Бучацька гімназія імені Володимира Гнатюка
Частина інформації в цій статті застаріла.(травень 2018) |
Бучацька гімназія імені Володимира Гнатюка | |
---|---|
Країна | Україна |
49°03′40″ пн. ш. 25°23′52″ сх. д. / 49.06111° пн. ш. 25.39778° сх. д. | |
Засновано | 1993 |
Адреса | вул. Шкільна, 4 |
Бучацька гімназія імені Володимира Гнатюка у Вікісховищі |
Бучацька гімназія імені Володимира Гнатюка — середній навчальний заклад у м. Бучачі на Тернопільщині.
Утворена в період після відновлення Української державности. 20 серпня 1993 р. представник Президента України в Бучацькому районі Ілля Козира видав розпорядження № 235 про відкриття двох гімназійних класів. У 2000 році закінчилося організаційне становлення гімназії — відбувся перший випуск гімназистів.[1]
Приміщення гімназії споруджене в 1890-х роках. За даними бучананина-емігранта, діяча українського товариства «Просвіта» Івана Бобика — в 1897—1898 роках[2].
Авторами проєкту українські дослідники називають архітекторів Джованні Батісту Феррарі й Топольницького[3], польські — архітекторів зі Львова Тадеуша Мостовського та Гіполіта Слівінського.[4]
На фасаді будинку над вікнами другого поверху збереглися круглі ніші з підставками, на яких свого часу були погруддя польських поетів-провісників Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Зиґмунт Красінського.[4]
У приміщенні гімназії діяли:
- за часів Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки[джерело?], Другої Польської Республіки — Бучацька цісарсько-королівська (державна) 8-класна гімназія,
- за «перших совітів» — Бучацька середня школа,
- у роки Другої світової війни — учительська семінарія та торговельна школа[джерело?],
- від 1950 р. — середня школа[5][джерело?], яку в 1971 р. назвали іменем Володимира Гнатюка (з 1979 р. — СШ № 1 — після відкриття СШ № 2).
- Марія Дармохід — заслужений вчитель України (з 1 жовтня 2016[6])
- Михайло Станкевич (СШ № 1)
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2014) |
- Микола Бевз[джерело?], Володимир Бугров[7], Богдан Гаврилишин,[8] Михайло Голютяк, Віктор Гребеньовський, Микола Кміть, Микола Козак, Ярослав Крижанівський, Галина Лопушанська[9], Ігор Пилатюк, Роман Тельович[джерело?],
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2014) |
Серед випускників — Мар'яна Максим'як, українська поетка, прозаїк, громадський діяч.
- ↑ Сайт Бучацької гімназії ім. В. М. Гнатюка [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 453.
- ↑ Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач… — С. 16.
- ↑ а б Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 22.
- ↑ Історія Бучацької гімназії у світлинах від Бучацького краєзнавчого музею - Бучацькі справи (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 1 жовтня 2016 року № 427/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти»
- ↑ Людина сильна друзями. Володимир Бугров.
- ↑ Гаврилишин Б. Залишаюсь українцем: спогади. — Видання 2-е, без змін. — К. : університетське видавництво «Пульсари», 2012. — С. 20. — ISBN 966-7671-96-8 (серія), ISBN 978-617-615-012-1.
- ↑ Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — С. 241. — ISBN 966-95709-0-4.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Бучач. Фотопутівник / автор тексту М. Козак, літредактор П. Бубній. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — 64 с., іл.
- Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонар, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- Сайт Бучацької гімназії ім. В. М. Гнатюка [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.].