Очікує на перевірку

Паскаль Верляйн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паскаль Верляйн
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Маврикій Маврикій
через подвійне громадянство
Народився18 жовтня 1994(1994-10-18) (30 років)
Формула E
Сезони2018/2019 — 2023/2024
КомандиTAG Heuer Porsche Formula E Team
Номер боліда1
Колишні командиMahindra Racing
Старти80
Чемпіон світу1 (2023-24)
Перемоги7
Подіуми12
Поули6
Найшвидші кола3
Найкраще місце1-й в 2023/2024
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Австралії 2016
Остання гонкаГран-прі Абу-Дабі 2017
Сезони2 (2016—2017)
КомандиМанор, Заубер
Гран-прі (старти)40 (39)
Перемоги0
Подіуми0
Поули0
Найшвидші кола0
Очки6
Попередні серії
2013-2015, 2018
2012–2013
2012
2010–2011		DTM
F3 European Championship
Formula 3 Euro Series
ADAC Formel Masters
Чемпіонські титули
2023-2024
2015
2011		Формула E
DTM
ADAC Formel Masters

Паскаль Верляйн (нім. Pascal Wehrlein; 18 жовтня 1994, Зігмарінген) — німецько-маврикійський гонщик, що виступає за команду Porsche Formula E Team та пілотом розвитку Scuderia Ferrari. Раніше він виступав у Формулі-1 за команди Sauber і Manor. Маючи подвійне громадянство Німеччини та Маврикію, він виступав у Формулі-1 під німецьким прапором. Раніше він брав участь у гонках DTM, вигравши титул з командою Mercedes-Benz HWA AG у 2015 році. У 2014 році Верляйн став наймолодшим гонщиком, який виграв гонку DTM у віці 19 років, а наступного року він став наймолодшим чемпіоном DTM у віці 20 років.

У лютому 2016 року він почав виступати у Формулі-1 за команду Manor, здобувши своє перше очко чемпіонату на Гран-прі Австрії. Протягом сезону він регулярно перевершував свого товариша по команді з Ріо Харьянто, згодом Харьянто був замінений в середині сезону Естебаном Оконом.

На початку 2017 року Manor припинив свою діяльність, і Верляйн перейшов до Sauber. Однак перед початком сезону він потрапив в аварію на гонці чемпіонів, через що не зміг взяти участь у перших двох гонках сезону. Незважаючи на це, того року він набрав єдині очки Sauber. У сезоні 2018 року його замінив Шарль Леклер.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Верляйн народився в Зігмарінгені в сім'ї німця та маврикійки. Його батько Річард Верляйн, який брав участь у чемпіонатах Німеччини з боксу, володіє компанією з виробництва ЧПК в Острасі.[1][2]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Картинг

[ред. | ред. код]

Верляйн почав займатися картингом у 2003 році і на початку своєї кар'єри брав участь у гонках тільки в рідній Німеччині. Він пройшов шлях від молодших серій картингу до категорії KF2 до 2009 року, коли зайняв п’яте місце в ADAC Kart Masters.[3][4]

ADAC Formel Masters

[ред. | ред. код]

У 2010 році він дебютував у чемпіонаті ADAC Formel Masters з ADAC Berlin-Brandenburg e.V. (також відомі як Mücke Motorsport). Верляйн фінішував шостим у чемпіонаті з перемогою на Заксенрингу та трьома іншими подіумами. Він залишився в серії з командою на наступний рік. На шляху до чемпіонського титулу Верляйн здобув сім перемог на Ошерслебені, Заксенрингу, Золдері, Нюрбургрингу та Лаузіці.[5]

Formula 3 Euro Series

[ред. | ред. код]

У 2012 році Верляйн перейшов в Євро-серію Формули-3, продовживши виступати за Mücke Motorsport. Він фінішував 2-м у чемпіонаті після Даніеля Хункаделли.

DTM (2013–2015)

[ред. | ред. код]
Верляйн в сезоні DTM 2014 року.

Верляйн дебютував в Deutsche Tourenwagen Masters (DTM) у 2013 році у віці 18 років. За три сезони Верляйн зумів стати одним із кращих серед пілотів, незважаючи на свій юний вік.

У своєму дебютному сезоні він набрав 3 очки, фінішувавши 22-м у чемпіонаті. Він також здобув своє перше з двох найшвидших кіл у своїй кар'єрі.

