберали Ернест Браун 686 652 2,9 11 22
Незалежні 133 191 0,6 8 6
Національний уряд 130 513 0,5 2 1
Загальна багатство 110 634 0,5 1 1
Комуністи Харрі Поллітт 97 945 0,4 2 1
Націоналістична партія Північної Ірландії Джеймс Мак-Спарран 92 819 0,4 2 0
Незалежні (національні) 65 171 0,3 2 0
Незалежні лейбористи (кандидати) 63 135 0,3 2 0
Незалежні консерватори 57 823 0,2 2 0
Незалежні лейбористи (партія) Боб Едвардс 46 769 0,2 3 1
Незалежні прогресисти 35 072 0,1 1 1
Незалежні ліберали 30 450 0,1 2 2
Шотландська національна партія Роберт Макінтайр 26 707 0,1 0 0
Партія Вельсу Гвінвор Еванс 16 017 0,0 0 0

Всього проголосувало 24 073 025 виборців.

393 197 12 11 27
Лейбористи Консерватори Ліберали Національні ліберали Проти

Примітки[ред.ред. код]

  1. General Election (Polling Date): 31 May 1945: House of Commons debates. They Work For You. 
  2. Henry Pelling, «The 1945 general election reconsidered.» Historical Journal 23(2) (1980): 399—414. JSTOR: 2638675

Джерела[ред.ред. код]

  • Addison, Paul. The road to 1945: British politics and the Second World War (London: Cape, 1975)
  • Baines, Malcolm. «The liberal party and 1945 general election.» Contemporary Record (1995) 9(1) pp: 48-61.
  • Brooke, Stephen. Labour's war: the Labour party during the Second World War (Oxford University Press, 1992)
  • Burgess, Simon. "1945 Observed — A History of the Histories, " Contemporary Record (1991) 5(1) pp 155—170; historiography
  • F. W. S. Craig, British Electoral Facts: 1832—1987
  • Fielding, Steven. «What did 'the people' want?: the meaning of the 1945 general election.» Historical Journal (1992) 35(3) pp: 623—639. JSTOR: 2639633
  • Fry, Geoffrey K. «A Reconsideration of the British General Election of 1935 and the Electoral Revolution of 1945,» History (1991) 76#246 pp 43–55.
  • Gilbert, Bentley B. «Third Parties and Voters' Decisions: The Liberals and the General Election of 1945.» Journal of British Studies (1972) 11(2) pp: 131—141.
  • Kandiah, Michael David. «The conservative party and the 1945 general election.» (1995): 22-47.
  • Lynch, Michael (2008). 1. The Labour Party in Power 1945-51. Britain 1945-2007. Access to History. Hodder Headline. ISBN 0-340-96595-9. .
  • McCallum, R.B. and Alison Readman. The British general election of 1945 (1947) the standard scholarly study
  • McCulloch, Gary. «Labour, the Left, and the British General Election of 1945.» Journal of British Studies (1985) 24(4) pp: 465—489. JSTOR: 175476
  • Nicholas, H. (1951). The British general election of 1950. London: Macmillan. ISBN 0-333-77865-0. 
  • Pelling, Henry. «The 1945 general election reconsidered.» Historical Journal (1980) 23(2) pp: 399—414. JSTOR: 2638675
  • Toye, Richard. "Winston Churchill's «Crazy Broadcast»: Party, Nation, and the 1945 Gestapo Speech, " Journal of British Studies (2010) 49(3) pp. 655–680 JSTOR: 23265382; online

Посилання[ред.ред. код]