Петар Йованович (єпископ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петар Йованович
Митрополит Петар
Митрополит Петр (Йованович).jpg
єпископ Белградської митрополії, митрополит Белградський і архієпископ Сербський
? — 1859
єпископ Карловацької патріархії, єпископ Горноварловацький
1859 — 1864
 
Ім'я при народженні: Павле Йованович
Павле Јовановић
Народження: 18 лютого 1800(1800-02-18)
Ілок, Вуковарсько-Сремська жупанія, Хорватія
Смерть: 22 вересня 1864(1864-09-22) (64 роки)
Сремські Карловці, Південно-Бацький округ, Сербія
Похований: монастир Крушедол

Петар Йованович (серб. Митрополит Петар, в миру Павло Йованович, серб. Павле Јовановић, 18 лютого 1800, Ілок, Вуковарсько-Сремська жупанія, Хорватія — 22 вересня 1864, Сремські Карловці, Південно-Бацький округ, Сербія) — єпископ Карловацької патріархії, єпископ Горноварловацький; до 1859 року — єпископ Белградської митрополії, митрополит Белградський і архієпископ Сербський.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Карловацьку нижчу гімназію, Карловацьку духовну семінарію і згодом — філософський факультет в Сегедині.

У 1819-1829 — викладач Карловацької гімназії.

З 1830 переїхав до князівства Сербія, де став секретарем вищого народного суду в Крагуєваці і секретарем Княжої канцелярії.

Після прийняття князем рішення звести його на престол митрополита Сербського, швидко просувався по щаблях церковної ієрархії.

Єпископ Ужицький Никифор Максимович постриг Петара у ченці і висвятив на священика.

У 1833 році в Константинополі патріархом Костянтином зведений сан архієпископа.

На час звільнення Сербії від турецького ярма вищі місця в сербській церкві були зайняті греками.

Духовних шкіл не було. Багато чого досяг в організації та облаштуванні церковного життя в молодій сербській державі. Заснував Консисторію (Духовний суд), Апелляторію (Апеляційний суд), в 1836 році заснував Белградську духовну семінарію, сприяв виданню богослужбової літератури і перекладам богословських праць.

Був змушений покинути місце Белградського митрополита в 1859 році, оскільки Свято-Андріївська скупщина, яка повернула князя Мілоша назад до Сербії, визнала Петра скомпрометованим його підтримкою зміщеному князю Олександру Карагеоргієвичу.

У тому ж році перейшов до кліру Карловацької Митрополії та призначений єпископом Горнокарловацьким.

Помер 22 вересня 1864 в Сремських Карловцях. Похований у монастирі Крушедол.

Литература[ред. | ред. код]