У 2014 році перейшов в команду HWA, де став наймолодшим гонщиком в історії серії, який завоював поул-позицію і виграв гонку. Посів 8-е місце в чемпіонаті, набравши 46 очок. Окрім видатної перемоги в Лаузіці, другим найкращим результатом Верляйна в сезоні було п’яте місце на Норисрингу.

У 2015 році DTM повернувся до проведення двох гонок за вікенд, що призвело до 18 етапів чемпіонату 2015 року. Через нестабільність виступів більшості команд і гонщиків Верляйн легко виграв титул, здобувши очки на всіх етапах, крім трьох. Він здобув 5 подіумів, одне найшвидше коло та дві перемоги. Він став першим гонщиком, який виграв чемпіонат, не здобувши жодного поулу протягом усього чемпіонату, а також став наймолодшим чемпіоном DTM в історії.[6]

Формула-1

[ред. | ред. код]
Верляйн за кермом Force India під час передсезонних тестів Формули-1 в 2015 році.

У вересні 2014 року було оголошено, що Верляйн стане резервним пілот команди Формули-1 Mercedes і був прийнятий першим в їхню програму молодих пілотів.[7] Він брав участь у передсезонних тестах у Барселоні, керуючи як болідом Force India, так і Mercedes.

Manor (2016)

[ред. | ред. код]
Верляйн за кермом Manor на Гран-прі Малайзії 2016 року.

10 лютого 2016 року було оголошено, що Верляйн дебютує у Формулі-1 з Manor Racing. Передбачалось, що Manor отримає доступ до аеродинамічної труби Mercedes в обмін на найм Верляйна.[8] Він вибрав номер 94, що означає рік його народження. Верляйн набрав єдине очко для себе та каманди в сезоні на Гран-прі Австрії, зайнявши десяте місце.[9]

Sauber (2017)

[ред. | ред. код]
Верляйн за кермом Sauber на Гран-прі Малайзії 2017 року.

16 січня 2017 року Верляйн підписав контракт із командою Заубер.[10] Він був змушений пропустити перший тест у Барселоні через травму, яку він отримав під час змагань у «Гонці чемпіонів».[11] Його замінив Антоніо Джовінацці, перш ніж повернутися на другий тест на тій же трасі.[12] Незважаючи на те, що він був готовий взяти участь у Гран-прі Австралії, пізніше він відмовився після участі у перших двох тренуваннях, а Джовінацці замінив його на решту гоночного вікенду.[13] 3 квітня 2017 року Sauber F1 оголосив, що Верляйн знову буде замінений на Джовінацці на Гран-прі Китаю 2017.[14] Він повернувся до змагань на наступноме Гран-прі Бахрейну, кваліфікувавшись 13-м і закінчивши гонку 11-м. Він фінішував восьмим на Гран-прі Іспанії завдяки стратегії з одним піт-стопом.[15] Його гонка на Гран-прі Монако завершилася, коли на 57-му колі Дженсон Баттон спробував обігнати по внутрішній траєкторії в повороті Портьє, але зіткнувся з болідом Верляйна, внаслідок перекинув його на бік проти бар’єрів. Верляйну довелось пройти сканування спини після інциденту.[16] Він набрав очки вдруге в сезоні на хаотичному Гран-прі Азербайджану після важкої боротьби за 10-е місце зі своїм товаришем по команді Маркусом Ерікссоном. Це збільшило його загальну кількість очок в чемпіонаті до 5. Незважаючи на те, що він переміг Ерікссона як у кваліфікації, так і в більшості гонок, а також був єдиним гонщиком, який набрав очки для Sauber того сезону, 2 грудня 2017 року Заубер оголосив, що Верляйн не буде продовжений на сезон 2018 року і що його замінить Шарль Леклер.[17]

Тест-пілот Ferrari (2019–2020)

[ред. | ред. код]

8 січня 2019 року Верляйн був оголошений пілотом розвитку Ferrari.[18]

Повернення в DTM (2018)

[ред. | ред. код]

7 лютого 2018 року було оголошено, що Верляйн повернеться в DTM з командою HWA Mercedes-AMG після втрати свого місця у Формулі-1 Шарлю Леклеру.[19] Протягом сезону DTM 2018 року Верляйн піднявся на один подіум і завершив чемпіонат 8-м.

