Патріотичний акт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Патріотичний акт» (англ. USA PATRIOT Act; повне найменування: Uniting and Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism Act of 2001, «Акт „Про згуртування і зміцнення Америки шляхом забезпечення належними засобами, необхідними для припинення та перешкоджання тероризму“ 2001 р.») — федеральний закон, ухвалений у США в жовтні 2001 року, який дає уряду і поліції широкі повноваження з нагляду за громадянами. Прийнято після терористичного акту 11 вересня 2001 року. Закон, зокрема, розширив права ФБР з підслуховування і електронного стеження, що багатьма було розцінено як порушення четвертої поправки до конституції США.

24 жовтня законопроект був затверджений Палатою представників Конгресу 357 голосами проти 66, Сенат США прийняв законопроект 98 голосами при одному голосі проти. 26 жовтня президент Джордж Буш підписав закон. Термін дії цього закону кілька разів продовжували.

Сенат США 94 голосами проти двох 20 березня 2007 р. проголосував за позбавлення американської адміністрації необмеженого права знімати і призначати прокурорів, наданого Білому дому Патріотичним актом, який був ухвалений у вересні 2001 року.

Як повідомляє «Женьмінь жибао» (13.06.2013 р.) спецслужби США стежать за користувачами інтернету і телефонної мережі, контроль здійснюється шляхом надання їм інформації найбільшими мережевими гігантами і сервіс-провайдерами стільникового зв'язку. У відповідь на публічне розголошення інформації про секретну операцію «Призма» — планів спецслужб щодо стеження за громадянами, президент США Барак Обама назвав критику на її адресу «спекуляцією» і відмовився вибачатися за прослушку, заявивши, що вона «того варта». Він закликав громадськість зрозуміти, що «безпека і особиста інформація не можуть бути відокремлені один від одного на 100 %, кожен повинен це розуміти»[1].

Порівняння американського Патріотичного Акту з законами СНД[ред. | ред. код]

1) У Росії відповідно до Конституції прослуховувати телефонні переговори і будь-які види приватних повідомлень можна лише в разі якщо дозволить Суд, лише якщо є достатні підстави для цього (Стаття 23 частина 2 Конституції Росії[2] ) в іншому випадку це кримінальний злочин підпадає під 138-ту статтю Кримінального Кодексу [3]

2) В Україні прослушку і читання особистої переписки можливо лише з дозволу суду, лише якщо є достатні підстави для цього (статті 9, 31 Конституції України[4]) в разі порушення це кримінальний злочин по 163-й статті Кримінального Кодексу України [5]

3) В Білорусі прослушка заборонена Конституцією, але в ній не зазначено хто і яким чином може дозволити прослушку (28 стаття Конституції Білорусі [6] ) від незаконної прослушки захищені 203-ї статті Кримінального Кодексу Білорусі [7] Але: Стаття 31 Закону РБ «Про оперативно-розшукову діяльність»дозволяє читати електронні повідомлення просто з повідомленням Прокурора або його заступника протягом 24 годин, а стаття Стаття 32 (цього ж закону) в цілях оперативно-розшукової діяльності дозволяє переглядати всю пошту без всяких дозволів [8]

Скасування Патріотичного Акту[ред. | ред. код]

З 2015 року замість "Патріотичного акту" почав діяти: "Акт про свободу США", що забороняє Агентству національної безпеки (АНБ) прослуховування розмов, а так само вести електронне стеження, і збирати інформацію про громадян США. Тепер стеження можливе лише через Суд [9][10]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Секретна операція США «Призма» перевіряє кордон між безпекою та конфіденційністю (рос.)
  2. Конституция России. официальный сайт Президента России (російська). 03.10.2018. 
  3. 63-ФЗ"УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РОССИИ" (російська). Процитовано 03.10.2018. 
  4. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. офіційний сайт Верховної Ради України. Процитовано 03.10.2018. 
  5. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ [Редакція від 28.08.2018]. офіційний сайт Верховної Ради України. Процитовано 03.10.2018. 
  6. Конституция Республики Беларусь. Основной государственный информационный ресурс в области права и правовой информатизации (російська). Процитовано 03.10.2018. 
  7. УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ от 9 июля 1999 г. № 275-З. Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь (російська). Процитовано 03.10.2018. 
  8. Закон Республики Беларусь "Об оперативно-розыскной деятельности" от 15 июля 2015 г. № 307-З. Национальный центр правовой информации Республики Беларусь (російська). Процитовано 03.10.2018. 
  9. Как "Акт о свободе США" повлияет на деятельность спецслужб?. Euronews (російська). 01 червня 2015. Процитовано 03.10.2018. 
  10. Как "Акт о свободе США" повлияет на деятельность спецслужб?. [архів інтернету] Euronews (російська). 01 червня 2015. Процитовано 03.10.2018. 

Офіційні тексти[ред. | ред. код]

Огляди[ред. | ред. код]