Пахомій Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пахомій Великий

Святий Пахомій Великий (292, Тебаїда Горішня — † 346) — єгипетський святий, пустельник, чудотворець, колишній римський воїн. Засновник першої кіновії.

Святий Пахомій Великий народився 292 року у поганській родині у Тебаїді Горішній. Маючи 20 років, він став римським вояком. Невдовзі Пахомій прийняв св. хрещення і пішов у пустелю у 317 році, де вів дуже суворе життя.

Він зрозумів, що не кожен, хто хоче посвятити себе Богу і стати духовним, може жити відокремлено. Пахомій став зачинателем кіновійної[1] форми здійснення чернечого ідеалу: біля 320 він заснував в єгипетських пустелях першу громаду ченців, які не були анахоретами. Поява кіновійної форми чернечого життя була викликана цілим рядом причин: сумісна праця була набагато ефективнішою, разом було легко протистояти грабіжникам та долати труднощі духовної боротьби.

Найістотніший внесок Пахомія у розвиток чернецтва полягає у тому, що він вперше розробив статут чернечого життя, підпорядкувавши існування монахів суворим правилам. До обов'язків ченців, насамперед, входила молитва і читання книг духовного змісту. Ченці зобов'язані були дотримуватися певних правил щодо одягу, їжі і сну, крім того, їм заборонялося покидати монастир. Пахомій прагнув відокремити монастирі від світу, обнісши групу будиночків стінами. На чолі кожного поселення монахів стояв абат (отець), брати жили в кількох будинках з великою кількістю кімнат в кожному по три чоловіки в келії. За кожним будинком закріплювалося певне ремесло, були ткацька майстерня, пральня, вироблялися перини. Деякі обов’язки – готування їжі, турбота про хворих, навчання послушників, переговори з купцями – виконувалися черговими монахами.

За чітким розпорядком здійснювалося молитовне життя: богослужіння відбувалися двічі на добу зі співом псалмів, молитвами, читанням Біблії, після чого брати мали трапезу. Розмови під час їжі заборонялися. У неділю дозволялося помитися, в цей день абат збирав всю общину для наставляння і євхаристії. Для допомоги у подоланні спокус і духовному розвитку настоятелі монастирів вели з братією бесіди на духовні теми. Пахомій запровадив працю як невід’ємну складову життя ченців. Вони обробляли землю, працювали в кузнях, на млинах, теслярували, плели корзини і циновки тобто власними силами здобували необхідні для життя речі. Пахомій намагався позбавити монахів рис користолюбства, з цією метою ченцям не дозволялося мати приватної власності, навіть одяг і їжу вони отримували із монастирських запасів. 

Життя монахів було важким, але не надмірно. Вони спали не на підлозі, а на жорстких ліжках, тілесні покарання застосовувалися лише у разі серйозних провин (за крадіжку, втечу і сварки). Один чернець не повинен був наближатися до іншого ближче, ніж на лікоть. Стосунки з рештою світу майже не існували, підтримувати родинні зв'язки вважалося гріхом. Їжа ченців була найпростішою: хліб, вода, страви із зелені або бобів. Приправу складали сіль і оливкове масло.

Очевидно, що не всім, хто приходив у монастир, було легко дотримуватися його суворих правил. тому Пахомій встановив однорічний випробувальний термін для кандидатів у монахи. Тих, хто бажав приєднатися до монастиря, поселяли в окремому будинку, де вони вивчали основні молитви та псалми, і лише після перевірки та випробувань їх допускали в общину. Загалом, реформи Пахомія виявилися успішними і ще до кінця його життя кількість ченців в заснованих ним монастирях досягла 7000 чоловік.

Згодом про Пахомія і його благочестиве життя стало відомо всьому Єгипту, і до нього прилучилася багато учнів. Пахомій заснував ще декілька монастирів на берегах Нілу. Він заклав і перший жіночий монастир, настоятель кою якого стала його сестра Марія.

Всього у безлюдній пустелі Табенна, що над Нілом, Пахомій збудував шість монастирів та церкву для вбогих пастухів. Під його проводом у різних монастирях було сім тисяч ченців.

Пахомія можна вважати основоположником спільного чернечого життя в різних монастирях, де усі монахи жили під проводом настоятеля-протоархімандрита. Він сміливо обороняв Христову віру від єретиків і мав дар передбачування і зцілення. Пахомій віддав Богові духа 346 року.

Пам'ять святого вшановується 28 травня.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Грецьк. κοινοβιος — спільне життя


Православний хрест Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Святий Це незавершена стаття про святого.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Єгипет Це незавершена стаття про особу Єгипту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.