Після цього сезону Верляйн покинув юніорську команду Mercedes. Він також перестав бути заводським водієм Mercedes.[20]

Формула E (2019–дотепер)

[ред. | ред. код]

Mahindra Racing (2019–2020)

[ред. | ред. код]

Верляйн перейшов у Формулу E на сезон 2018–2019 років, виступаючи за команду Mahindra Racing.[21] Він не брав участі у першому раунді сезону в Дірії, його замінив Фелікс Розенквіст, натомість дебютував на е-Прі Маракешу. Верляйн завоював свою першу поул-позицію лише у своїй третій гонці в серії на е-Прі Мехіко.[22] У гонці він перетнув фінішну лінію на другому місці, на 0,210 секунди відстаючи від Лукаса ді Грассі після того, як його обігнали в останньому повороті, але отримав 5-секундний штраф за зріз повороту раніше в гонці, що відкинуло його на шосте місце.[23] Він встановив найшвидший кваліфікаційний час у кваліфікації на е-Прі Парижу, але йому та товаришу по команді д'Амброзіо скасували кваліфікаційні результати через те, що їхні боліди мали недостатню вагу, піднявши Олівера Роуленда на поул-позицію. 8 червня 2020 року Верляйн оголосив про свій відхід з команди Mahindra в пості в Instagram.[24]

TAG Heuer Porsche (2021–дотепер)

[ред. | ред. код]
Верляйн попереду Андре Лоттерера на переможному е-Прі Мехіко 2022 року.

Верляйн був підписаний командою Porsche Formula E Team на чемпіонат світу Formula E 2020-21. Верляйн замінив Ніла Яні і став партнером свого співвітчизника Андре Лоттерера.[25] Верляйн взяв поул на е-Прі Пуебли і перетнув фінішну лінію першим, але був дискваліфікований після того, як його команда не змогла оголосити свій комплект шин.[26]

Обидва пілоти залишились з командою на сезон 2021/22. Верляйн здобув поул у третьому раунді чемпіонату на автодромі імені братів Родрігес в Мехіко та виграв гонку, здобувши першу перемогу для себе та Porsche у Формулі E, а також першу перемогу Porsche з першим і другим місцем, Лоттерер перетнув фінішну лінію другим.[27]

Результати виступів

[ред. | ред. код]

Гоночна кар'єра

[ред. | ред. код]
Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2010 ADAC Formel Masters ADAC Berlin-Brandenburg e.V. 20 1 1 1 4 147 6
2011 ADAC Formel Masters ADAC Berlin-Brandenburg e.V. 24 8 7 4 13 331 1
2012 Formula 3 Euro Series Mücke Motorsport 24 1 1 1 11 226 2
FIA Formula 3 European Championship 20 1 1 1 6 179 4
Masters of Formula 3 1 0 0 0 0 Н/Д 5
Macau Grand Prix 1 0 0 0 0 Н/Д 4
2013 Deutsche Tourenwagen Masters Mücke Motorsport 10 0 0 1 0 3 22
FIA Formula 3 European Championship 3 1 2 2 3 49 14
2014 Deutsche Tourenwagen Masters HWA Team 10 1 1 0 1 46 8
Фомула-1 Mercedes-AMG Petronas F1 Team Резервний пілот
2015 Deutsche Tourenwagen Masters HWA AG 18 2 0 1 5 169 1
2016 Фомула-1 Manor Racing MRT 21 0 0 0 0 1 19
2017 Фомула-1 Sauber F1 Team 19 0 0 0 0 5 18
2018 Deutsche Tourenwagen Masters Mercedes-AMG Motorsport Petronas 20 0 0 0 1 108 8
2018–19 Формула E Mahindra Racing 12 0 1 2 1 58 12
2019 Фомула-1 Scuderia Ferrari Пілот розвитку
2019–20 Формула E Mahindra Racing 5 0 0 1 0 14 18
2020 Фомула-1 Scuderia Ferrari Пілот розвитку
2020–21 Формула E TAG Heuer Porsche Formula E Team 15 0 1 0 1 79 11
2021–22 Формула E TAG Heuer Porsche Formula E Team 16 1 1 0 1 71 10
2022–23 Формула E TAG Heuer Porsche Formula E Team 16 3 0 0 4 149 4
2023–24 Формула E TAG Heuer Porsche Formula E Team 16 3 3 0 5 198 1

* Сезон триває.

