Пилатюк Ігор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилатюк Ігор Михайлович
Народився 16 червня 1954(1954-06-16) (64 роки)
Бучач, Тернопільська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Бучач, Івано-Франківськ, Львів
Діяльність музикант,педагог,диригент,
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Посада ректор
Рід Пилатюки
Батько Пилатюк Михайло Васильович
Мати Пилатюк (з дому Маценко) Стефанія Петрівна
Діти Анастасія, Назарій, Анна
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Звання Народний артист України

І́гор Миха́йлович Пилатю́к (нар. 16 червня[1][2][3] 1954, Бучач, Тернопільська область) — український музикант (скрипаль), дириґент, педагог, культурний та громадський діяч. Народний артист України (1999), професор (2001), Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї самодіяльного музиканта Михайла Васильовича Пилатюка та його дружини Стефанії Петрівни (з дому Маценко).

У 1961—1969 роках навчався в Бучацькій середній школі (тепер Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка); також закінчив Бучацьку музичну школу (клас скрипки, вчитель — Людмила Лиско[4]). В 1969 р. вступає до Тернопільського музичного училища, яке успішно закінчує в 1973 р. Цього ж року стає студентом стаціонарного відділення Львівської консерваторії ім. Лисенка. 1978 р. закінчує консерваторію, починає працювати викладачем Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського.

У 1985[5]р. організував «Harmonia Nobile»[6] Івано-Франківський камерний оркестр при обласній філармонії, його художній керівник та дириґент до 1996 р. 1991—1992 рр., також 1994—1999 рр. — старший викладач, доцент кафедри скрипки Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського. У 1992—1994 — старший викладач Вищого музичного інституту ім. М. В. Лисенка. Також працював завідувачем відділу скрипки середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату.

1999 р. — стає ректором Вищого музичного інституту (з 2007 р. — Національної музичної академії (НМА) ім. Лисенка у Львові (до сьогодні), Народним артистом України. 2001 р. — професор кафедри скрипки НМА.

Як музикант має велику кількість фондових записів на радіо та телебаченні.

Як дириґент виступає в Україні та за кордоном з різними творчими колективами, зокрема Заслуженою капелою України «Трембіта», Львівським камерним оркестром, симфонічним оркестром оперної студії НМА ім. М. В. Лисенка, камерними оркестрами «Академія», «Harmonia Nobile».

Як педагог, успішно реалізовує власні методи підготовки скрипалів; постійно залучає своїх вихованців до участі в різноманітних концертах та конкурсах. Більше 30 його вихованців — лауреати міжнародних конкурсів.

8 травня 2014 року був одним з трьох кандидатів на посаду ректора НМА ім. М. В. Лисенка, за попередніми даними, набрав близько 60 % голосів «за».[7]

Після Помаранчевої революції критикувався інтернет-ресурсом «Майдан-інформ-Львів».[8] Після Євромайдану група випускників Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка написали відкритого листа, в якому закликали п. Ігоря відмовитись від участі у концерті пам’яті «Небесної сотні».[9]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор навчального посібника «Репертуар для студентських камерних оркестрів», десятків наукових статей, понад 40 оркестрових перекладів, оркестрівок для камерного оркестру. Захистив кандидатську дисертацію про скрипкову творчість Мирослава Скорика у 2003 р.[10].

Відзнаки, нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III-го ступеня (2004)[11],
  • премія ім. С. Людкевича (2008),
  • орден князя Ярослава Мудрого (2009)[1][12].
  • грамота Папи Бенедикта XVI[2]</ref>
  • Почесна відзнака «Zasłużony dla Kultury Polskiej» (2015)[13]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — піаністка.[14] Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ігор Михайлович Пилатюк — скрипаль, диригент, педагог, науковець // Національна академія мистецтв України.
  2. а б в Мельничук В. Диригента і ректора Ігоря Пилатюка… — С. 4.
  3. У ТЕСі вказано 16 липняМельничук Б., Щербак Л. Пилатюк Ігор Михайлович… — С. 63.
  4. Кривко Марія (автор текстів та упорядник). Бучацька музична школа. З нагоди 50-річчя від заснування. 1963—2013. — Львів : Колесо, 2013. — С. 18.
  5. Історія оркестру / History of Orchestra // Сайт оркестру.
  6. Мельничук Б., Щербак Л. подали дату 1982 рік → Мельничук Б., Щербак Л. Пилатюк Ігор Михайлович… — С. 63.
  7. ТВ канал «24»-Львів, 8 травня 2014 року
  8. Майдан-ІНФОРМ-Львів: Міністр культури свідомо покриває негідників!
  9. Випускники ЛНМА проти того, щоб ректор Пилатюк керував концертом пам’яті «Небесної сотні»
  10. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 244.
  11. Мельничук Б., Щербак Л. Пилатюк Ігор Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 63. — ISBN 978-966-528-279-2.
  12. Указ Президента України від 23 червня 2009 року № 475/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  13. Нагородженя Почесною відзнакою «Zasłużony dla Kultury Polskiej» // Львівська Національна Музична Академія імені М. В. Лисенка. — 2015. — 16 листопада.
  14. а б Людмила Жиліна. Назар Пилатюк: музиканту треба постійно тренувати м'язи, пам'ять, розум, почуття // Україна молода. — 2011. — 11 лютого.
  15. Скрипкове мистецтво
  16. Ірина Федоляк. Анастасія Пилатюк: «Я веду циганський спосіб життя» // Zbruc. — 2013. — 22 травня.
  17. Назарію Пилатюку присвоєно почесне звання «Заслужений артист України»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мельничук Б., Щербак Л. Пилатюк Ігор Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 63. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Мельничук В. Диригента і ректора Ігоря Пилатюка свого часу підтримав композитор Микола Колесса // Нова доба. — Бучач, 2016. — № 25 (17 черв.). — С. 4.
  • Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — ISBN 966-95709-0-4.

Посилання[ред. | ред. код]