Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка
Будівля Бучацької гімназії (тепер імені В. Гнатюка), осінь 2013
Країна Україна Україна
49°03′40″ пн. ш. 25°23′52″ сх. д. / 49.06111° пн. ш. 25.39778° сх. д. / 49.06111; 25.39778
Засновано 1993
Адреса вул. Шкільна, 4

Бучацька гімназія імені Володимира Гнатюка — середній навчальний заклад у м. Бучачі на Тернопільщині.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Володимир Гнатюк

Утворена в період відновлення Української державності. 20 серпня 1993 р. представник Президента України в Бучацькому районі Ілля Козира видав розпорядження № 235 про відкриття двох гімназійних класів. У 2000 році закінчилося організаційне становлення гімназії — відбувся перший випуск гімназистів.[1]

Приміщення[ред. | ред. код]

Приміщення гімназії споруджене в 1890-х роках. За даними бучананина-емігранта, діяча українського товариства «Просвіта» Івана Бобика — в 1897—1898 роках[2].

Авторами проекту українські дослідники називають архітекторів Джованні Батісту Феррарі та Топольницького[3] польські — архітекторів зі Львова Тадеуша Мостовського та Гіполіта Слівінського.[4]

Урочисте відкриття нового приміщення відбулося 10 січня 1899 р., виступав намісник Галичини Леон Пінінський, який сказав, що така будівля прикрасила б, зокрема, і Львів.

Круглі ніші для погрудь Словацького, Міцкевича, Красінського

На фасаді будинку над вікнами другого поверху збереглися круглі ніші з підставками, на яких були свого часу погруддя польських поетів-провісників Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Зиґмунт Красінського.[4]

У приміщенні гімназії діяли:

Відомі люди[ред. | ред. код]

Вчителі[ред. | ред. код]

Учні СШ № 1 та гімназії ім. Володимира Гнатюка[ред. | ред. код]

Бучацька середня школа (№ 1)[ред. | ред. код]

Бучацька гімназія ім. В. М. Гнатюка[ред. | ред. код]

Серед випускників — Мар'яна Максим'як, українська поетка, прозаїк, громадський діяч.

Гімн гімназії[ред. | ред. код]

Слова та музика В. Дем'янчука

Стоїш ти гордо під горою.
Висока, чиста, ніжна і свята.
Хоч час спливає Стрипою стрімкою,
Та прикрашають лиш тебе літа.

Приспів:

Гімназіє! Стою перед тобою.
Гімназіє! Шепчу твоє ім'я…
Гімназіє! Горджуся я тобою.
Гімназіє! Ти — матінко моя.

Своєю мудрою рукою
Розумне й вічне сієш ти зерно,
Що проростає мудрістю ясною
В свідомості дітей твоїх воно.

Приспів.

Летить, летить через століття
Твоя незгасна слава вікова.
І видатних учнів твоїх суцвіття
Для Бучача — історія жива.

Приспів.

У буднях скоро час спливає.
І день за днем у вічність відліта.
Нехай тебе Господь благословляє,
Гімназіє, на многії літа.

Приспів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Бучацької гімназії ім. В. М. Гнатюка.
  2. Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 453.
  3. Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач… — С. 16.
  4. а б Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 22.
  5. Указ Президента України від 1 жовтня 2016 року № 427/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти»
  6. Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем: спогади. — Видання 2-е, без змін. — К. : університетське видавництво «Пульсари», 2012. — С. 20. — ISBN 966-7671-96-8 (серія), ISBN 978-617-615-012-1.
  7. Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — С. 241. — ISBN 966-95709-0-4.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]