Голубовський Петро Васильович
| Голубовський Петро Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 (28) червня 1857[1] Мінусінськ, Єнісейська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
18 (31) березня 1907[1] (49 років) Київ, Російська імперія[1] |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
| Галузь | історія[2] |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
| Науковий керівник | Антонович Володимир Боніфатійович |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Петро́ Васи́льович Голубо́вський (нар. 16 (28) червня 1857, місто Мінусинськ, нині Красноярського краю, Російська Федерація) — 18 (31) березня 1907, Київ) — український та російський історик. Належав до Київської школи істориків Володимира Антоновича.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Очолював кафедру російської історії цього університету.
Петро Голубовський — автор низки праць, написаних на основі літописних та архівних джерел, присвячених питанням про кочове населення території степової України, про історичний розвиток її князівств.
Серед праць:
- «История Северской земли до половины XIV столетия» (1881);
- «Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южнорусских степей IX–XIII вв.» (1884).
Також автор праць з історико-бібліографічної тематики, зокрема — про нові видання та дослідження, які стосуються давньоруської історії.
Петро Голубовський віднайшов близько 100 листів декабриста Олексія Петровича Юшневського та його дружини, написаних із Сибіру. Ці листи стали предметом дослідження Петра Васильовича. На засіданні Історичного товариства Нестора-літописця від 25 квітня 1904 року вчений прочитав доповідь, присвячену Юшневському. Пізніше її без будь-яких змін було опубліковано як передмову до підготовленої істориком сибірської добірки листів декабриста та його дружини Марії Казимирівни[3].
Адреси в Києві[ред. | ред. код]
У 1904—1905 роках мешкав у квартирі № 6 будинку № 15 по вулиці Саксаганського. Раніше проживав у будинку № 8 по Рильському провулку, останні роки життя провів у будинку № 7 у Бехтеревському провулку (обидва будинки не збереглися)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Губицький Л. Декабристський рух у науковому доробку членів Історичного товариства Нестора-літописця // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 3. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2001. — С.51.
- ↑ Звід, 2004, с. 1138.
Література[ред. | ред. код]
- Є. Б. Буткевич, О. С. Лук'янчук. Голубовський Петро Васильович [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Пінчук Ю. А. Голубовський Петро Васильович [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С.151.
- Линниченко И. Сочинения П.Голубовского и Д.Багалея. — СПб., 1883.
- Дорошенко Д. Огляд української історіографії. — Прага, 1923; К., 1996.
- Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 1. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
|
