Пасєка Віктор Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Пасєка
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження8 червня 1965(1965-06-08)
Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть18 березня 2021(2021-03-18) (55 років)
Південне, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(кульове поранення)
ПохованняХмельницький
Військова служба
Роки служби2018—2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Степа́нович Пасє́ка (8 червня 1965(19650608) року, с. Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область  — 18 березня 2021 року, смт Південне, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 2-ї гірсько-штурмової роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Проживав у Хмельницькому, де працював водієм тролейбуса в місцевому підприємстві «Хмельницькелектротранс». 12 вересня 2018 року призваний Хмельницьким обласним військоматом на контрактну службу.

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2018 року. Спочатку служив як мінометник, згодом — командир відділення. Контракт добігав кінця в серпні 2021 року.

Загинув 18 березня 2021 року, близько 12-ї години, під час масованого обстрілу позицій українських Збройних сил, внаслідок кульового поранення голови.

Похований 21 березня, на Алеї Слави хмельницького міського цвинтаря[1]. Залишилися донька та двоє онуків.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хмельницький попрощався із загиблим на Донбасі військовим. https://glavcom.ua/. Процитовано 11 квітня 2021.
  2. Указ Президента України №149/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Процитовано 11 квітня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]