Петер Арбнорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Арбнорі
алб. Pjetër Filip Arbnori
Народився 18 січня 1935(1935-01-18)
Дуррес, Албанія
Помер 8 липня 2006(2006-07-08) (71 рік)
Неаполь, Італія
·серцево-судинні захворювання
Країна  Албанія
Діяльність політик, письменник, політичний в'язень, перекладач
Alma mater Тиранський університет
Знання мов албанська
Членство ПАРЄ
Посада депутат Народних зборів Албанії[d], Список міністрів закордонних справ Албанії, Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd[1], Спеціальний гість Парламентської асамблеї Ради Європиd[1], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[1] і Speaker of the Parliament of Albaniad
Партія Демократична партія Албанії
Автограф

Петер Філіп Арбнорі (алб. Pjetër Filip Arbnori; 18 січня 1935(19350118), Дуррес, Албанське королівство — 8 липня 2006, Неаполь, Італія) — албанський політичний діяч, дисидент та правозахисник. Був в'язнем албанського ГУЛАГу. Він отримав звання «Мандели Балкан».

Біографія[ред. | ред. код]

Арбнорі походив з католицької родини. Він був сином албанського офіцера жандармерії, вбитого комуністичними партизанами. Після здобуття середньої освіти працював викладачем у невеликій сільській школі, але був призваний до армії і через «погане походження» не міг повернутися до роботи в школі. По завершенню військової служби переїхав до Дурреса і почав роботу як батрак. Використав підроблені документи на ім'я Pjeter Arbnori, аби потрапити у коледж при Університеті Тирани, де він вчився 3 роки. Заарештований Сігурімі (таємна поліція) у 1961 році, коли намагалися створити нелегальну соціал-демократичну організації. Суд засудив його до смертної кари, але виконання зупинено і перетворено на 25 років тюремного ув'язнення. Більшість часу провів у в'язниці Буррелі. Був випущений у 1989, відсидівши 28 років. У 1991 році він приєднався до Демократичної партії Албанії, співзасновник структури партії у Шкодері. Після виборів у 1992 очолював парламент Албанії до 1997.

Помер від ішемічної хвороби серця. Посмертно він був нагороджений орденом Матері Терези, а у 2011 році — орденом Nderi i Kombit (Честь нації).

На додаток до спогадів і романів, він переклав з французької.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]