Результати виступів у Формулі-1

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце Очки
2016 Manor Racing MRT Manor MRT05 Mercedes PU106C Hybrid 1.6 V6 t АВС
16 		БАХ
13 		КИТ
18 		РОС
18 		ІСП
16 		МОН
14 		КАН
17 		ЄВР
Схід 		АВТ
10 		ВЕЛ
Схід 		УГО
19 		НІМ
17 		БЕЛ
Схід 		ІТА
Схід 		СІН
16 		МАЛ
15 		ЯПО
22 		США
17 		МЕК
Схід 		БРА
15 		АБУ
14 		19 1
2017 Sauber F1 Team Sauber C36 Ferrari 061 1.6 V6 t АВС
Т 		КИТ БАХ
11 		РОС
16 		ІСП
8 		МОН
Схід 		КАН
15 		АЗЕ
10 		АВТ
14 		ВЕЛ
17 		УГО
15 		БЕЛ
Схід 		ІТА
16 		СІН
12 		МАЛ
17 		ЯПО
15 		США
Схід 		МЕК
14 		БРА
14 		АБУ
14 		18 5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Motorsport-Magazin.com (19 травня 2010). Musterschüler Wehrlein will immer Erster sein - ADAC Formel Masters. Motorsport-Magazin.com (нім.). Процитовано 27 травня 2022.
  2. ↑ Dangel & Wehrlein GbR Metallverarbeitung. www.dangel-wehrlein.de. Процитовано 27 травня 2022.
  3. ↑ Erfolge | Pascal Wehrlein. web.archive.org. 31 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 27 травня 2022.
  4. ↑ ADAC Kart Masters - KF2 2009 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 27 травня 2022.
  5. ↑ News - ADAC Formel Masters - ADAC Motorsport. web.archive.org. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 травня 2022.
  6. ↑ Wehrlein becomes youngest-ever DTM champion. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  7. ↑ Teen named Mercedes reserve driver. BBC Sport (брит.). Процитовано 27 травня 2022.
  8. ↑ Manor strengthens Mercedes link with Pascal Wehrlein 2016 F1 deal - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 10 лютого 2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2016. Процитовано 27 травня 2022.
  9. ↑ Pascal Wehrlein doesn't know where pace for F1 points came from. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  10. ↑ Sauber F1 team signs Pascal Wehrlein for 2017 season. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  11. ↑ Wehrlein suffers scary Race of Champions crash as Vettel wins again. www.formula1.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  12. ↑ Wehrlein on course to return for test two. Eurosport UK (англ.). 27 лютого 2017. Процитовано 27 травня 2022.
  13. ↑ Australian GP: Sauber F1's Pascal Wehrlein replaced by Giovinazzi. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  14. ↑ Motor racing: Giovinazzi replaces Wehrlein for Chinese GP. Reuters (англ.). 3 квітня 2017. Процитовано 27 травня 2022.
  15. ↑ 2017 Spanish Grand Prix Star Performers · RaceFans. RaceFans (брит.). 15 травня 2017. Процитовано 27 травня 2022.
  16. ↑ Wehrlein set for medical exams, Button penalised following Monaco crash. www.gptoday.com. Процитовано 27 травня 2022.
  17. ↑ Smith, Luke (2 грудня 2017). Alfa Romeo Sauber confirms Leclerc, Ericsson for F1 2018. MotorSportsTalk | NBC Sports (амер.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  18. ↑ Wehrlein joins Ferrari in F1 development role. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  19. ↑ F1 outcast Pascal Wehrlein to make DTM return in 2018. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  20. ↑ Hall, Sam (14 вересня 2018). F1 hopeful Pascal Wehrlein leaving Mercedes factory stable. Autoweek (амер.). Процитовано 27 травня 2022.
  21. ↑ Mahindra Racing Announces All-New Driver Line-Up For 2018/19 ABB FIA Formula E Championship And Reveals M5Electro Livery. web.archive.org. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 27 травня 2022.
  22. ↑ Wehrlein scoops Julius Baer Pole Position in Mexico City. FIA Formula E (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  23. ↑ Formula E: Lucas di Grassi wins 2019 Mexico City ePrix. Beyond the Flag (амер.). 16 лютого 2019. Процитовано 27 травня 2022.
  24. ↑ Wehrlein leaves Mahindra FE team with immediate effect. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  25. ↑ Porsche signs Wehrlein to replace Jani in Formula E line-up. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  26. ↑ Puebla E-Prix: Wehrlein disqualified, di Grassi leads Audi 1-2. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
  27. ↑ Mexico City E-Prix: Wehrlein beats Lotterer in Porsche 1-2. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паскаль_Верляйн&oldid=43208672