Паро (дзонгхаг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паро
སྤ་རོ་རྫོང་ཁག་
Адм. центр Паро
Країна Бутан Бутан
Офіційна мова дзонг-ке
Населення
 - повне 23 051
 - густота 17,9 осіб/км²
Площа
 - повна 1285,5 км²
Часовий пояс +6
Веб-сайт paro.gov.bt
ISO 3166-2 BT-11
BhutanParo.png
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Паро (дзонгхаг)

Паро (дзонґ-ке སྤ་རོ་རྫོང་ཁག་, Вайлі Spa-ro rdzong-khag) — дзонгхаг у Бутані, відноситься до Західного дзонгдею. Адміністративний центр — Паро.

Історія[ред. | ред. код]

К'їчу-лакханг в долині Паро, 2006.

До появи буддизму в Бутані була поширена релігія Бон. Згідно з легендою, древній тибетський святий приїхав в долину Паро зі жменею їжі (па) із пшеничного борошна (дро). З тих пір ця родюча долина стала називатися Падро, в розмовній мові і написанні — Паро.

Нащадок лами Пхаджо Другом (англ. Lam Phajo Drugom), якого звали Пха Друнг Друнг (англ. Pha Drung Drung), після того, як підпорядкував демона, що жив в місцевості, яка нагадувала купу скарбів, побудував в цьому місці монастир. У 1646 році Шабдрунг Нгванг Намґ'ял перетворив цей монастир в дзонг, який назвали Рінпунг (буквально перекладається як «купа скарбів»). З тих пір цей дзонг був законодавчим, судовим, виконавчим і релігійним центром долини Паро.

У долині побудовано безліч різних монастирів: К'їчу-лакханг (заснував Сронцангамбо), Такцанг-лакханг (заснував десі Г'ялце Тензін Рабджі, Дунце-лакханг, Друкг'ял-дзонг (заснував Шабдрунг) та інші. Вважається, що така велика кількість монастирів сприяє досягненню людьми Валового національного щастя.

У різний час Паро надавали честь своєю присутністю такі святі, як Падмасамбхава, Пхаджо Другом, Шабдрунг Нгванг Намґ'ял, Йудрунг Дорджі Пєл, лама Нгаванг Чодже, Тангтонг Г'ялпо та інші.

Географія[ред. | ред. код]

Дзонг Рінпунг з консольним мостом, 2007

Дзонгхаг Паро розташований у північно-західній частині країни на висоті 2250 метрів над рівнем моря і займає площу 1258,5 км². Він відноситься до Західного дзонгдею Бутану. Діапазони температури від 14 до 26 °С влітку і від −5 до +14 °С взимку.

62 % дзонгхага займають ліси, а решта території — орні землі, які підходять для землеробства і садівництва.

На території району частково знаходиться Національний парк Джігме Дорджі. Наприклад, село Шінгкарап знаходиться на території цього парку.

Населення[ред. | ред. код]

Паро вважається найгустонаселенішим дзонгхагом королівства. У зв'язку з розвитком регіону, помірним кліматом, достатком землі та наявністю єдиного в країні аеропорту, багато громадян Бутану прагнуть переселитися з інших регіонів в Паро.

В дзонгхазі налічувалось 2413 домашніх господарств на 21 000 чоловік (згідно з переписом 2002 року).

Традиційна сімейна структура поступово стає гнучкішою. Раніше чоловік був незаперечним главою сім'ї, але зараз жінки поступово займають рівноправне становище з чоловіками. При тому, що чоловік традиційно переїжджає жити в сім'ю дружини, батьки менше впливають на вибір дітей в питанні вибору чоловіка. Як дружина, так і чоловік можуть розлучитися або пред'явити свої права. Поступово починає завойовувати популярність нове для традиційного укладу гасло «Маленька родина — щаслива сім'я».

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Гевоги дзонгхагу Паро
Гірська частина дзонгхагу Паро і Стежка Джомолхарі

Адміністративним центром дзонгхага є місто Паро. Старовинний дзонг Рінпунг в Паро є адміністративним, духовним і культурним центром управління та розвитку дзонгхага.

До складу дзонгхага входять 10 гевогів:

Економіка[ред. | ред. код]

Дзонгхаг пов'язаний шосейною дорогою з Пхунчолінгом і Тхімпху. Наявність хорошої дороги сприяє розвитку торгівлі з дзонгхагами Чукха і Тхімпху. Крім того, є можливість експортувати товари в Індію і Бангладеш, чим користуються багато фермерів. Наприклад, в ці країни експортують яблука, вирощені в дзонгхазі.

У місті Паро знаходиться міжнародний аеропорт Паро, який є повітряними воротами країни, що дуже сприятливо позначається на економіці дзонгхага.

Посилання[ред. | ред. код]